Справа №295/17849/25
Категорія 54
2/295/28/26
Про закриття провадження у справі
29.01.2026 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Чішман Л.М., розглянувши цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Стахова Андрія Олексійовича до Державної митної служби України про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - Житомирська митниця, -
Представник ОСОБА_1 - адвокат Стахов Андрій Олексійович звернувся до суду з позовною заявою, в якій посилається на наступні обставини.
В провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала справа N? 240/34841/23 за позовом ОСОБА_2 (раніше - Боримської) до Житомирської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 залишеним без змін Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2025 було вирішено визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів N?UA101000/2023/000225/1 від 17.08.2023.
Внаслідок винесення вказаного рішення про коригування митної вартості заявник понесла витрати у вигляді сплати надмірних сум митних платежів.
При поданні первинної декларації N? 23UA101020030830U4 від 16.08.2023 заявником було сплачено 10.08.2023 митні платежі в розмірі 128 000, 00 грн.
Внаслідок винесення згаданого рішення про коригування заявником 17.08.2023 було доплачено митні платежі 17.08.2023 р. в сумі 65 750, 00 грн.
У відповіді Житомирської митниці на заяву ОСОБА_2 від 06.06.2025 вказано, що сума помилково/надмірно сплачених платежів останньою складає 62 580, 45 грн., з яких 19 556, 39 грн. ввізне мито та 43 024, 06 грн. ПДВ.
25.06.2025 Житомирською митницею було повернуто шляхом безготівкового зарахування на банківський рахунок позивача кошти в сумі 62 580, 45 грн. двома окремими платежами - 19 556, 39 грн. та 43 024, 06 грн.
Таким чином, в період часу з 17.08.2023 по 25.06.2025 відповідач по справі та третя особа неправомірно користувались коштами позивача, що дає можливість нарахувати за вказаний період часу інфляційні втрати, та 3 % річних за неправомірне користування чужими коштами.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 17.12.2025 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін (а.с. 41).
За змістом частини третьої статті 11 та частини першої статті 13 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних особистих прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є зазвичай фізична особа (стаття 19 ЦПК України).
Натомість публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих правовідносин з їх специфічними суб'єктами та їх підпорядкованістю.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають, зокрема, у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій; на публічно-правові спори, у тому числі на спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності (пункт 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України).
Тому загальними критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути і пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
У відповідності до пункту 1 Положення про Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227 Державна митна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів. Держмитслужба реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.
Оскільки митні органи, як спеціально уповноважені органи виконавчої влади, здійснюють владні управлінські функції у галузі митної справи, вони в розумінні пункту 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктами владних повноважень.
Розгляд справ у спорах фізичних чи юридичних осіб з митними органами як із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належить до компетенції адміністративних судів.
Зобов'язання з нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати відповідного коригування митної вартості товарів, є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги, а поєднання цих вимог у одній справі не є обов'язковим.
Ураховуючи те, що спір щодо визнання протиправними та скасування рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів N?UA101000/2023/000225/1 від 17.08.2023 підлягав розгляду за правилами адміністративного судочинства, спір за позовними вимогами про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань за неправомірне користування чужими коштами в рамках розгляду такої адміністративної справи також підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Спори, які виникають у судах у зв'язку з невиконанням суб'єктом владних повноважень своїх функцій (щодо його незаконних дій та/або зобов'язання до виконання таких повноважень), та ухвалення за результатами розгляду цих спорів судових рішень не змінює правову природу та характер правовідносин, які виникли між сторонами, а тому спори щодо порушення своїх зобов'язань суб'єктом владних повноважень, зокрема щодо перерахування, нарахування, виплати грошових сум, у тому числі після судового рішення або на його виконання, повинні розглядатись судами за юрисдикцією, визначеною відповідно до характеру цих правовідносин.
Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суть та суб'єктний склад спірних правовідносин вказують на те, що заявлений у цій справі спір належить до юрисдикції адміністративних судів.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
В свою чергу, відповідно до вимог ст. 20 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні:
1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничих виборчих комісій, дільничих комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи наведене та те, що вимоги позивача по даній справі саме є спором, який виникає за участю суб'єкта владних повноважень, з метою реалізації у спірних відносинах наданих йому законодавством владних управлінських функцій, є публічно-правовим, суд встановив, що є законні підстави для закриття провадження по справі, яка не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 19 КАС України підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст. 255, 260-261 ЦПК України, суд, -
Провадження у справі за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Стахова Андрія Олексійовича до Державної митної служби України про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - Житомирська митниця - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів, з дня її підписання.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 29.01.2026.
Суддя Л.М. Чішман