Рішення від 02.02.2026 по справі 157/1955/25

Справа № 157/1955/25

Провадження № 2/162/61/2026

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

02 лютого 2026 року сел. Любешів

Любешівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Савича А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Гичук О. М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" та через свого представника Усенка М. І. 03.11.2025 звернулося до Камінь-Каширського районного суду Волинської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міолан» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 101216954 (надалі - кредитний договір), згідно з яким товариство надало відповідачу кредит у розмірі 3000,00 грн, загальним строком на 105 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідач підписав договір електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора. Товариство з обмеженою відповідальністю «Міолан» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору. Товариство з обмеженою відповідальністю «Міолан» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» 27.06.2023 уклали Договір відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором №101216954 від 24.01.2023, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міолан» та відповідачем. Вказує, що у зв'язку з невиконанням відповідачем належним чином умов кредитного договору, у нього виникла заборгованість в загальному розмірі 11523,00 грн, а тому позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості та судові витрати.

Ухвалою судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 04.11.2025 цивільну справу № 157/1955/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано на розгляд за підсудністю до Любешівського районного суду Волинської області (а.с.38).

Ухвалою судді Любешівського районного суду Волинської області від 04.12.2025 провадження по справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з (викликом) повідомленням сторін (а.с.46).

Представник позивача у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за його відсутності (а.с.4).

Відповідач в судове засідання також повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 53). Про причини своєї неявки не повідомив, відзив на позовну заяву, будь-яких заяв чи клопотань станом на час розгляду справи до суду не подав.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За погодженням з представником позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд доходить такого висновку.

Судом встановлено, що 24.01.2023 між ТОВ «Міолан» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 101216954, відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п.1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п.1.2. договору (далі кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п. 1.4 договору та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строк/терміни, що визначені цим договором (а.с.6-11).

Згідно з п.1.2 договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 3000,00 грн.

Відповідно до умов п.1.3 договору, кредит надається загальним строком на 105 днів з 24.01.2023 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів.

Згідно з п.1.3.1. договору пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 08.02.2023 (рекомендована дата платежу).

Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 09.05.2023 (дата остаточного погашення заборгованості) (п.1.3.2. договору).

Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 08.02.2023 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 09.05.2023 (останнього дня строку кредитування) (п.1.4 договору).

Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк кредитування складає 12570,00 грн (п.1.5 договору).

Згідно з п.1.5.1 договору, комісія за надання кредиту: 570,00 грн, яка нараховується за ставкою 19 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 900,00 грн, які нараховуються за ставкою 2 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (п.1.5.2 договору).

Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 8100,00 грн, які нараховуються за ставкою 3 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду (п.1.5.3 договору).

За умовами п.2.1 договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 *58.

У Додатку № 1 до договору сторони погодили графік платежів за договором (а.с.11 зворот).

Згідно з п. 6.1 договору, цей кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства.

Згідно з довідкою про ідентифікацію, відповідач під час укладення кредитного договору використовував електронний підпис у формі одноразового ідентифікатора F41159 і який був відправлений йому на номер мобільного телефону, зазначений у договорі (а.с.13).

Аналогічні відомості містяться й у анкеті-заяві на кредит № 101216954, яка містить крім іншого й хронологію вчинення дій щодо укладення кредитного договору у формі електронного правочину № 101216954 від 18/01/2023 (а.с.13, зворот-14).

Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору про споживчий кредит шляхом заповнення анкети - заяви №101216954 про надання кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором F41159, на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки № НОМЕР_2 , на яку, в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі 3000,00 грн.

З відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №101216954 від 24.01.2023, наданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», вбачається, що ОСОБА_1 24.01.2023 було надано кредит, нараховувалися відсотки та комісія згідно з умовами договору. Крім того, відповідачем 02.03.2023 було сплачено 300,00 грн процентів по кредиту, 300,00 грн тіла кредиту, сплачено 645,00 грн прострочених процентів по кредиту та 300,00 грн за пролонгацію, внаслідок чого відбулося поновлення пільгового періоду на 15 днів відповідно до п.2.3.1.1 договору та поточний період продовжився до 24.05.2023 (а.с.15).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» був укладений договір відступлення права вимоги № 100-МЛ/Т, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» відступило позивачу права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників. Крім того, 26.08.2025 було укладено додаткову угоду № 1 до договору відступлення прав вимоги № 100-МЛ/Т від 27.06.2023 (а.с.16 зворот-21,24).

Згідно з витягом з реєстру боржників (у новій редакції згідно додаткової угоди №1 від 26.08.2025), за договором відступлення прав вимог № 100-МЛ/Т від 27.06.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» передане право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №101216954 від 24.01.2023, на загальну суму 11523,00 грн, в т.ч. заборгованість по тілу кредиту - 2700,00 грн, заборгованість по відсотках 8253,00 грн, заборгованість по комісії 570,00 грн (а.с. 26).

Відповідно до виписки з особового рахунка за кредитним договором № 101216954 від 24.01.2023, станом на 22.10.2025 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 11523,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 2700,00 грн, прострочена заборгованість за комісіями - 570,00 грн, прострочена заборгованість за відсотками 8253,00 грн (а.с.16).

За вих. 22835585/201 від 16.10.2025 позивачем було надіслано відповідачу претензію з вимогою про сплату заборгованості за кредитним договором № 101216954 від 24.01.2023 (а.с.26, зворот).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі Закон) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до змісту ч. 1-5 ст. 11 Закону, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

На підставі ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону, електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

На підставі ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З урахуванням викладеного вмотивування суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205 та ст. 207 ЦК України).

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів встановлено, що 24.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 101216954, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора F41159, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в розмірі 3000,00 грн, який він зобов'язувався повернути, сплатити проценти за користування ним на визначених у кредитному договорі умовах (строк кредитування - 105 календарних днів, процентна ставка протягом пільгового періоду 2 % в день, процентна ставка протягом поточного періоду 3 % в день) та комісію.

Первісний кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» своє право грошової вимоги до відповідача згідно договору відступлення прав вимоги № 100-МЛ/Т від 27.06.2023.

Відповідно до витягу з реєстру боржників, за договором відступлення прав вимог №100-МЛ/Т від 27.06.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 11523,00 грн.

А відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» як правонаступник та новий кредитор, вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за укладеним ним кредитним договором № 101216954 від 24.01.2023.

Надаючи оцінку сумі заборгованості, наведеній позивачем у розрахунках, суд не знаходить обґрунтованих підстав для сумнівів у правильності її нарахування.

Враховуючи те, що відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів та нарахованих відсотків ні на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ні на рахунки попереднього кредитора не надав, а відтак, суд доходить висновку, що позов необхідно задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 101216954 від 24.01.2023 у розмірі 11523,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 2700,00 грн, прострочена заборгованість за комісією - 570,00 грн, прострочена заборгованість за відсотками 8253,00 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення судового збору та витрат на правничу допомогу, то судом встановлено наступне.

Частиною першою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Крім того, згідно пункту 3 частини другої цієї статті у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При пред'явленні позову позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн, що стверджується відповідною платіжною інструкцією (а.с.5). Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2422,40 грн судового збору.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.133 ЦПК України та ч.1 - 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат позивача на професійну правничу допомогу надано копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладеного між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Апологет», предметом якого є надання правничої допомоги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (а.с.29, зворот).

Згідно положень п. 2.3 даного договору вартість наданих послуг правничої допомоги за одну кредитну справу складає 8000,00 грн. без ПДВ.

Додатком до даного договору є Акт № Д/4619 наданих послуг від 22.10.2025, де розмір послуги з правничої допомоги щодо боржника ОСОБА_1 за договором № 101216954 від 24.01.2023 визначено у розмірі 8000,00 грн (а.с.30, зворот).

Згідно детального опису наданих послуг до акту № Д/4619 від 22.10.2025 до договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 визначено перелік послуг щодо боржника ОСОБА_1 за договором №101216954 та витрачений АО «Апологет» на надання послуг час (а.с.31).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

При цьому, суд наголошує, що не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Суд звертає увагу, що ця справа розглядалась у спрощеному провадженні без участі сторін, не входить до категорії складних, не потребує витрат значного часу на складання документів та визначення правової позиції.

З огляду на обставини справи, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є вочевидь завищеною, тому наявні підстави для часткового їх відшкодування відповідачем, в сумі 4000,00 грн, що відповідатиме обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 137,141, 247, 258, 259, 263, 265, 280-284, ЦПК України, статтями 512, 514 ,525, 526, 530, 549, 610, 612, 1048, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 101216954 від 24.01.2023 у розмірі 11523 (одинадцять тисяч п'ятсот двадцять три) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Любешівського районного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текс рішення суду складено та підписано 02.02.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, юридична адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок № 1, корпус № 28, 3-й поверх.

Представник позивача: Усенко Михайло Ігорович, юридична адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок № 1, РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Любешівського районного суду

Волинської області А.С. Савич

Попередній документ
133798843
Наступний документ
133798845
Інформація про рішення:
№ рішення: 133798844
№ справи: 157/1955/25
Дата рішення: 02.02.2026
Дата публікації: 06.02.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Любешівський районний суд Волинської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (02.02.2026)
Дата надходження: 03.12.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості по кредитному договору
Розклад засідань:
07.01.2026 09:30 Любешівський районний суд Волинської області
02.02.2026 14:30 Любешівський районний суд Волинської області