Справа №274/8917/25
Провадження № 2-о/0274/65/26
про направлення справи за підсудністю
"30" січня 2026 р. м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Хуторна І. Ю., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
29.12.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, якій просила розірвати шлюб, зареєстрований 11.11.2016 між нею та засудженим ОСОБА_2 .
Ухвалою судді від 02.01.2026 заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Суд зобов'язав заявницю надати докази, що підтверджують відбування ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в ДУ «Райківська виправна колонія № 73».
Ухвалою судді від 20.012026 заявниці продовжено встановлений судом строк для усунення недоліків її заяви про розірвання шлюбу на 10 днів, тобто до 02.02.2026.
26.01.2026 представник позивачки адвокат Українець О. Л. усунула недоліки позовної заяви.
Дослідивши матеріали позовної заяви, доходжу висновку, що дана справа підсудна Шевченківському районному суду м. Харкова.
Відповідно до ч. 3 ст. 293ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються, серед іншого, також справи про розірвання шлюбу за заявою будь-кого з подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі.
При цьому розділ IV ЦПК України не містить норм, які б регулювали підсудність таких заяв.
Згідно із ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Враховуючи те, що питання підсудності справ про розірвання шлюбу за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі не врегульовані окремими нормами ЦПК України, суддя вважає за можливе застосувати аналогію закону.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них (ч. 2 ст. 28 ЦПК України).
Пред'явивши дану заяву до Бердичівського міськрайонного суду, заявниця у заяві вказала, що ОСОБА_2 переведений з Державної установи «Райківська виправна колонія (№73)» для відбування покарання до Державної установі «Олексіївська виправна колонія (№25)».
Зазначена Державна установа «Олексіївська виправна колонія (№25)» знаходиться м. Харків по вул. Цезаря Кюї, що територіально відноситься до Шевченківського районного суду м. Харкова.
При цьому, матеріали справи не містять відомостей про наявність підстав для застосування альтернативної підсудності у справі, передбачених ч. 2 ст. 28 ЦПК України.
Зокрема, відомостей про те, що подружжя має спільних дітей та, що між ними досягнуто домовленість щодо того, що справа буде розглядатись за зареєстрованим місцем проживання заявниці матеріали справи не містять.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Згідно з нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини» інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Таким чином, урахуванням наведеного та враховуючи, що ОСОБА_2 на даний час відбуває покарання в ДУ «Олексіївська ВК № 25», належним судом юрисдикція якого поширюється на адміністративно-територіальний район, в межах якого відповідач відбуває покарання є Шевченківський районний суд м. Харкова.
Тому дана справа підлягає розгляду Шевченківським районним судом м. Харкова та не належить до територіальної підсудності Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області.
Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Суд зобов'язаний передати справу на розгляд до суду, якому вона підсудна за законом, оскільки ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Таким чином, матеріали справи за позовом заяви ОСОБА_1 слід передати на розгляд за місце відбування покарання ОСОБА_2 до Шевченківського районного суду м. Харкова.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 30, 31, 187, 316 ЦПК України, суддя
Передати матеріали цивільної справи № 274/8917/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про розірвання шлюбу на розгляд до Шевченківського районного суду м. Харкова.
Копію ухвали направити заявниці для відома протягом двох днів з дня її складення.
Справу направити до Шевченківського районного суду м. Харкова, не пізніше п'яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І. Ю. Хуторна