03 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 380/12591/24 пров. № А/857/27495/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Обрізка І.М.,
суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ДЮНА-ВЕСТА» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року, прийняте суддею Сидор Н.Т. у місті Львові у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДЮНА-ВЕСТА» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
встановив:
ТОВ «ДЮНА-ВЕСТА» (надалі - ТОВ, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (надалі - ГУ ДПС у Львівській області, відповідач) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення (ППР) ГУ ДПС у Львівській області від 11.04.2024 за № 16349/13-01-04-08 в частині застосування штрафу в сумі 30 719,11 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 відмовлено в позові.
Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції (абз. 9 п. 201.10 ст. 201 ПК України та п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» від 29.12.2010 № 1246). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах копії наданих позивачем знімків екрана даних системи «FREDO» про надіслання розрахунків коригування контрагенту, не можуть слугувати обставинами, що звільняють платника податків від відповідальності за порушення податкового законодавства.
Крім того, суд зазначив, що чинним законодавством передбачений механізм для забезпечення покупцем товарів/ послуг виконання своїх обов'язків та реалізації прав у частині отримання від продавця розрахунку коригування на зменшення для наступної його реєстрації в ЄРПН.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ТОВ «ДЮНА-ВЕСТА» подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та порушенням норм матеріального і процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що аналізуючи зміст ст. 201 ПК України, апелянт прийшов до висновку, що при обчисленні граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН враховуються одна з двох подій: або дата складання податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних або дата отримання розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної.
Так, з метою встановлення факту порушення граничного строку реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, обчисленого з дня отримання такого розрахунку, контролюючий орган повинен встановити, по-перше, чи зменшує розрахунок коригування суму компенсації вартості товарів (послуг), по - друге, чи має розрахунок коригування бути складений постачальником товарів/послуг на адресу отримувача, та, по-третє, безпосередньо дату отримання розрахунку коригування отримувачем (покупцем).
Таким чином, однією з обов'язкових умов встановлення факту порушення граничного строку реєстрації РК у випадку порушення граничного строку - 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем) є саме встановлення дати отримання розрахунків коригування до податкових накладних отримувачем (покупцем). Однак, вказаної інформації не зазначено як в акті перевірки, так і в Додатку до ППР розрахунку штрафу.
Звертає увагу на те, що позивач мав можливість зареєструвати такі розрахунки коригування лише за умови виконання постачальником свого обов'язку надіслати складені ним розрахунки коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг отримувачу.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що у спірних правовідносинах копії наданих позивачем знімків екрана даних системи «FREDO» про надіслання розрахунків коригування контрагенту, не можуть слугувати обставинами, що звільняють платника податків від відповідальності за порушення податкового законодавства. У програмі «FREDO» Протокол роботи з документом містить повну інформацію про стан документа та його властивості. У Протоколі відображається вся інформація про виконані операції з документом та вміст квитанцій. Протокол ведеться з моменту накладання першого ЕП (наприклад, бухгалтера). Протокол з'являється в режимі перегляду документа, але може буди закритий/відкритий додатковою кнопкою на панелі інструментів
Інших доказів, щоб підтвердити дату отримання РК від постачальника, ТОВ не має. Доступу до серверу ДПС, через який здійснюється обмін усіма розрахунками коригування між контрагентами по Україні, у позивача відсутній.
Ні суд в ході розгляду справи, ні відповідач в ході проведення перевірки, не встановлювали безпосередньо дату отримання розрахунку коригування отримувачем (покупцем), що призвело до неправомірності висновків про порушення граничних термінів реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Натомість і суд, і відповідач ототожнили дату отримання розрахунків з датою їх складання
Просить скасувати рішення суду та прийняти постанову, якою задовольнити позов.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ГУ ДПС у Львівській області проведено камеральну перевірку щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ.
За результатами перевірки складено акт від 11.04.2024 за № 15986/13-01-04-08/32285581.
Перевіркою встановлено, що позивач несвоєчасно здійснив реєстрацію податкових накладних/ розрахунків коригування:
- № 1 від 27.09.2022, дата реєстрації 18.10.2022 о 03:19 год., граничний термін реєстрації 15.10.2022, кількість днів затримки 3;
-№ 2303266 від 15.06.2023, дата реєстрації 11.07.2023 о 02:46 год., граничний термін реєстрації 05.07.2023, кількість днів затримки 6;
-№ 8 від 24.07.2023, дата реєстрації 01.09.2023 о 04:34 год., граничний термін реєстрації 18.08.2023, кількість днів затримки 14;
-№ 7 від 24.07.2023, дата реєстрації 01.09.2023 о 04:34 год., граничний термін реєстрації 18.08.2023, кількість днів затримки 14;
-№ 11 від 24.07.2023, дата реєстрації 01.09.2023 о 04:34 год., граничний термін реєстрації 18.08.2023, кількість днів затримки 14;
-№ 10 від 24.07.2023, дата реєстрації 01.09.2023 о 04:35 год., граничний термін реєстрації 18.08.2023, кількість днів затримки 14;
-№ 6 від 24.07.2023, дата реєстрації 01.09.2023 о 04:35 год., граничний термін реєстрації 18.08.2023, кількість днів затримки 14;
-№ 9 від 24.07.2023, дата реєстрації 01.09.2023 о 04:35 год., граничний термін реєстрації 18.08.2023, кількість днів затримки 14;
-№ 1 від 24.07.2023, дата реєстрації 31.08.2023 об 11:04 год., граничний термін реєстрації 18.08.2023, кількість днів затримки 13;
-№ 2 від 24.07.2023, дата реєстрації 31.08.2023 об 11:04 год., граничний термін реєстрації 18.08.2023, кількість днів затримки 13;
-№ 1013750 від 12.06.2023, дата реєстрації 06.09.2023 о 12:09 год., граничний термін реєстрації 05.07.2023, кількість днів затримки 63;
-№ 14 від 24.07.2023, дата реєстрації 04.09.2023 об 11:38 год., граничний термін реєстрації 18.08.2023, кількість днів затримки 17;
-№ 12 від 24.07.2023, дата реєстрації 04.09.2023 об 11:38 год., граничний термін реєстрації 18.08.2023, кількість днів затримки 17;
-№ 13 від 24.07.2023, дата реєстрації 04.09.2023 об 11:38 год., граничний термін реєстрації 18.08.2023, кількість днів затримки 17.
Так, проведеною перевіркою встановлено порушення ТОВ:
- абз. 1 пункту 120-1.1 ст. 120-1 розділу ІІ Податкового кодексу України (ПКУ). Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної - 4,17 грн;
- інше: пункт 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення. Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної 31 684,77 грн.
На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Львівській області 11.04.2024 складено ППР форми «Н» за № 16349/13-01-04-08 на загальну суму штрафної санкції 31 688,94 грн.
В межах даного позову позивач не заперечує порушення строків реєстрації розрахунку коригування від 27.09.2022 № 1 на суму ПДВ - 41,67 грн (штраф у розмірі 4,17 грн), розрахунку коригування від 15.06.2023 № 2303266 на суму ПДВ 1858,10 грн (штраф у розмірі 37,16 грн); податкової накладної від 12.06.2023 № 1013750 на суму ПДВ 6190,00 грн (штраф у розмірі 928,50 грн) та відповідно не оскаржується податкове повідомлення-рішення в частині нарахування штрафу за вказані порушення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно п.п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Відповідно до п.п. а, б п. 185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1. ст. 188 ПК України).
Відповідно до норм пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема, для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН та допущення помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної. Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України.
Так, згідно п. 120-1.1 ст. 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
З аналізу процитованих положень вбачається, що продавець товарів/послуг зобов'язаний зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.
Разом з цим, на платника податків покладено обов'язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк, встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.
У випадку встановлення факту вчинення платником податку порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних контролюючий орган відповідно до п.58.1 ст.58 ПК України (визначає підстави, порядок оформлення та вручення податкового повідомлення-рішення) та положень п.2 розд. II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції 22.01.2016 за №124/28254), складає податкове повідомлення-рішення за формою Н - за порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 ПК України (додаток 13 до зазначеного Порядку).
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246).
Пунктами 2, 3 Порядку №1246 встановлено, що операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Згідно з п. 4 Порядку №1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.
Відповідно до п. 5 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Пунктом 11 Порядку №1246 встановлено, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Згідно з п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (п. 13 Порядку №1246).
Згідно з п. 14 Порядку №1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
Відповідно до п. 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у будь-якому випадку контролюючий орган протягом операційного дня зобов'язаний надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Висновок аналогічного змісту викладено Верховним Судом у постанові від 17.04.2018 в справі № 820/6330/16.
Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.
Крім того, строки, визначені для реєстрації податкових накладних, встановлені у календарних днях, при цьому право платника податку для реєстрації податкових накладних пов'язане виключно з операційним днем, який відповідно до Порядку №1246 триває з 8-ї до 20-ї години. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Таким чином, в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДПС, та/або безпосередніх дій працівників ДПС, на яку (які) платник податку не має впливу.
У цьому контексті встановлена нормою п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДПС у строк, встановлений цією статтею.
Висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постановах від 03.04.2020 у справі №160/5380/19, від 10.06.2019 у справі №802/1825/16-а та від 12.07.2019 у справі №0940/1600/18.
Законом України від 12.01.2023 №2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування (набрав чинності 08 лютого 2023) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.
Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що в акті перевірки № 15986/13-01-04-08/32285581 від 11.04.2024 контролюючим органом зафіксовано порушення ТОВ положень статті 201 ПК України, в частині порушення граничних строків реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, що були складені контрагентами ТОВ і передбачали зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику.
Позивач зазначає, що контролюючий орган при визначенні граничних термінів реєстрації ПН/РК в ЄРПН не враховував, що до настання події фізичного отримання заявником складеного постачальником РК до податкової накладної заявник не мав фізичної змоги виконати обов'язок з приводу реєстрації цього РК в ЄРПН.
На підтвердження факту несвоєчасного отримання РК від контрагентів позивач надав витяги (скріншоти) про отримання розрахунків коригування із програмного забезпечення «FREDO», на що суд першої інстанції вірно зазначив, що датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції (абз. 9 п. 201.10 ст. 201 ПК України та п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» від 29.12.2010 № 1246). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Таким чином, у спірних правовідносинах копії наданих позивачем знімків екрана даних системи «FREDO» про надіслання РК контрагенту, не можуть слугувати обставинами, що звільняють платника податків від відповідальності за порушення податкового законодавства.
Відповідно до ст.192 ПК України, у разі складання розрахунків коригування на зменшення податкових зобов'язань до податкових накладних, виписаних на покупця - платника ПДВ, тоді такий РК має зареєструвати покупець.
Загальні строки реєстрації ПН/РК встановлено у п.201.10 ст.201 ПК України, в якому визначено спеціальні граничні строки реєстрації. Водночас під час дії воєнного стану в Україні та 6 місяців після місяця, в якому його припинять чи скасують, тимчасово застосовуються граничні строки зазначені у п.89 підрозділу 2 розділу XX для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Разом з цим, ПК України не передбачено механізм фіксації дати отримання покупцем такого розрахунку коригування. Тому, з метою недопущення помилок при складанні податкової звітності та уникнення непорозумінь при обрахунку у системі електронного адміністрування ПДВ суми перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, доцільно здійснювати реєстрацію розрахунків коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг з урахуванням термінів, визначених п.201.10 ст.201 ПК України.
Крім цього, слід зазначити п.п.201.10 ст.201 ПК України передбачає, що у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу, та/або порушення продавцем/ покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН (крім податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу) податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/ продавець таких товарів/ послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Тобто у разі ненадання платником податку - продавцем розрахунку коригування, який передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, доцільним є подання платником податку - покупцем до податкової декларації з ПДВ заяви із скаргою на такого продавця та копій документів, передбачених пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, у тому числі документів, що засвідчують дату отримання такого розрахунку коригування.
З врахуванням наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що платник податку отримувач (покупець), на якого покладено обов'язок реєстрації розрахунку коригування, після повернення товарів/ послуг або попередньої оплати за товари/послуги зобов'язаний зменшити податковий кредит на дату складання такого розрахунку коригування і незалежно від дати реєстрації в ЄРПН, і у разі не надсилання такого розрахунку коригування для реєстрації постачальником в ЄРПН у терміни, визначені пунктом 201.10 статті 201 та пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, має право подати скаргу на такого постачальника у складі декларації за відповідний звітний період.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що позивач не скористався таким правом, та не подав до податкової декларації з податку на додану вартість скаргу на постачальника (продавця). Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Водночас, колегія суддів вважає, що повідомлення про отримання РК від постачальника, в контексті спірних правовідносин не можуть слугувати обставинами, що звільняють платника податків від відповідальності за порушення податкового законодавства.
Також, наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 за №225 затверджено «Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, та перелік документів на підтвердження.
Однак, ТОВ заяву щодо неможливості виконання своїх податкових обов'язків відповідно до Порядку №225, не подавало.
Апеляційний суд при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №303-A, п. 29).
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ДЮНА-ВЕСТА» залишити без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі № 380/12591/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
Т. І. Шинкар