Справа № 580/650/25 Суддя (судді) першої інстанції: Кульчицький С.О.
04 лютого 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Єгорової Н.М.,
суддів - Коротких А.Ю., Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01 листопада 2024 року нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленим на 1 січня відповідного календарного року, з урахуванням раніше виплачених сум;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 968,96 грн.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року задоволено частково заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року у справі №580/650/25, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області протягом одного місяця з моменту отримання копії ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року у справі №580/650/25.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про виконання судового рішення в адміністративній справі №580/650/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у прийнятті звіту про виконання рішення суду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.
Звернула увагу суду, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року у даній справі не виконано навіть в частині нарахування підвищення за період з 01 листопада 2024 року по 31 грудня 2024 року, оскільки відповідачем застосовано розмір прожиткового мінімуму встановленого ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік", замість ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік".
Додатково зазначила про помилковість посилання судом першої інстанції на ст. 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та Постанову Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року №1524, як на підставі встановлення підвищення до пенсії у розмірі 2361 грн.
У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційні скарги не надійшло.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області протягом одного місяця з моменту отримання копії ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року у справі №580/650/25.
07 жовтня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області подано до Черкаського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду, згідно з яким позивачу з 01 листопада 2024 року здійснено нарахування щомісячного підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, встановленим на 1 січня відповідного календарного року, з урахуванням раніше виплачених сум. Пенсія позивача після проведеного перерахунку з 01 листопада 2024 року по 31 грудня 2024 року становить 7243,59 грн, в тому числі 3200,00 грн - підвищення непрацюючим пенсіонерам, що проживають в зоні гарантованого добровільного відселення (2*1600,00 (прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення, в тому числі за рішеннями суду відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік").
Також у звіті зазначено про те, що нарахування позивачу доплати, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення, в розмірі 2361,00 грн з 01 січня 2025 року зумовлене зміною законодавства, що регулює відповідні правовідносини, а саме: прийняття Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року №1524 "Деякі питання здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення".
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про виконання судового рішення в адміністративній справі № 580/650/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем в межах виконання рішення суду у даній справі вжито всіх залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення, що вказує на наявність підстав для прийняття звіту Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області. Разом з тим, обставини щодо припинення виплати позивачу з 01 січня 2025 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру на виконання Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік" свідчать про виникнення нових спірних правовідносин між сторонами, водночас таким спірним правовідносинам суд не надавав правову оцінку у межах розгляду даної справи.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Аналогічні положення викладені в ч.ч. 2-4 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
Згідно з ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Так, Конституційний Суд України неодноразово наголошував, що виконання судового рішення є невід'ємним складовим елементом права кожного на судовий захист; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом; держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абз. 3 п. 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012, перше речення абз. 2 п. 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012, перше речення абз. 8 пп. 2.1 п. 2 мотивувальної частини рішення від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019, мотивувальна частина рішення №10-р/2020 у справі №1-14/2020(230/20) від 28 серпня 2020 року).
Згідно з ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (перше речення частини другої); органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть ухвалювати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання (абз. 2 ч. 7).
Приписами ст. 381-1 КАС України визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1).
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу (ч. 2).
Згідно з 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 1).
Відповідно до ч. 1 ст. 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 2).
За приписами ч. 1 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 382-2 КАС України звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
Згідно з ч. 1 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2цього Кодексу.
Частинами 2, 3 ст. 382-3 КАС України передбачено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Відповідно до ч.ч. 10, 11 ст. 382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року, яке набрало законної сили 10 квітня 2025 року зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01 листопада 2024 року нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленим на 1 січня відповідного календарного року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області протягом одного місяця з моменту отримання копії ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року у справі №580/650/25.
07 жовтня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області подано до Черкаського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду, в якому зазначено про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року в адміністративній справі №580/650/25, а саме здійснено нарахування позивачу, як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території гарантованого добровільного відселення, підвищення до пенсії, передбачене ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленим на 1 січня календарного року, з 01 листопада 2024 року. Пенсія позивача після проведеного перерахунку з 01 листопада 2024 року по 31 грудня 2024 року становить 7243,59 грн, в тому числі 3200,00 грн - підвищення непрацюючим пенсіонерам, що проживають в зоні гарантованого добровільного відселення (2*1600,00 (прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення, в тому числі за рішеннями суду відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік").
Також відповідач у звіті зазначив про те, що нарахування позивачу доплати, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення, в розмірі 2361,00 грн з 01 січня 2025 року зумовлене зміною законодавства, що регулює відповідні правовідносини, а саме: прийняття Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року №1524 "Деякі питання здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення".
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до перерахунку пенсії позивача від 13 серпня 2025 року за період з 01 листопада 2024 року по 31 грудня 2024 року нарахована доплата відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 3200,00 грн.
Абзацом 8 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік" встановлено з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум на для осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення, в тому числі за рішеннями суду - 1600 грн.
Разом з тим, відповідачем помилково застосовано ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік" до вказаного періоду, оскільки при нарахуванні підвищення за листопад та грудень 2024 року мав враховуватися розмір прожиткового мінімуму, визначений ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", який становить 3028 грн.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не виконано рішення суду в частині нарахування позивачу доплати, як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території гарантованого добровільного відселення, передбаченої ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленим на 01 січня 2024 року за період з 01 листопада 2024 року до 31 грудня 2024 року.
Відповідно до перерахунку пенсії позивача від 13 серпня 2025 року останній з 01 січня 2025 року встановлено щомісячну доплату як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення у розмірі 2361 грн.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв'язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 грн.
Нарахування позивачу доплати, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення, в розмірі 2361,00 грн з 01 січня 2025 року зумовлене зміною законодавства, що регулює ці правовідносини, а саме: прийняття Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року №1524 "Деякі питання здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення".
Колегія суддів зазначає, що під час вирішення спору у даній адміністративній справі суд керувався, зокрема, висновками Верховного Суду, викладеними у постанові у зразковій справі №240/4937/18, в якій також зазначено, що на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі, може впливати подальша зміна законодавства, що регулює ці правовідносини.
Таким чином, оскільки позбавлення спірної доплати позивачу з 01 січня 2025 року зумовлене зміною правового регулювання, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про виникнення між сторонами нових правовідносин, що не були предметом дослідження у даній адміністративній справі.
Як зазначено вище, відповідно до ч. 11 ст. 382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до ч. 3 ст. 382-1 цього Кодексу.
Враховуючи встановлені обставини та надані відповідачем докази щодо вчинених дій на виконання рішення суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року слід скасувати, прийняти нове судове рішення, яким прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року у справі №580/650/25 та встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду по справі №620/650/25 за період з 01 листопада 2024 року по 31 грудня 2024 року протягом тридцяти днів з дня отримання копії даної постанови до суду першої інстанції.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм процесуального права, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню, з прийняттям нового судового рішення про прийняття звіту суб'єкта владних повноважень та встановлення нового строку для подання звіту про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року у справі № 580/650/25 за період з 01 листопада 2024 року по 31 грудня 2024 року.
Керуючись ст. ст. 242-244, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 382-2, 382-3 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про виконання судового рішення в адміністративній справі №580/650/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії частково.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області новий строк для подання до Черкаського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року у справі №580/650/25 за період з 01 листопада 2024 року по 31 грудня 2024 року - протягом тридцяти днів з дати отримання копії даної постанови.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач Н.М. Єгорова
Судді А.Ю. Коротких
Є.В. Чаку