03 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 380/22997/25 пров. № А/857/52242/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р.В.
Носа С.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року з питань забезпечення позову у справі № 380/22997/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування,
місце ухвалення судового рішення м. Львів
суддя у І інстанціїКлименко О.М.
дата складання повного тексту рішення27.11.2025 року
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
У листопаді 2025 року до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідачі) у якій позивач просив суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо постановки позивача на військовий облік та подальшої мобілізації;
- скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов позивача на військову службу під час мобілізації;
- скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування до списків військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування позивача до списків військової частини НОМЕР_1 та постановку на всі види забезпечення;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити позивача з військового обліку.
26 листопада 2025 року позивач подав заяву про забезпечення позову, у якій просить заборонити Військовій частині НОМЕР_1 вчиняти будь-які щодо переміщення позивача до іншого місця служби, або іншої військової частини, або до іншого навчального центру.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі № 380/22997/25 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову ухвалу, яким заяву задовольнити.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції під час оцінки обставин забезпечення позову не звернув увагу на те, що позивач може бути переміщений до іншої військової частини в зону бойових дій, що значно збільшує шанс летальних наслідків (смерті) позивача, а у разі настання таких обставин відновлення порушених прав позивача стане неможливим. Позивач додатково звернув увагу на те, що перебування позивача на навчанні у військовій частині НОМЕР_1 завершиться 26 грудня 2025 року. Позивач також зауважує, що після проходження навчання його можуть перевести до іншої військової частини і як наслідок з'являться додаткові накази на переведення та на зарахування до особового складу військової частини, що ускладнить виконання судового рішення, якщо воно буде на користь позивача. Крім цього позивач зазначає, що наказ територіального центру комплектування та соціальної підтримки про постановку на військовий облік є очевидно протиправним, оскільки, позивач був виключений з військового обліку
Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Про розгляд апеляційної скарги представник позивача та відповідачі повідомлені шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.
У разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України).
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи судове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заявник не навів переконливих підстав для забезпечення позову, передбачених пунктом 1 частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зробив висновок, що відсутня очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також очевидні ознаки протиправності спірного рішення відповідача.
Крім того, суд в ухвалі послався на норму п. 10 ч. 1 ст. 151 КАС України відповідно до якої не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 11.11.2025 року позивач був мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_3 і доставлений у НОМЕР_2 навчальний центр Військової частини НОМЕР_1 .
Разом з тим, відповідно до витягу із електронної системи обліку Резерв+ позивач виключений із військового обліку.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України), колегія суддів встановила таке.
Частинами 1 та 2 статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Як передбачено частинами 1 та 2 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Як вбачається зі змісту поданої заяви заявник, зокрема просить забезпечити позов шляхом заборони Військовій частині НОМЕР_1 вчиняти будь-які щодо переміщення позивача до іншого місця служби, або іншої військової частини, або до іншого навчального центру до набранням законної сили судовим рішенням у даній справі.
Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому воєнний стан був неодноразово продовжений і триває по даний час.
Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Відтак колегія суддів зазначає, що оскільки, на час проходження позивачем служби та звернення до суду із заявою про забезпечення позову в Україні діє воєнний стан, в умовах якого процесуальний закон забороняє зупинення дії наказів та розпоряджень, відданих військовослужбовцю, тобто містить пряму заборону вживати заходи забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вимоги позивача щодо заборони вчиняти дії щодо направлення (переміщення) для проходження військової служби фактично становлять заборону розпоряджень військовослужбовцю в умовах воєнного стану, що не допускається в силу прямої заборони нормами КАС України і зумовлено введенням воєнного стану в Україні.
Зважаючи на наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що обраний заявником вид забезпечення позову відповідно до пункту 10 частини третьої статті 151 КАС України не допускається в умовах воєнного стану, а тому немає правових підстав для вжиття ініційованих заявником заходів забезпечення позову у цій адміністративній справі.
Зважаючи на викладене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для забезпечення позову.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року з питань забезпечення позову у справі № 380/22997/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення. Порядок, строки та підстави подання касаційної скарги на рішення суду апеляційної інстанції визначено ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос