Справа №295/17112/25
1-кп/295/505/26
02.02.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового
засідання ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження № 12025060600001669 від 25.10.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Кремінна, Луганська область, одруженого, не працюючого, проживаючого до арешту за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 115 КК України,
встановив:
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченому на строк 60 днів, оскільки відсутні підстави для зміни обраного запобіжного заходу, посилаючись на те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу, а саме: обвинувачений може переховуватись від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення. Даний вид запобіжного заходу необхідно продовжити з метою виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків,а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачений в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання прокурора. Захисник покладалась на розсуд суду.по даному клопотанню прокурора.
Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 27.10.2025, обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжено ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 12.12.2025 до 09.02.2026 (включно).
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Згідно ч.3 ст. 199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Враховуючи викладене, та положення ст. 177 КПК України, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який характеризується негативно, що метою продовження останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідність запобігання наявного ризику, передбаченогоп. 1, ч. 1 ст. 177 КПК України, з урахуванням того, що санкція інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення передбачає відповідальність у вигляді виключно позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, а також те, що обвинувачений має на утриманні сина ОСОБА_6 2008 року народження, не працює, має місце проживання в орендованій квартирі, раніше притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, що не заперечувалось стороною захисту, існує реальний ризик можливого переховування від суду з метою уникнення відповідальності.
При цьому, суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року, в якій Суд зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за особливо тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилятись від слідства.
За таких обставин, суд вважає що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, а тому приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави, згідно п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 184, 199, 331 КПК України,
постановив:
Продовжити ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 02.04.2026 (включно).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Суддя ОСОБА_1