Номер провадження: 33/813/339/26
Номер справи місцевого суду: 522/14761/25
Головуючий у першій інстанції Кривохижа Ю. А.
Доповідач Комлева О. С.
28.01.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді - Комлевої О.С.,
за участю секретаря судового засідання Громовенко А.Г.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2025 року,
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
ПостановоюПриморського районного суду м. Одеси від 04.08.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних доходів громадян, що становить 17000,0 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строк на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , просить оскаржувану постанову скасувати та провадження по справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга мотивована відсутністю жодних підстав для зупинки та здійснення подальшої перевірки особи на стан сп'яніння, жодних адміністративних матеріалів, щодо підстав зупинки працівниками поліції не складалося. При цьому, скаржником зауважується, що ані матеріали відеозапису, ані інші матеріали справ не містять фіксації здійснення особою керування транспортним засобом, а тому в даному випадку відсутня подій та склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зауваживши також, що вказаний в протоколі електросамокат не є механічним транспортним засобом.
Окрім наведеного, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності стверджує про неналежне виконання судом обов'язків із забезпечення всебічного, повного і справедливого судового розгляду, оскільки судом не враховано наявність об'єктивної неможливості явки ОСОБА_1 до судового засідання, з огляду на повітряну тривогу, та неврахування поданого останнім клопотання про перенесення судового розгляду з даних підстав.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 , перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
За положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно положень ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приймаючи оскаржувану постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суд першої інстанції виходив із того, що вина останнього підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, що передбачені статтею 251 КУпАП, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 363069 від 16.06.2025 року;
- довідкою про отримання (неотримання) особою посвідчення водія, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія.
- довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 протягом року не піддавався адміністративному стягненню.
- результатом приладу Alkotest 7510, відповідно до якого у ОСОБА_1 результат 0,48 % проміле;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- висновком КНП «ООМЦПЗ» ООР, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.06.2025 року, згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння;
- диском з відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції.
Дослідивши встановлені судом першої інстанції обставини справи, апеляційний суд дійшов висновку про дотримання судом першої інстанціях в повній мірі вищенаведені вимоги КУпАП та як результат винесення законної та обґрунтованої постанови щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції з огляду на наступне.
За положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 363069 ОСОБА_1 15.06.2025 року близько 23 год 40 хв у м. Одесі, по площі 10 квітня керував електросамокатом, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законодавством порядку проводився у медичному закладі у лікаря-нарколога, що підтверджується висновком № 001389 КНП «ООМЦПЗ"» ООР, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, визначено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Перелік ознак за наявності яких працівник поліції має право звернутися до особи із відповідною пропозицією щодо необхідності проходження огляду на виявлення стану сп'яніння, наведений в п.п. 3, 4 розділу 1 Інструкції № 1452/735.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 розділ 1).
Пунктом 6 розділу 2 Інструкції № 1452/735 визначено, що огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
В якості додатків до протоколу долучено відеозаписи подій про що міститься відмітка безпосередньо в протоколі.
Звертаючись до суду із апеляційною скарго, особою, яка притягується до адміністративної відповідальності стверджується про відсутність факту здійснення ним керування електросамокатом, з огляду на що слід зауважити про наявність в матеріалах справи долученого відеозапису 2, яке міститься на диску 2, з якого вбачається здійснення патрулювання спеціалізованим автомобілем працівників поліції та на 23 год 41 хв міститься фіксування руху електросамокату за кермом якого знаходиться особа чоловічої статі в чорному костюмі.
Надалі відео №1, що міститься на диску 1 (запис 23 год. 42 хв.) продовжує відповідне фіксування вищевказаних подій, що вбачається із зазначеного часу таких подій, в саме спілкування поліцейських з даною особою в чорному костюмі, яким в подальшому виявився ОСОБА_1 . Особу водія електросамокату встановлено працівниками поліції в ході проведення перевірки документів, під час якої звернулися до ОСОБА_1 із пропозицією щодо проходження огляду н стан алкогольного сп'яніння, на що останній поголився. При цьому, особою, яка притягується до адміністративної відповідальності факт здійснення керування вказаним в протоколі електросамокатом під час спілкування з працівниками поліції не заперечувався та будь-яких пояснень з цього приводу, в тому числі й щодо підстав зупинки, останнім до протоколу не надавалося, зі змісту протоколу не вбачається. Таким чином, враховуючи викладене в свої сукупності, апеляційний судом відхиляються доводи апеляційної скарги у відповідній частині.
Для перевірки доводів апеляційної скарги, було задоволено клопотання ОСОБА_1 про виклик свідка ОСОБА_2 .
В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , зазначив, що проводив патрулювання, побачивши чоловіка на самокаті без шлему, під'їхав до нього, від нього був чутний запах алкоголю, на що було запропоновано пройти тест, пройшовши тест, ОСОБА_1 не погодився з результатами, та був відвезений в медичний заклад, де було підтверджено також стан алкогольного сп'яніння.
Стосовно посилань скаржника в апеляційній скарзі щодо не віднесення електросамокату до категорії транспортних засобів, апеляційний суд вважає за необхідне зауважити наступне.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року № 18, зазначено, що при розгляді адміністративних справ вказаних категорій суди мають ураховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема примітки до ст. 286 КК, ч. 7 ст. 121 КУпАП, п.1.10 Правил дорожнього руху України.
За положеннями ст. 121 КУпАП, під транспортними засобами у статтях 121-126, 127-1 - 128-1, частинах першій і другій статті 129, статтях 132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.
У відповідності до п. 1.10 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, а саме п. 1.10 транспортний засіб визначається як пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Відповідно, наведений в положеннях ПДР України термін в свою чергу охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
Законом України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24 лютого 2023 року містить визначення поняття легкого персонального електричного транспортного засобу - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину.
Тобто, електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:
- легкий персональний електричний транспортний засіб - це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;
- низько швидкісний легкий електричний транспортний засіб - це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Окрім наведеного, також слід зазначити, що визначення електросамокату як транспортного засобів викладеній в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року по справі № 127/5920/22, згідно якої, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
З огляду на вищевикладене в своїй сукупності, зазначений в протоколі електросамокат, яким здійснював керування ОСОБА_1 є транспортним засобом, оскільки має електродвигун, за допомогою якого він приводиться у рух, а тому, зважаючи також на положення ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо визначення об'єктивної сторони даного адміністративного правопорушення, доводи останнього у відповідній частині також відхиляються апеляційним судом.
Щодо посилань особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про наявність об'єктивної неможливості явки до судового засідання, з огляду на повітряну тривогу, та неврахування поданого останнім клопотання про перенесення судового розгляду з даних підстав, слід зазначити наступне.
Згідно ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 був обізнаний щодо здійснення розгляду справи Приморським районним судом м. Одеси (а.с. 1) та дати розгляду справи по суті (а.с. 12).
Згідно наявного в матеріалах справи клопотання ОСОБА_1 , останній просить відкласти розгляд справи на іншу дату з метою ознайомлення з матеріалами справи. Будь-якого зазначення в даному клопотанні щодо повітряної тривогу та як наслідок подання клопотання саме з даних підстав, на що міститься посилання в апеляційній скарзі, не міститься. Інші докази щодо ввімкнення в день та час розгляду справи по суті відносно ОСОБА_1 в матеріалах справи також відсутні. Наведене в своїй сукупності спростовує доводи апеляційної скарги у відповідній частині.
Апеляційним судом також зауважується, що відповідно до положень ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Тобто, з огляду на викладене, обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи в даній категорії справи не є обов'язковою, у зв'язку із чим та, зважаючи на вищевикладене, висновки суду першої інстанції щодо здійснення розгляду даної справи за відсутності особи, як притягується до адміністративної відповідальності не суперечать вимогам Закону.
Будь-яких інших належних та обґрунтованих доводів на спростування висновків суду першої інстанції особою, яка притягується до адміністративної відповідальності не надано.
За положеннями п. 4 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Таким чином, враховуючи вищенаведене в своїй сукупності, оскільки наведені скаржником доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження в матеріалах справи та не спростували правильні по суті висновку суду першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що зібраними по справі доказами в повній мірі підтверджена наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого останньому адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому відсутні підстави для скасування або зміни постанови суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП України, Одеський апеляційний суд,
Апеляційну скаргуособи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2025 року - залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складений 03 лютого 2026 року.
Суддя О.С. Комлева