іменем України
04 лютого 2026 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 734/3420/25
Головуючий у першій інстанції - Бараненко С. М.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/353/26
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої-судді Шарапової О.Л.,
суддів: Онищенко О.І., Скрипки А.А.
з участю секретаря: Шапко В.М.,
Сторони:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідачка: ОСОБА_2 .
Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1 .
Оскаржується рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 03 листопада 2025 року, повний текст рішення виготовлено 11 листопада 2025 року у селищі Козелець, суддя Бараненко С.М.
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього згідно судового наказу Козелецького районного суду Чернігівської області від 08 липня 2025 року на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 1/6 частини заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісяця, з часу набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття.
Позовні вимоги мотивовані тим, що він та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Попри припинення спільного проживання, позивач бере участь у вихованні дитини, продовжує піклуватися про неї та забезпечувати необхідними умовами для розвитку, регулярно проводить з сином час, добровільно та систематично надає матеріальну допомогу у розмірах, що відповідають його потребам, оплачує значну частину витрат на лікування, харчування, одяг, та інші потреби дитини.
08 липня 2025 року Козелецьким районним судом Чернігівської області видано судовий наказ, яким стягнуто з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини його заробітку.
Позивач звертає увагу, що при постановленні судового наказу не було враховано його майновий стан, оскільки він перебуває у скрутному фінансовому становищі, не володіє будь-яким нерухомим майном або транспортними засобами, не здійснює підприємницької діяльності, не перебуває у трудових правовідносинах, а отже, не має постійного джерела доходу. У зв'язку з цим у нього відсутня можливість виконувати аліментні зобов'язання у визначеному розмірі.
Крім цього, на утриманні позивача перебуває його матір пенсійного віку, яка через свій вік та стан здоров'я потребує постійної матеріальної підтримки та батько позивача, який отримує соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям, оскільки він перебуває у складному матеріальному становищі та потребує сторонньої підтримки. Позивач, наскільки дозволяють його власні обмежені можливості, регулярно надає батькам посильну допомогу, що є додатковим фінансовим навантаженням на нього.
До того ж, у позивача є ще одна неповнолітня дитина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на яку він, на добровільних засадах несе постійні витрати, пов'язані з її утриманням.
Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 03 листопада 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та постановити нове про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що оскаржуване рішення є незаконним.
Особа, яка подала апеляційну скаргу посилається на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що позивач приймає участь у вихованні сина та забезпечує його необхідними умовами для розвитку, надає добровільно матеріальну допомогу.
Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що суд, при постановленні судового наказу, не було враховано його майновий стан.
Особа, яка подала апеляційну скаргу звертає увагу, що на його утриманні перебувають батьки та ще одна неповнолітня дитина, на яку він здійснює витрати в добровільному порядку.
Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що відповідачка має чисельні боргові зобов'язання по кредитам, тому не виключає, що аліменти, які він буде сплачувати на утримання дитини можуть використовуватись відповідачкою не за цільовим призначенням, а спрямовуватися на погашення боргових зобов'язань.
Особа, яка подала апеляційну скаргу вказує на те, що відповідачка не надала жодних належних доказів на підтвердження того, що він працевлаштований за кордоном та має стабільний дохід близько 50 000,00 грн.
Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що відповідачка не зверталась до виконавчої служби з рішенням суду щодо стягнення аліментів на утримання дитини, що свідчить про її бездіяльність. Крім того, на неодноразові його прохання надати реквізити банківського рахунку для перерахування аліментів, вона не надала.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 03 листопада 2025 року без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали даної цивільної справи та матеріали справи № 734/2839/25, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 20.04.2024 (а.с. 6 зворот справа № 734/2839/25).
Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судовим наказом Козелецького районного суду Чернігівської області від 08 липня 2025 року у справі № 743/2739/25 стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 30 квітня 2025 року, тобто з дня подання заяви (а.с. 30).
Ухвалою судді Козелецького районного суду Чернігівської області від 21 липня 2025 року у задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Лихачова Р.Б. про скасування судового наказу від 08 липня 2025 року у справі №734/2839/25 виданого за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітнього сина відмовлено (а.с. 19-20 справа № 734/2839/25).
Згідно свідоцтва про народження, вбачається, що у ОСОБА_1 є донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 18).
Відповідно до актового запису про народження, батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 20).
Згідно пенсійного посвідчення серія НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_6 , є пенсіонером (а.с.15).
Згідно довідки, виданої 05.09.2023 зав. АЗПСМ смт Савинці ОСОБА_7 , слідує, що ОСОБА_6 перебуває на «Д» нагляді з діагнозом: «Метаболічна кардіопатія. Часта шлуночкова екстрасистолічна аритмія. Пролабування мітрального клапана II ст, рег. І ст. Пролабування трьохстулкового клапана І ст, рег. І ст. Серцева недостатність І ст. зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка. Хронічний холецистит» (а.с. 16).
З повідомлення про надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, вбачається, що ОСОБА_5 призначено соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям з 01.10.2024 по 31.03.2025 (а.с. 19).
За змістом ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів в підтвердження того, що він несе витрати на утримання дитини ОСОБА_4 та що батьки позивача потребують його допомоги і він її надає батькам.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, який узгоджується з матеріалами справи та приписами законодавства.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування судового рішення, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що позивач несе витрати по утриманню доньки та матеріально допомагає батькам.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 03 листопада 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуюча: Судді: