04 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 300/2868/25 пров. № А/857/38047/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Запотічний І.І.,
суддя Шинкар Т.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року у справі №300/2868/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії (головуючий суддя Микитин Н.М., м. Івано-Франківськ, спрощене позовне провадження без виклику осіб),-
25.04.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 04.04.2025 № 092650008354 про відмову у призначенні пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 період роботи в турбінному цеху-1 на Бурштинській дільниці УДВП Львівенергоремонт з 10.08.1992 по 25.03.1996 на посаді слюсаря по ремонту паро-газотурбінного устаткування турбінних цехів електростанції та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 27.03.2025 - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що спірним рішенням відповідача йому відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Вважав таке рішення протиправним, оскільки до пільгового стажу за Списком №2 пенсійним органом не враховано записи трудової книжки НОМЕР_1 (запис №3-5) про період роботи в турбінному цеху-1 на Бурштинській дільниці УДВП Львівенергоремонт з 10.08.1992 по 25.03.1996 (3 роки 7 місяців 16 днів) на посаді слюсаря по ремонту паро-газотурбінного устаткування турбінних цехів електростанції. Зазначена посада (2140000а-18455) входить до Списків №2, які затвердженні постановами Кабінету Міністрів СССР від 26.01.1991 № 10, Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, Кабінету Міністрів України від 16.01.2003.
Покликання відповідача на неможливість включення до пільгового стажу спірного періоду роботи у зв'язку з відсутністю уточнюючої довідки вважав безпідставними, оскільки наявний трудовий стаж на посаді слюсаря по ремонту паро-газотурбінного устаткування турбінних цехів електростанції підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом. При цьому, записи у трудовій книжці не містять помилок чи неточностей, підтирань чи виправлень.
Крім того, позивач зазначав, що позбавлений можливості отримати уточнюючу довідку за спірний період, оскільки підприємство, згідно постанови Господарського суду Харківської області у справі №5023/4144/11 від 06.06.2011 ВАТ «Львівенергоремонт» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого. Припинено діяльність ВАТ «Львівенергоремонт» 04.12.2015. Разом з тим, на думку позивача, неможливість надання уточнюючої довідки, а також документів, які б підтверджували проведення атестації робочих місць не може мати наслідком позбавлення позивача права на пільгову пенсію. Власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 04.04.2025 № 092650008354 про відмову у призначенні пенсії;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 період роботи ОСОБА_1 в турбінному цеху-1 на Бурштинській дільниці УДВП «Львівенергоремонт» з 10.08.1992 по 25.03.1996 на посаді слюсаря по ремонту паро-газотурбінного устаткування турбінних цехів електростанції та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, з 27.03.2025 - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачену ним суму судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Висновки суду першої інстанції зводяться до того, що період роботи ОСОБА_1 в турбінному цеху-1 на Бурштинській дільниці УДВП «Львівенергоремонт» з 10.08.1992 по 25.03.1996 на посаді слюсаря по ремонту паро-газотурбінного устаткування турбінних цехів електростанції, згідно із трудовою книжкою НОМЕР_2 підлягає зарахуванню до стажу роботи із шкідливими умовами праці за Списком №2, для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Як наслідок, рішення про відмову у призначенні пенсії №092650008354 від 04.04.2025 прийняте ГУ ПФУ в Житомирській області підлягає скасуванню.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права, просить апеляційний суд скасувати оскаржене рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що заявлений позивачем спірний період трудової діяльності не підлягає зарахуванню як пільговий стаж за Списком №2, оскільки документально не підтверджено повної зайнятості (роботи на умовах повного робочого дня) за відповідними професіями, відсутня уточнююча довідка з підприємства про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до Порядку № 637 (додаток №5), а також відсутня атестація робочих місць за умовами праці.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Судом з'ясовано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 28.03.2025 звернувся із заявою до територіального органу Пенсійного фонду України про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 04.04.2025 № 092650008354 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. У рішенні пенсійний орган зазначив, що згідно з наданими документами, вік заявника на дату звернення становить 55 років, страховий стаж становить 37 років 01 місяць 11 днів, пільговий стаж за Списком №2 становить 09 років 09 місяців 18 днів.
Також із розрахунку стажу судом встановлено, що відповідач зарахував до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №2 періоди роботи з 28.03.1996 по 27.11.2001 (5 років 08 місяців 00 днів), з 26.12.2002 по 14.04.2003 (3 місяці 19 днів), з 15.04.2003 по 11.02.2007 (3 роки 9 місяців 28 днів). При цьому, період роботи ОСОБА_1 з 10.08.1992 по 25.03.1996 (3 роки 7 місяців 16 днів) зараховано до страхового стажу позивача та водночас не зараховано до пільгового стажу за Списком №2.
За таким рішенням відповідача позивач не погодився та звернувся в суд з позовом.
Перевіряючи правильність висновків суду першої інстанції апеляційний суд враховує приписи ч.1 ст. 308 КАС України, та зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.03.2003 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №1058).
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Аналіз вищенаведених норм законодавства вказує, що для зарахування певної роботи із шкідливими і важкими умовами праці до пільгового стажу передусім потрібно підтвердити, що виконання цієї роботи дає право на пільгову пенсію, тобто, що виконані всі умови, зазначені в статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме:
- зайнятість у шкідливих умовах праці протягом повного робочого дня (час простою, відпустки без збереження заробітної плати, тощо до пільгового стажу не зараховуються);
- виконувана робота відповідає Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України;
- підтвердження пільгової роботи результатами атестації робочих місць.
За змістом спірного рішення відповідача №092650008354 від 04.04.2025 позивачу відмовлено у задоволенні його заяви про призначення пенсії на пільгових умовах з причини відсутності у нього необхідного пільгового стажу, а саме період роботи в турбінному цеху-1 на Бурштинській дільниці УДВП «Львівенергоремонт» з 10.08.1992 по 25.03.1996 (3 роки 7 місяців 16 днів) на посаді слюсаря по ремонту паро-газотурбінного устаткування турбінних цехів елетростанції який підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком №2 та, як наслідок, з урахуванням такого стажу - право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
В цьому контексті слід зазначити, що згідно абзацу 2 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Окрім цього, згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджено «Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі - Порядок № 637).
У пунктах 1 та 2 Порядку № 637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п.3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Пунктом 10 Порядку № 637 застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерством праці та соціальної політики від 18.11.2005 №383 (надалі, також - Порядок №383) визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637).
Тобто надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17, від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 та від 25 квітня 2019 року у справі № 159/4178/16-а.
Пунктом 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року №110, встановлено, що у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 трудової книжки Відомості про роботу пишеться: прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у Класифікаторі професій.
Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Показники, зазначені у цих Списках обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.
Якщо працівнику в період роботи надається новий розряд, тоді про це в установленому порядку робиться відповідний запис.
Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Пунктом 4.1 Інструкції передбачено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 міститься запис «№3-6» про те, що позивач працював в турбінному цеху-1 на Бурштинській дільниці УДВП «Львівенергоремонт» з 10.08.1992 по 25.03.1996 (3 роки 7 місяців 16 днів) на посаді слюсаря по ремонту паро-газотурбінного устаткування турбінних цехів електростанції.
У спірні періоди роботи позивача зазначена посада віднесена до Списків № 2 (код посади 2140000а-18455, розділ ХІІІ), які були затвердженими та діяли у цей період, постановами Кабінету Міністрів СССР від 26.01.1991 № 10 та від 11.03.1994 № 162).
Трудова книжка не містить записів про те, що позивач у спірний період працював неповний робочий день чи інформацію про те, що займаючи посаду віднесену до Списку № 2 позивач виконував якусь іншу роботу нешкідливого характеру, чи взагалі працював на іншій посаді чи іншому підприємстві.
Відтак, судом встановлено, що у трудовій книжці позивача наявні відповідні записи, які підтверджують факт роботи ОСОБА_1 у спірні періоди на посаді, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, як такій, що зазначена у Списках №2, чинних у відповідні періоди часу.
При цьому, як підтверджується матеріалами справи, позивач позбавлений можливості отримати уточнюючу довідку за спірний період, оскільки підприємство згідно постанови Господарського суду Харківської області у справі №5023/4144/11 від 06.06.2011 ВАТ «Львівенергоремонт» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого. Припинено діяльність ВАТ «Львівенергоремонт» 04.12.2015.
Згідно Інформаційної довідки від 29.05.2025 № Л-1232/07-12 від Державного архіву Львівської області документи ВО «Львівенергоремонт» в Державний архів Львівської області не надходили, тому підтвердити стаж в турбінному цеху-1 на Бурштинській дільниці УДВП» Львівенергоремонт» з 10.08.1992 по 25.03.1996 неможливо.
Також, із змісту листа-відповіді архівного управління Львівської районної державної адміністрації від 21.05.2025 № 883/01-14, позивача повідомлено про те, що документи УДВП «Львівенергоремонт» на зберігання не поступали, тому довідку про підтвердження трудового стажу в турбінному цеху-1 на Бурштинській дільниці УДВП «Львівенергоремонт» неможливо.
Разом з тим, неможливість надання уточнюючої довідки, не може мати наслідком позбавлення позивача права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Поряд з цим, слід зазначити, що Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 та Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 №41 передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Згідно п. 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 (зі змінами), якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, не підтвердилось право на пільгову пенсію, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць.
Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Відповідно до положень Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Міністерством праці України разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку (п.п. 8, 9).
Аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
У відповідності до п. 10 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
У пункті 4.2 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах зазначено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Вказану позицію висловив Верховний Суд у рішенні від 10.07.2018 у справі №227/545/17.
Більше того Велика Палата Верховного Суду у справі №520/15025/16-а від 19 лютого 2020 сформулювала правовий висновок, згідно якого особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах списком №2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідач у даній справі є саме суб'єкт владних повноважень, на якого покладається тягар доказування правомірності своїх дій/рішень, відомостей стосовно вжиття заходів щодо проведення будь-яких звірок пенсійними органами, в частині пільгового стажу роботи позивача із первинними документами таких підприємств чи архівів, матеріали справи не містять.
Так, приписами підпункту 7 пункту 4 і підпункту 2 пункту 6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 за №28-2, визначено, що:
-Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань призначає пенсії;
-Управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб-підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань.
Таким чином, відповідач не позбавлений права, а в розумінні положень процесуального закону і обов'язку, зокрема, у разі наявності певних розбіжностей у документах, чи відсутності окремих документів у архівних установах, для підтвердження стажу роботи, звертатись із відповідними листами, запитами до підприємств, установ, організацій, з метою отримання інформації, в тому числі, уточнюючої довідки чи документів, які містять відомості про періоди роботи, характер праці, тривалість трудоднів тощо - особливо у випадках, коли сам орган пенсійного фонду наполягає на отримання таких документів.
Жодних пояснень та будь-яких письмових доказів стосовно вжитих заходів в частині самостійного витребування відповідачем у колишніх роботодавців матеріалів чи документів, що містять відомості про спірний страховий/трудовий як пільговий стаж роботи позивача для усунення власних сумнівів як суб'єктів владних повноважень, до суду не надходило.
Відтак, твердження відповідача про відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу позивача за Списком №2, спірних періодів роботи, з підстав відсутності інформації про зайнятість протягом повного робочого дня, час простою відпустки без збереження заробітної плати, тощо та матеріали атестації є необґрунтованими та безпідставними.
Інших підстав для не зарахування спірних періодів роботи позивача до пільгового стажу відповідачем не наведено.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що період роботи ОСОБА_1 в турбінному цеху-1 на Бурштинській дільниці УДВП «Львівенергоремонт» з 10.08.1992 по 25.03.1996 на посаді слюсаря по ремонту паро-газотурбінного устаткування турбінних цехів електростанції. станції, згідно із трудовою книжкою НОМЕР_2 підлягає зарахуванню до стажу роботи із шкідливими умовами праці за Списком №2, для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Як наслідок, рішення про відмову у призначенні пенсії №092650008354 від 04.04.2025 прийняте ГУ ПФУ в Житомирській області підлягає скасуванню.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року у справі №300/2868/25- без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. І. Запотічний
Т. І. Шинкар