Справа № 274/525/26 Провадження № 1-кс/0274/181/26
іменем України
02.02.2026 м. Бердичів
Слідчий суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП України в Житомирській області слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12025060480000904 від 18.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про арешт майна,
І. Суть клопотання
Слідчий звернувся до суду з указаним клопотанням, у якому просить накласти арешт із забороною користування та розпорядження на мобільний телефон«POCOC65», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , споряджений сім-карткою з № НОМЕР_3 , та електронні ваги сірого кольору, що належать ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_4 , наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 23.01.2025 за №24, зарахований на котлове забезпечення та вважається таким, який прибув у відрядження з військової частини НОМЕР_5 , з метою проходження базової загальновійськової підготовки у зведеному навчальному батальйоні «Граніт-1» в порушення вимог ст.ст. 2, 7, 12, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.
Так, у невстановлений слідством час, в невстановленому слідством місці, невстановленим слідством способом, ОСОБА_4 , незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину PVP, масою 0,2708 грам, яку зберігав при собі з метою збуту до 15.12.2025.
Цього ж дня близько 20 год 10 хв ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, направленого на збут особливо небезпечної психотропної речовини PVP, знаходячись в дворі будинку №10 по вул. Європейській в м. Бердичеві Житомирської області, зустрівся із ОСОБА_5 , де згідно попередньої домовленості незаконно збув останньому раніше придбану ним особливо небезпечну психотропну речовину PVP, загальною масою 0,2708 грама за 1000 грн., яку в подальшому ОСОБА_5 добровільно видав працівникам поліції.
Крім цього, ОСОБА_4 у невстановлений слідством час, в невстановленому слідством місці, невстановленим слідством способом, незаконно повторно придбав особливо небезпечну психотропну речовину PVP невстановленою вагою, яку зберігав при собі з метою збуту до 28.01.2026.
Цього ж дня близько 21 год. 30 хв. ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, направленого на збут особливо небезпечної психотропної речовини, знаходячись біля пішохідного мосту неподалік будинку №22 по вул. Мостовій в м. Бердичеві, де згідно попередньої домовленості, незаконно повторно збув ОСОБА_5 раніше придбану ним особливо небезпечну психотропну речовину PVP невстановленою вагою за 980 грн., яку в подальшому ОСОБА_5 добровільно видав працівникам поліції.
28.01.2026 під час затримання громадянина ОСОБА_4 в порядку ст.208 КПК України під час його особистого обшуку було виявлено та вилучено: мобільний телефон «POCOC65», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , споряджений сім-карткою з № НОМЕР_3 та електронні ваги сірого кольору.
Вказане майно являється тимчасово вилученим, мобільний телефон було поміщено до спецпакету №WAR0103052, електронні ваги сірого кольору поміщено до спецпакету №CRI1247637 та вилучено до Бердичівського РВП.
Слідчий зазначає, що існують достатні підстави вважати, що вищевказане майно є предметом вчинення злочину та речовим доказом злочину.
Накладення арешту на вказане в клопотанні майно мотивовано збереженням речових доказів, проведенням ряду слідчих дій, призначенням судових експертиз.
ІІ. Процедура та позиція учасників справи
В судове засідання учасники провадження не з'явилися. Слідчий у поданому клопотанні просив розглянути клопотання за його відсутності, клопотання підтримує та просить його задовольнити.
На підставі ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється. Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.
ІІІ. Кримінально-процесуальне законодавство
Уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статтею 236 цього Кодексу (ч. 3 ст. 208 КПК України).
За положеннями ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 208, цього Кодексу ( ч. 1 ст. 168 КПК України).
Відповідно до статті 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
У частині 2 ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка та висновки
Встановлено, що СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025060480000904 від 18.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Слідчим суддею досліджено матеріали, долучені до клопотання: витяг з ЄРДР, сформований станом на 29.01.2026; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 28.01.2026; постанову про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні від 29.01.2026.
Проаналізувавши клопотання про арешт майна та додатки до нього, суд приходить до висновку, що слідчим у даній справі доведена необхідність накладення арешту у виді тимчасового позбавлення прав на розпорядження та користування вказаним майном з метою забезпечення його збереження як речового доказу у даному кримінальному провадженні з метою запобігання його можливої передачі, відчуження, або знищення, та потреби досудового розслідування виправдовують застосування арешту на це майно.
Вказана форма арешту майна не є надмірно обтяжливою для його власника - є розумною та співмірною обставинам можливого кримінального правопорушення на даній стадії досудового розслідування.
Суттєвих шкідливих наслідків застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження для особи, якої він стосується, не вбачається.
Спосіб, у який здійснюється забезпечення кримінального провадження, відповідає завданням кримінального провадження, враховує обставини вчиненого кримінального правопорушення, є розумним і співрозмірним.
З огляду на викладене, беручи до уваги обставини кримінального провадження, мету та підстави застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку, що підтверджені підстави, передбачені ст.ст. 170, 171, 173 КПК України, для задоволення клопотання.
Керуючись ст. ст. 170-173,175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт із забороною користування та розпорядження на мобільний телефон«POCOC65», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , споряджений сім-карткою з № НОМЕР_3 , та електронні ваги сірого кольору, що належать ОСОБА_4 .
Виконання ухвали покласти на слідчого Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 .
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором, оскарження ухвали не перешкоджає її виконанню.
Ухвала про арешт майна може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_6