Справа № 320/1652/25
про залишення апеляційної скарги без руху
04 лютого 2026 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Оксененко О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛГОРОДНЕТ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням Головним управлінням ДПС у Київській області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовільнити клопотання ГУ ДПС у Київській області про скасування заходів забезпечення позову.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2025 року вказану апеляційну скаргу було повернуто скаржнику з підстав не сплати судового збору.
Повторно Головне управління ДПС у Київській області звернулось до суду з апеляційною скаргою 27 січня 2026 року (вх. №А/855/3746/26).
У тексті апеляційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Перевіривши клопотання Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року, вважаю, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з частиною третьою ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Так, у силу положень КАС України, повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне її подання у порядку, встановленому законом.
Разом з тим, право на повторне подання апеляційної скарги не може розумітися таким чином, що якщо вперше апеляційну скаргу було подано у встановлений КАС України строк і у подальшому повернуто апелянту, то повторно таку скаргу може бути подано протягом будь-якого строку, і строк на звернення до апеляційного суду в такому випадку однозначно підлягає поновленню як такий, що пропущений з поважних причин.
Таке тлумачення не відповідає принципу юридичної визначеності та наведеним нормам процесуального закону, якими передбачено право на повторне подання скарги виключно у порядку, встановленому законом. Відповідно, поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.
Так, апелянтом не зазначено поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження та не подано доказів їх поважності.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Устименко проти України» від 06 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом певного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
У даному випадку, наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, оскільки це є лише недоліками в організації представництва інтересів відповідача в судах, що не може бути поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року.
Відповідно до вимог пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 4 Закону № 3674-VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, розмір судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В силу вимог частини першої статті 4 Закону №3674-VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга на оскаржувану ухвалу подана в січні 2026 року.
Згідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить - 3 328 грн.
Відтак, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, в даному випадку, становить 3 328 грн.
Згідно частини першої статті 9 Закону № 3674-VІ судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відтак, з 01 січня 2026 року Шостий апеляційний адміністративний суд для сплати судового збору має наступні реквізити:
отримувач - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030101;
код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
код банку (МФО) - 899998;
рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007;
код класифікації доходів бюджету - 22030101
Призначення платежу - *;101;____________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шостий апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Враховуючи, що скаржником не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору в повному обсязі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху.
Таким чином, скаржнику для усунення недоліків апеляційної скарги необхідно:
- обґрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших поважних, на думку апелянта, причин такого пропуску, що підтверджувалися б належними та відповідними доказами;
- надати до суду документ про сплату судового збору в розмірі 3 328 грн або відповідного клопотання з наведенням належних, на думку скаржника, підстав для звільнення, відстрочення або розстрочення такої сплати, які б підтверджувалися відповідними доказами.
Відповідно до вимог частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому відповідно до статей 169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 169, 296, 298 КАС України, суд, -
В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року - залишити без руху.
Встановити строк для усунення вказаних недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
У разі не усунення недоліків у зазначений вище строк у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя О.М. Оксененко