04 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 380/6921/24 пров. № СК-А/857/23584/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року (головуючий суддя Потабенко В.А., м. Львів) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, Держави Україна в особі Департаменту житлового господарства та інфраструктури про визнання протиправними дій, відшкодування моральної та матеріальної шкоди,-
ОСОБА_1 звернулась в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, Держави Україна в особі Департаменту житлового господарства та інфраструктури, у якому просила:
- визнати дії Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради по створенню листа № 2502-вих.-79016 від 28.06.2023 з посиланням на лист Департаменту № 2502-вих.-53719 протиправними, такими, що полягають у створенні перешкод у виконанні судового рішення, справа № 1.380.2019.005711, яке набуло законної сили;
- відшкодувати завдану моральну шкоду у сумі 5000000 (п'ять) мільйонів гривень та матеріальну шкоду у сумі 7000,00 (сім) тисяч гривень.
Ухвалою від 03.04.2024 суддя залишила позовну заяву без руху. Позивачу встановлено десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії вказаної ухвали шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду таких документів:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, із зазначенням підстав для поновлення строку (з доказами поважності пропуску строку звернення до суду); позовної заяви у новій редакції з дотриманням вимог ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), шляхом зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету всіх учасників справи; зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; уточнити суб'єктний склад учасників справи (відповідачів); надати копію паспорта та копію ідентифікаційного номера на підтвердження особи позивача, а також інформацію про адресу зареєстрованого місця проживання; надати копії позовної заяви та доданих до неї документів для відповідача у справі.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху, та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії вказаної ухвали шляхом подання до суду таких документів:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, із зазначенням підстав для поновлення строку (з доказами поважності пропуску строку звернення до суду); позовної заяви у новій редакції з дотриманням вимог ч.5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету всіх учасників справи; зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; уточнити суб'єктний склад учасників справи (відповідачів); надати копію паспорта та копію ідентифікаційного номера на підтвердження особи позивача, а також інформацію про адресу зареєстрованого місця проживання; надати копії позовної заяви та доданих до неї документів для відповідача у справі.
Ухвалами суду першої інстанції від 25.04.2024, 27.05.2024, 21.06.2024, 08.07.2024, 22.07.2024 суд продовжував процесуальний строк, встановлений ухвалою про залишення позовної заяви без руху від 03.04.2024 для усунення недоліків позовної заяви.
05.08.2024 від позивача надійшло чергове клопотання про продовження процесуального строку (вх. № 59903). В обґрунтування клопотання зазначила, що з 30.07.2024 перебуває на стаціонарному лікуванні у зв'язку з чим не змогла виконати вимогу ухвали від 08.07.2024 та від 22.07.2024 про продовження процесуального строку, які отримала 29.07.2024. Зазначає, що повідомляє про це суд 02.08.2024 до звершення строку на усунення недоліків, наданих на ухвалу від 08.07.2024 та від 22.07.2024. Просить причину невиконання вимог ухвали вважати поважною через перебування на стаціонарному лікуванні, про що надає підтвердження та просить продовжити процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви. Також повідомила суд про факт відсутності коштів.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року вирішлено позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, Держави Україна в особі Департаменту житлового господарства та інфраструктури про визнання протиправними дій, відшкодування моральної та матеріальної шкоди повернути позивачу.
Не погодившись з таким судовим рішенням ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, просить ухвалу скасувати, а справу направити для продовження її розгляду.
В апеляційній скарзі та доповненні до апеляційної скарги зазначає, що оскаржуваною ухвалою її позбавлено доступу до правосуддя.
Вона неодноразово подавала клопотання для продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви покликаючись на стан здоров'я.
Вважає, що останнє її клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви судом не розглянуто, а постановлено ухвалу про повернення позовної заяви.
Згідно ч.2 ст. 312 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Як уже зазначалось вище 05.08.2024 від ОСОБА_1 надійшло чергове клопотання про продовження процесуального строку (вх. № 59903). В обґрунтування клопотання зазначала, що з 30.07.2024 перебуває на стаціонарному лікуванні у зв'язку з чим не могла виконати вимогу ухвали від 08.07.2024 та від 22.07.2024 про продовження процесуального строку, які отримала 29.07.2024. Зазначає, що повідомляла про це суд 02.08.2024 до звершення строку на усунення недоліків, наданих на ухвалу від 08.07.2024 та від 22.07.2024. Просить причину невиконання вимог ухвали вважати поважною через перебування на стаціонарному лікуванні, про що надає підтвердження та просить продовжити процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви. Також повідомила суд про факт відсутності коштів(а.с.73-75).
Надаючи оцінку вказаному клопотанню суд першої інстанції виходив з того, що статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (п. п. 6, 7 ч. 5 цієї статті).
З огляду на це правильним є твердження, що КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року позовну заяву
ОСОБА_2 залишено без руху, та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії вказаної ухвали шляхом подання до суду таких документів:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, із зазначенням підстав для поновлення строку (з доказами поважності пропуску строку звернення до суду); позовної заяви у новій редакції з дотриманням вимог ч.5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету всіх учасників справи; зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; уточнити суб'єктний склад учасників справи (відповідачів); надати копію паспорта та копію ідентифікаційного номера на підтвердження особи позивача, а також інформацію про адресу зареєстрованого місця проживання; надати копії позовної заяви та доданих до неї документів для відповідача у справі.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви суд першої інстанції підставно зазначив, що з моменту подання позовної до суду пройшло більше п'яти місяців, проте позивач не вживає заходів для того щоб провадження у справі було відкрито. Натомість неодноразово (шість разів) подавала клопотання про продовження процесуального строку, встановленого ухвалою про залишення позовної заяви без руху від 03.04.2024 для усунення недоліків позовної заяви.
При цьому суд слушно зауважив, що про недоліки поданої позовної заяви позивачу достеменно відомо, оскільки ухвали за наслідками розгляду клопотань про продовження процесуального строку судом надсилалися позивачу за поштовою адресою, вказаною у позовній заяві.
Також позивач подавала клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, про що 23.04.2024 о 15:02 год. особисто зазначила на засвідчувальному написі в судовій справі, та про що складено акт про пошкодження титульної обкладинки.
Положенням ч. 1 ст. 45 КАС України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
За змістом ч. 2 ст. 45 КАС України перелік дій, що суперечать завданню адміністративного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
Також суд вірно зазначив, що головною метою принципу неприпустимості зловживання процесуальними правами є гарантування добросовісного використання учасниками справи своїх процесуальних прав, тобто з метою, для якої ці права надані, та у спосіб, визначений процесуальним законодавством, а також добросовісного виконання обов'язків, визначених законом або судом. Противагою добросовісності є зловживання процесуальними правами, яке має різні форми прояву та у кожному конкретному випадку потребує надання оцінки судом. Зловживанням процесуальними правами можуть бути визнані дії або бездіяльність учасника справи, які характеризуються ознакою видимої юридичної правомірності, однак використовуються з метою, що є протилежною або не відповідає тій, яку має переслідувати реалізація відповідного процесуального права або виконання обов'язку, визначеного законом або судом; сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій (бездіяльності), які складають зміст наданого процесуальним законодавством права (покладеного обов'язку), недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права або умисне використання процесуального права у спосіб, який суперечить завданню адміністративного судочинства, з метою обмеження можливості реалізації прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду або підриву довіри до судової гілки влади.
Крім того, колегія суддів зазначає, що позивач навіть частково не виконала вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 4 та ч. 5 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Згідно позиції Великої Палати Верховного Суду у Постанові від 20.01.2021 № 9901/258/ (11-331заі20), що повернення позовної заяви через те, що позивач не виконав вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та не усунув недоліків такої заяви, обмежує гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції право на доступ позивача до суду, але не порушує цього права і не нівелює його суті. Зазначене повернення позовної заяви забезпечує юридичну визначеність у правовідносинах суду з позивачем, який не виконав вимог чинної ухвали.
З огляду на викладене вище суд першої інстанції підставно вважав, що оскільки позивач не проявляє зацікавленості щодо подальшого руху справи, протягом тривалого часу свідомо не усуває недоліків позовної заяви, відтак суд дійшов правильного висновку, що позовну заяву разом із доданими до неї матеріалами слід повернути позивачу.
Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а ухвала відповідає нормам процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі №380/6921/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя М.А. Пліш
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула