Справа № 296/3118/25
2/296/1890/25
30 вересня 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Маслак В.П.,
за участю секретаря судового засідання Пшегалінській К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ТОВ «Сіроко Фінанс» у березні 2025р. звернулось до суду із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором позики № 78847497 в сумі 42180,00 грн. а також 3028,00 грн. судового збору.
Позов обґрунтовано тим, що 03.07.2023 року між ТОВ “СІРОКО ФІНАНС» (Фактор) та ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" (Клієнт) укладено договір факторингу № 034-030723, за умовами якого Клієнт відступив Фактору права вимоги за договором позики № 78847497 від 13.04.2023 року до позичальника ОСОБА_1 .
Договір позики, право вимоги за яким набуте ТОВ “СІРОКО ФІНАНС», укладений дистанційно в електронній формі, з використанням інформаційно-комунікаційних систем.
На виконання умов договору позики позикодавець 13.04.2023 року перерахував на вказаний позичальником рахунок кошти в сумі 12000,00грн.. Натомість відповідач у встановлені умовами договору строки суму позики не повернув, проценти не сплатив. У зв'язку з чим виникла заборгованість, яка складає 42180,00 грн., де сума неповерненої позики складає 12000,00грн., сума нарахованих та несплачених процентів - 30180,00грн.
Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, судові повістки, направлені на його адресу, повернені відділенням поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
У постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням, зокрема на відсутність за вказаною адресою, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії, а повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки .
Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін та на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення виходячи з наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, 13.04.2023р. між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №78847497, за умовами якого позикодавець зобов'язався передати позичальнику у власність грошові кошти в сумі 12000грн. шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобовязався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики - 13.05.2023, та сплатити позикодавцю проценти від суми позики - 2,5% на день (а.с. 41 - 46).
Договір позики укладено в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційних систем, внаслідок чого, відповідно до положень п.п. 1, 5, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про електронну комерцію», у сторін даного договору виникли цивільні права та обов'язки майнового характеру. Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 3, ст. 11, ст. 12 Закону України “Про електронну комерцію».
В подальшому 03.07.2023 року між ТОВ “СІРОКО ФІНАНС» (Фактор) та ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" (Клієнт) укладено договір факторингу № 034-030723, за умовами якого право вимоги за договором позики № 78847497, укладеним 13.04.2023 року, перейшло до ТОВ “СІРОКО ФІНАНС» з моменту підписання відповідного Реєстру прав вимоги (а.с. 15, 18-35).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на 05.09.2023р. заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 78847497 становить 42180,00 грн., де сума неповерненої позики складає 12000,00 та сума нарахованих і несплачених процентів - 30180,00грн.( а.с. 7 -12).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Відповідно до частини 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).
Частиною 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами с.1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Пунктом 1 частини першої статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Положеннями статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд звертає увагу на те, що згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості у відповідача по справі наявна заборгованість за тілом кредиту в розмірі 12000 грн., при цьому, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження виконання позикодавцем - ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" умов договору щодо видачі позики шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника.
На підтвердження перерахування коштів у сумі 12000грн. на рахунок відповідача позивачем надано суду довідку ТОВ «ФК «Фінексперт» від 20.12.2024, яка видана на підтвердження прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ - інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між Компанією та ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ".
Вказана довідка не містить підпису уповноваженої особи та не відповідає критеріям належності та достовірності, яким повинні відповідати засоби доказування у цивільному процесі.
Так, згідно довідки ТОВ «ФК «Фінексперт» від 20.12.2024, Рішення НБУ про включення до Реєстру платіжної інфраструктури та видачу ліцензії ТОВ «ФК «Фінексперт» прийнято 27.04.2023, а перерахунок коштів, як стверджує позивач, здійснено 13.04.2023 (а.с.39).
В матеріалах справи відсутня виписка по картковому рахунку, яка б підтверджувала рух коштів й те, що відповідач користувався кредитними коштами.
Належних доказів щодо перерахунку позики в сумі 12000грн. на рахунок відповідача суду не надано та клопотань про витребування таких доказів перед судом не заявлено.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості є документом, що створений ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ", а тому інформація, зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.
Таким чином, складений позивачем розрахунок заборгованості не є безспірним доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу.
За приписами ч.1 ст.1046, ч.2 ст.1054 ЦК України кредитний договір є укладеним з моменту передання грошей. Саме в обов'язок позивача входить довести не лише факт підписання договору, але й факт передачі грошей.
Аналогічні за змістом правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 11.11.2015 в справі №6-1967цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 в справі №464/3790/16-ц, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.10.2020 в справі №194/1126/18.
Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки позивачем не надано доказів, які б беззаперечно свідчили про отримання відповідачем по справі позики в сумі 12000,00грн., у зв'язку з чим позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 141, 258, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто Корольовським районним судом м. Житомира за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира в 30-денний строк з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.
Суддя В. П. Маслак