Справа №766/872/26
н/п 2/766/7602/26
про залишення позовної заяви без руху
04 лютого 2026 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Ус О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки майна, припинення спільної часткової власності,-
До суду через Електронний Суд надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки майна, припинення спільної часткової власності.
02.02.2026 головуючому передана відповідь № 14-04-10/525 з відділу реєстрації проживання фізичних осіб департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради. Щодо відсутності інформації про декларування/реєстрацію місця проживання (перебування/зняття з реєстрації місця проживання (перебування) ОСОБА_2 , в тому числі за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішуючи питання про відкриття провадження, встановлено, що позовна заява підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства, але подана без додержання вимог ст. 175, 177 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України, виходячи з наступного.
Відповідно до п.2 ч.1ст.176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення судового збору та інших обов'язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року №358.
Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно зазначеної вище Постанови Кабінету Міністрів України №358 від 21 серпня 2014 року строк дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більше шести місяців з дати оцінки.
До позовної заяви не долучено інформації про вартість нерухомого майна станом на дату звернення до суду з позовними вимогами.
Для визначення ціни позову позивачу слід долучити до позовної заяви оцінку вартості майна, станом на час звернення до суду, чи інший доказ про його вартість та визначити дійсну ціну позову у відповідності до ч. 2 ст.176 ЦПК України, та розрахувати суму судового збору, яка підлягає сплаті за позовну вимогу майнового характеру.
Згідно ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до визначеної ціни позову підлягає сплаті судовий збір, згідно правил, встановлених пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Згідно п. 1.1 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу позову майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином позивачу необхідно вказати дійсну ціну позову на день подання позовної заяви, підтвердженої відповідними доказами та надати докази доплати судового збору, відповідно до ціни позову за позовну вимогу майнового характеру відповідно до оцінки майна на час звернення до суду та відомості про оцінку майна.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Позивачу необхідно усунути недоліки, з дотриманням вимог зазначених у цій ухвалі.
Крім того, позовна заява не містить відомостей та посилання на докази щодо належності іншої частини домоволодіння відповідачу, оскільки копія технічного паспорту не є правовстановлюючим документом, а витяг з Реєстру права власності здійснений лише на частку позивача, а не на домоволодіння.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху. Керуючись ст. 136, 175, 176, 177, 185 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки майна, припинення спільної часткової власності - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява вважатиметься не поданою та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.
СуддяО. В. Ус