Справа №295/18629/25
Категорія 156
3/295/506/26
30.01.2026 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Костенко С.М. розглянув матеріали, які надійшли з відділу АП Управління патрульної поліції у Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, учасника бойових дій, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 , -
20.12.2025 о 23 год. 22 хв. за адресою: м. Житомир, вул. Небесної Сотні, 31/28, водій ОСОБА_1 керував т/з Volvo н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу Драгер та у найближчому закладі охорони здоров'я, водій відмовився.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 20.12.2025 керував т/з. Був зупинений працівниками поліції, надав для огляду документи. При цьому про підставу зупинки поліцейські нічого не говорили, потім повідомили, що не горить показчик. Поліцейські висловили підозру, що він має ознаки алкогольного сп'яніння, заперечив, оскільки алкоголь не вживав, в автомобілі були пасажири, які вживали алкоголь, а тому в салоні був запах. Запропонували пройти огляд на стан сп'яніння, відмовився, оскільки не довіряє приладам, якими користуюються поліцейські, а також відмовився проїхати до медичного закладу, оскільки його знайомій потрібно було додому, де була неповнолітня дитина.
Адвокат Якимчук О.М. просить закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , думку захисника, дослідивши матеріали справи, відеозапис з нагрудної відеокамери, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 130 ч.1 КУпАП, доведена доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 546467 від 20.12.2025; постановою серії ДП18 №786361 від 20.12.2025, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст.ст. 121 ч.1, 121 ч.5, 126 ч.1 КУпАП, що підтверджує факт керування т/з, порушення ПДР та правомірність його зупинки, при цьому зазначену постанову ОСОБА_1 не оскаржував, як і не заперечував факт керування; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якої вбачається, що зупинено т/з Volvo н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 за порушення ПДР. Під час перевірки документів у водія виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, запропоновано пройти огляд на місці зупинки або у найближчому закладі охорони здоров'я, на що водій категорично відмовився, при цьому поліцейський роз'яснив водієві про наслідки такої відмови; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння від 20.12.2025; направленням водія т/з з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 20.12.2025.
Суд відкидає твердження сторони захисту про те, що в матеріалах справи відсутні підстави, які передували зупинці транспортного засобу, під керуванням ОСОБА_1 .
Зазначені обставини спростовано відеозаписом з боді камери поліцейського, з якого вбачається, що т/з Volvo н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 зупинено за порушення ПДР. Зокрема, під час зупинки даного автомобіля поліцейський повідомив водієві, що «не світиться правий сигнал показчика», крім того поліцейський додав «поворот увімнули не в напрямку руху». Вказані обставини ОСОБА_1 не заперував, окрім того, вказав що дійсно міг невірно увімкнути показчик повороту, оскільки є не місцевим. В подальшому на водія складено постанову про порушення ПДР, яку в законному порядку не оскаржував.
Отже зазначені докази є достатніми, які встановлюють факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 і його правомірну зупинку.
Суд відкидає доводи захисника, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведено з грубим порушенням норм чинного законодавства і не може бути дійсним, оскільки будь-яких ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 виявлено не було.
Так, матеріали справи містять наявні докази, які встановлюють факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом і його правомірну зупинку.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати вказав, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право керувати транспортним засобом, а значить погодився виконувати додатково покладені на нього обов'язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України, пункт 2.5 яких зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Поліцейські, які виявили у ОСОБА_1 , як у особи яка керує транспортним засобом, ознаки алкогольного сп'яніння, відповідно до п.2.5 ПДР вправі вимагати пройти огляд на стан сп'яніння, а у водія виникає обов'язок, а не право пройти такий огляд.
Згідно п.2 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, перелік яких міститься у п.3 цього розділу, при цьому закон не вимагає, щоб ці ознаки сп'яніння були підтверджені свідками або зафіксовані на відео, а також окремої процедури огляду на наявність таких ознак сп'яніння, також норми КУпАП та Інструкції № 1452/735 не передбачають обов'язку поліцейського озвучити водію наявні у нього ознаки сп'яніння.
Повноваження поліцейського уповноваженого підрозділу НПУ самостійно виявляти та оцінювати наявність ознак алкогольного або наркотичного сп'яніння у водія транспортного засобу, є виключними, ніхто інший не має повноважень оцінювати наявність у водія тих чи інших ознак сп'яніння. У зв'язку з чим, якщо у поліцейського виникають підстави вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп'яніння, то поліцейський має законне право вимагати від водія пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
На підставі наведеного та за результатами дослідження відеозапису з бодікамер поліцейських, суд приходить до висновку, що доводи захисника про безпідставність вимоги поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння не заслуговують на увагу. Встановити наявність ознак алкогольного сп'яніння з відеозапису об'єктивно неможливо та не передбачено законодавством, такі ознаки були встановлені працівниками поліції та зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, акті огляду на стан алкогольного сп'яніння, відеозапису з боді-камери поліцейського.
Окреслені обставини у своїй сукупності підтверджують факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я, та безумовно вказують на наявність об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Відповідно до пунктів 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція № 1452/735) огляд на стан сп'яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); 2) лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
За змістом розділу ІІ цієї Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до вимог статті 267 КУпАП у разі незгоди з діями працівників поліції ОСОБА_1 міг оскаржити такі дії у порядку, передбаченому КАС України або до вищестоящого органу (вищестоящій посадовій особі), підтвердження чого на момент розгляду справи суду не надано.
Отже, працівники поліції правомірно склали акт огляду та направлення на огляд, при цьому зазначивши в документах, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки, у заклад охорони здоров'я не доставлявся, оскільки відмовився від такого проходження.
Твердження сторони захисту про те, що відеозапис є фрагментарним, і не достатньо інформативним, суд відкидає, в ході перегляду даного відео в судовому засіданні встановлено, що даний відеозапис не переривався, крім того зафіксовані на ньому обставини, є достатніми для встановлення факту керування транспорним засобом ОСОБА_1 , висловлення підозри поліцейського про наявність ознак алкогольного сп'яніння та відмовою останнього від проходження огляду на стан сп'яніння.
Вказаний відеозапис, також спростовує доводи захисника, що ОСОБА_1 належним чином не роз'яснено вимоги ст.266 КУпАП.
Як вбачається з відеозапису нагрудної камери поліцейського, ОСОБА_1 на запитання поліцейського чи вживав алкогольні напої, відповів, що алкоголь не вживав, запах алкоголю може бути від пасажирів. На пропозицію пройти огляд на стан акогольного сп'яніння, як на місці зупинки, так і в медичному закладі ОСОБА_1 категорично відмовився. У зв'язку з відмовою ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, останньому були роз'яснено наслідки такої відмови, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 ч.1 КУпАП. Крім того, на 09 хв. 29 сек. відеозапису, водіє роз'яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП, що також спростовує доводи сторони захисту про не роз'яснення прав.
В подальшому, поліцейські оголосили зміст протоколу, повідомили що розгляд справи відбудеться в Богунському районному суді м.Житомира, вказали день та час розгляду справи, про що ОСОБА_2 чув, однак відмовився підписати документи, як і відмовився від їх отримання.
Згідно ст. 256 ч.3 КУпАП уразі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
Отже працівниками поліції було дотримано вимоги глави 19 КУпАП.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу, з позбавленням права керувати транспортними засобами.
ОСОБА_1 відповідно до ст. 5 п.13 Закону України «Про судовий збір» звільняється від сплати судового збору, оскільки являється учасником бойових дій.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, п. 13 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір»,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
Штраф стягнути на рахунок: Отримувач ГУК у Жит. обл/Житомирська обл/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37976485, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA368999980313060149000006001, Код класифікації доходів бюджету 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».
Роз'яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушеником штрафу у строк, встановлений ч.1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення
Суддя С.М.Костенко
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.