Справа № 766/14468/24
н/п 1-кп/766/1771/26
04 лютого 2026 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Херсоні в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченої (in absentia) кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.07.2024 року за № 12024231080000571 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Загорянівка Білозерського району Херсонської області, яка має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , документована паспортом громадянина України НОМЕР_1 , виданим 17.12.2007 року Білозерським РВ УМВС України в Херсонській області, яка на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, не є депутатом ради будь-якого рівня, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.
ОСОБА_3 , діючи із прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер вчинюваних дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, що можуть настати внаслідок їх реалізації, порушуючи Конституцію України, Закон України «Про всеукраїнський референдум», Закон України «Про правовий режим воєнного стану», виконуючи відведену їй роль, прийняла участь в організації та проведенні незаконного референдуму в селі Музиківка Херсонського району Херсонської області, де забезпечувала голосування жителів вказаного населеного пункту у незаконному референдумі щодо входження Херсонської області до складу рф.
При цьому, ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел, у період з 23 по 27 вересня 2022 року, здійснювала побудинковий обхід мешканців с. Музиківка, в тому числі в присутності озброєних військовослужбовців рф, закликала місцевих жителів підтримати приєднання тимчасово окупованої території Херсонської області до складу російської федерації під час голосування, залучала їх до голосування, вела облік громадян України, які приймали участь в проведенні референдуму та надавала бюлетені для голосування мешканцям села, тим самим забезпечувала проведення незаконного референдуму на тимчасово окупованої території.
Такі незаконні та неправомірні дії ОСОБА_3 сприяли визнанню російською федерацією незаконного референдуму таким, що відбувся та незаконного приєднання територій Херсонської області до її складу.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 111-1 КК України, як участь громадянина України в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території.
II. Застосовані судом правові процедури. Спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченої (in absentia).
З урахуванням того, що судовий розгляд здійснювався за відсутності обвинуваченої, дотримання процедур, встановлених процесуальним законом для такого розгляду, суд вважає за необхідне мотивувати окремо.
Процедура заочного судового розгляду не є деталізованою процесуальним законом, не має тривалої історії застосування у судовій практиці, а тому суд виходив із загальних засад кримінального провадження.
До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відносяться: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження доказів.
При цьому зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом та нормами міжнародного права.
Так, змістом абз. 1 ч. 3 ст.323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
Згідно положень ч. 2 ст.297-1 КПК України вбачається, що серед переліку злочинів, щодо яких може здійснюватися спеціальне досудове розслідування, наявне посилання на ст.111-1, за яким висунуто обвинувачення ОСОБА_3 .
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 лютого 2024 року (справа № 415/2182/20) зазначено, що законодавець дозволяє розгляд справи судом за відсутності обвинуваченого (in absentia), тобто застосування процедури спеціального судового провадження на підставі ч. 3 ст. 323 КПК. Означена процедура застосовується судом за клопотанням прокурора за умови підтвердження, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження.
Відповідно до ч. 1,2 ст.135 КПК України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком; здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
У відповідності до положень ч. 8 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної ВР України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_3 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, надійшов до Херсонського міського суду Херсонської області для розгляду по суті 28.08.2024 року.
Ухвалою суду від 29.08.2024 року було призначено підготовче судове засідання.
Судом від призначення обвинувального акту до підготовчого судового засідання та до ухвалення рішення про проведення спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченої, було проведено судові засідання: 12.11.2024 року, 29.01.2025 року та 06.02.2025 року.
Повістки про виклики обвинуваченої ОСОБА_3 у підготовчі судові засідання направлялися засобами поштового зв'язку за зареєстрованим місцем проживання останньої: АДРЕСА_1 .
У газеті «Урядовий кур'єр» № 224 (7884) від 05.11.2024 року, №265 (7895) від 31.12.2025 року та №52 (7977) від 12.03.2025 року, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення із повісткою про виклик до суду ОСОБА_3 у підготовчі судові засідання. Повідомлення про виклик до суду ОСОБА_3 були розміщені на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області та сайті Офісу Генерального прокурора.
Згідно довідки Генічеського РВП ГУНП в Херсонській області від 18.07.2024 року № 7328/36.3-2024 - ОСОБА_3 перебуває на тимчасово окупованій російською федерацією території у місті Генічеську Херсонської області.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 06.02.2025 року задоволено клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 та ухвалою суду від 20.03.2025 року призначено судовий розгляд.
В подальшому, на виконання зазначених положень процесуального закону, повідомлення про виклик обвинуваченої ОСОБА_3 до призначених судових засідань опубліковані та оприлюднені у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у газеті «Урядовий кур'єр» та на сайті Офісу Генерального прокурора.
Також, повідомлення про виклик до суду ОСОБА_3 були завчасно опубліковані на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області щодо всіх судових засідань, які призначались у кримінальному провадженні.
Крім того, повістки про усі виклики обвинуваченої ОСОБА_3 до суду направлялися засобами поштового зв'язку за зареєстрованим місцем проживання останньої.
Водночас, незважаючи на наявні у матеріалах провадження докази відсутності ОСОБА_3 протягом тривалого часу на території України, яка підконтрольна законної владі, у органу досудового слідства, прокурора та суду відсутні будь-які відомості щодо адреси можливого проживання або перебування останньої за кордоном для направлення судового повідомлення про виклик в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України.
З огляду на наявні матеріали провадження, суд не вбачає будь-яких інших можливостей, які могли б бути використані для повідомлення обвинуваченої, водночас є мотивовані підстави стверджувати, що обвинувачена була обізнана щодо судового провадження ще на стадії проведення судом підготовчих дій.
Щодо забезпечення права обвинуваченої на захист, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
Відповідно до ч.2 ст.47 КПК України захисник зобов'язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов'язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги - також і цей орган (установу).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст.49 КПК України суд зобов'язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов'язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника.
Разом з цим, стосовно ОСОБА_3 здійснювалось спеціальне досудове розслідування, тому відповідно до п. 8 ч. 2 ст.52 КПК України участь захисника у цьому кримінальному провадженню є обов'язковою, але з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно доручення Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги від 25.07.2024 року №002-210000968 захисником ОСОБА_3 було призначено адвоката ОСОБА_5 .
25.07.2024 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
25.07.2024 року повідомлення про підозру, пам'ятку про процесуальні права та обов'язки разом із повістками про виклик ОСОБА_3 направлялися засобами поштового зв'язку за зареєстрованим місцем проживання останньої: Херсонська область, Херсонський район, село Загорянівка, вулиця Херсонська, будинок 41.
25.07.2024 року в газеті «Урядовий кур'єр» № 150, яка являється засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення про повідомлення про підозру ОСОБА_3 із повістками про виклик останньої до слідчого на 29.07.2024 року, 30.07.2024 року та 31.07.2024 року в період часу з 09:00 год. до 18:00 год., для вручення їй письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 України, допиту та участі у інших процесуальних діях.
Крім того, вказане повідомлення про підозру та повістки про виклик ОСОБА_3 розміщені на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування».
Постановою слідчого СВ відділу поліції № 1 ХРУП ГУНП в Херсонській області від 01.08.2023 року ОСОБА_3 оголошено у міжнародний розшук.
Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 08.08.2024 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia) кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 111-1 КК України у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12024231080000571 від 25.07.2024 року, стосовно підозрюваної ОСОБА_3
10.08.2024 року в газеті «Урядовий кур'єр» № 162, яка являється засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано повідомлення про ухвалення слідчим суддею рішення про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12024231080000571 від 25.07.2024 року, стосовно підозрюваної ОСОБА_3 .
Вказане повідомлення про дозвіл слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 08.08.2024 року на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_3 , розміщені на веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
20.08.2024 року в газеті «Урядовий кур'єр» № 168, яка являється засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано повідомлення про завершення спеціального досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12024231080000571 від 25.07.2024 року, відносно ОСОБА_3 .
Також повідомлення про завершення спеціального досудового розслідування, надання доступу до матеріалів досудового розслідування та повістки про виклик ОСОБА_3 до слідчого на 24.08.2024 року та 26.08.2024 року розміщені на веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Під час підготовчого судового засідання та проведення подальшого спеціального судового провадження даного кримінального провадження, судом у повному обсязі було забезпечено участь захисника в захисті інтересів обвинуваченої.
На виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України копії процесуальних документів направлялись захиснику, який крім того був обізнаний з матеріалами кримінального провадження. Будь-які клопотання від підозрюваної на стадії досудового розслідування та обвинуваченої на стадії судового розгляду на адресу суду не надходили.
Враховуючи наведене та з урахуванням здійснення у даному кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування і спеціального судового провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення було дотримано всіх можливих передбачених КПК заходів та способів повідомлення ОСОБА_3 , щоб забезпечити останній можливість безпосередньо та через призначеного захисника реалізовувати права підозрюваної на стадії досудового розслідування та обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя.
Суд констатує, що всі передбачені КПК України умови для проведення судового розгляду за спеціальною процедурою «in absentia виконані та дотримані у повному обсязі.
III. Позиція сторін та інших учасників судового провадження.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні вказав на доведеність винуватості обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, та просив призначити відповідне покарання в межах санкцій вказаної статті у виді позбавлення волі на строк 10 років з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю на строк 15 років та з конфіскацією всього належного їй майна.
У судовому засіданні допит обвинуваченої ОСОБА_3 не здійснювався, через проведення судового розгляду в порядку спеціального судового провадження на підставі ч. 3 ст. 323 КПК України (in absentia).
Захисник ОСОБА_5 , здійснюючи активний та розумний захист у кримінальному провадженні прав та законних інтересів обвинуваченої, усіма незабороненими законом способами, у своїй промові під час судових дебатів, зазначив, що вина ОСОБА_3 , у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 111-1 КК України не доведена, викладені стороною обвинувачення обставини не знайшли підтвердження під час розгляду справи, запропоноване прокурором покарання є занадто суворим.
IV. Докази, досліджені судом на підтвердження вини та обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй злочину за ч. 5 ст. 111-1 КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.06.2024 року, з фото таблицею та доданою довідкою, за участі свідка ОСОБА_6 , під час якого свідок за сукупністю ознак зовнішності: овалом обличчя, широким носом, кольором очей, кольором і довжиною волосся, широкими бровами, тонкими вустами, впізнав під фотозображенням № 4 ОСОБА_3 , з якою знайомий особисто, як жінку, яка наприкінці вересня 2022 року в дні проведення незаконного референдуму приходила до нього додому та пропонувала прийняти участь у голосуванні щодо приєднання Херсонської області до складу рф, остання в руках тримала бюлетені для голосування;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.06.2024 року, з фото таблицею та доданою довідкою, за участі свідка ОСОБА_7 , під час якого свідок за сукупністю ознак зовнішності: кольором і довжиною волосся, широкими бровами, світлими очима, овалом обличчя, тонкими вустами, впізнала під фотозображенням № 3 ОСОБА_3 , з якою знайома особисто, як дівчину, яка наприкінці вересня 2022 року, коли проводився незаконний референдум, спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 приходила до неї додому та пропонувала прийняти участь у референдумі за приєднання Херсонської області до складу рф;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.06.2024 року, з фото таблицею та доданою довідкою, за участі свідка ОСОБА_10 , під час якого свідок за сукупністю ознак зовнішності: формою обличчя, довжиною і кольором волосся, світлими очима, широкими бровами, середньої повноти губами, капловуха, впізнала під фотозображенням № 3 ОСОБА_3 , як дівчину, яка приходила до неї додому 27.09.2022 року. Остання тримала в руках журнал зі списком жителів села в середині якого були бюлетені для голосування і пропонувала прийняти участь у референдумі щодо входження Херсонської області до складу рф;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.06.2024 року, з фото таблицею та доданою довідкою, за участі свідка ОСОБА_11 , під час якого свідок за сукупністю ознак зовнішності: формою обличчя та вух, світлими очима, широкими бровами, середньої повноти губами, впізнала під фотозображенням № 3 ОСОБА_3 , як дівчину, з якою знайома особисто, яка 27.09.2022 року приїздила до неї додому. Остання в руках тримала журнал зі списком жителів села та бюлетені для голосування, пропонувала прийняти участь у референдумі;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.06.2024 року, з фото таблицею та доданою довідкою, за участі свідка ОСОБА_12 , під час якого свідок за сукупністю ознак зовнішності: овалом обличчя, широкими бровами, тонкими губами, капловухістю, світлими очима, кольором і довжиною волосся, впізнала під фотозображенням № 1 ОСОБА_3 , як жінку, котра наприкінці вересня 2022 року, спільно з іншою жінкою ходили по домівках жителів с. Музиківка, будучи членами незаконної виборчої комісії та пропонували прийняти участь у референдумі щодо приєднання Херсонської області до складу рф. На другий день виборів вищезазначена з іншою жінкою приходили до неї додому. Дана жінка в руках тримала бюлетені для голосування, інша скриню для бюлетенів.
Також вина обвинуваченої ОСОБА_3 підтверджуюся показами свідків, допитаних в ході судового засідання.
Так, допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показала, що на час повномасштабного вторгнення з боку рф вона перебувала у с. Музиківка, яке 07.03.2022 року було тимчасово окуповане військовими рф. Під час окупації села, проводився незаконний референдум. За місцем проживання свідка приїжджали три людини, однією з яких була ОСОБА_3 , у якої були списки для голосування. Остання повідомила, що проводиться референдум про приєднання Херсонської області до складу рф.
Свідок ОСОБА_7 допитана в судовому засіданні показала, що знайома з ОСОБА_3 протягом тривалого часу, близько 15 років. Під час повномасштабного вторгнення з боку рф вона перебував у с. Музиківка, під час окупації якого, в період з 24 по 27 вересня 2022 року проводився незаконний референдум. 25.09.2022 року до неї додому, в супроводі військових рф, приходила ОСОБА_3 разом із ОСОБА_8 , у яких була скринька для голосування та бюлетені. ОСОБА_3 була в піднесеному настрою, примірювала на себе кепку військового.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала, що ОСОБА_3 , знає як мешканку Музиківської ОТГ, яке після повномасштабного вторгнення військовими рф перебувало під тимчасовою окупацією. ОСОБА_3 , разом з іншими громадянами приймала участь у проведені незаконного референдуму в с. Загорянівка та с Східне, які входять до Музиківської ОТГ. Останні ходили вулицями села, гукали людей та пропонували голосувати за рф. Референдум проводився наприкінці вересня 2022 року, під час якого, 27.09.2022 року ОСОБА_3 особисто приходила до свідка та пропонувала голосувати, при цьому ОСОБА_3 поводила себе розкуто, було радісна.
V. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.
При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 року) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
У судовому засіданні були досліджені документи, які сталі підставою для реєстрації кримінального провадження.
Одночасно слід зазначити, що суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення, оскільки за своїм змістом вказані документи не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними процесуальними особами, а також характеризують особу обвинуваченої.
Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, а також в сукупності з показаннями свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
Допитані у судовому засіданні свідки надавали свої показання добровільно, без будь-якого стороннього примусу, будучи приведені судом до присяги та попереджені про можливі негативні наслідки в разі надання неправдивих показань.
Крім того, у судовому засіданні встановлено, неприязних відносин, між свідками сторони обвинувачення та обвинуваченою ОСОБА_3 не було, що свідчить про відсутність у свідків будь-яких підстав для спотворення вказаних ними подій, шляхом надання неправдивих показань.
За викладених підстав суд дійшов до висновку, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів винуватості обвинуваченої ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України в об'ємі пред'явленого обвинувачення, надані докази суд визначає допустимими доказами, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України, будь-яких порушень вимог діючого законодавства під час руху кримінального провадження не встановлено.
Під час судового слідства не встановлено обставин, на підтвердження того, що дії обвинуваченої ОСОБА_3 вчинено під фізичним чи психологічним примусом.
Аналізуючи, чи наявна у діях обвинуваченої ОСОБА_3 ознака добровільності, суд враховує постанову Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №638/5446/22, провадження №51-4092км23, відповідно до якої зазначено, що в кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК України.
Зміст досліджених судом доказів, а також показів свідків, допитах в судовому засіданні, дає підстави стверджувати, що обвинувачена ОСОБА_3 , будучи громадянкою України, достатній життєвий досвід, з власної ініціативи, перебуваючи на тимчасового окупованій території України, прийняла участь у проведенні незаконного референдуму в селі Музиківка Херсонського району Херсонської області, що в подальшому сприяло визнанню російською федерацією незаконного референдуму таким, що відбувся та незаконного приєднання територій Херсонської області до її складу, при цьому ОСОБА_3 мала вибір та можливість відмовитись від дій, які є кримінально-караними.
За викладених обставин, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, суд, оцінивши сукупність зібраних доказів, які є належними та допустимими, узгоджуються між собою, ставити їх під сумнів підстав немає та доводять факт вчинення обвинуваченою протиправних дій, а також за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що вина обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення та кваліфікація її дій за ч. 5 ст. 111-1 КК України, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом у повному обсязі.
VІ. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання
Обставини, які відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання, судом не встановлені.
Обставини, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання, не встановлені.
VІІ. Мотиви призначення покарання
Згідно зі ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Призначаючи обвинуваченій покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації.
Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_3 встановлено, що вона є громадянкою України, має зареєстроване місце проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не є депутатом ради будь-якого рівня, за попереднім місцем проживання характеризується негативно, як така що добровільно пішла на співпрацю з окупаційною владою, приймала активну участь у проведенні псевдо референдуму та підтримувала анексію Херсонської області, раніше не судима та вперше притягається до кримінальної відповідальності.
При обранні виду та розміру покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, сукупність усіх характеризуючих обвинувачену даних, характер, ступінь її суспільної небезпеки.
Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченою злочину в тому числі проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, яка посягає на захист життєво важливих інтересів громадян, суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави та дані про особу винної, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_3 можливо виключно в умовах ізоляції її від суспільства.
Позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю є обов'язковими додатковими покараннями, передбаченими санкцією ч.5 ст.111-1 КК України.
Відповідно до ст.59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Санкцією частини 5 статті 111-1 КК України передбачено застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, що з урахуванням обставин, за яких обвинуваченою вчинено злочин, є підставою для застосування до додаткового, передбаченого санкцією ч.5 ст.111-1 КК України, покарання у вигляді конфіскації належного обвинуваченій майна.
Конкретні обставини кримінального провадження та наведені дані про особу обвинуваченої, дають підстави для призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком у межах санкції встановленої ч. 5 ст. 111-1 КК України, з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління чи місцевого самоврядування, а також займатися діяльністю, пов'язаною із виборчим процесом та процесом референдуму, рахувати з моменту відбуття ОСОБА_3 основного покарання із застосуванням додаткового покарання у виді конфіскації всього належного обвинуваченій майна, й водночас указує на неможливість досягнення мети покарання шляхом застосування більш м'якого, оскільки є винятково високий ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину й особи винної.
Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.
VІІІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 26.03.2024 року відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який суд вважає за доцільне залишити без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 30.07.2024 року накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_3 , шляхом заборони відчуження такого майна та розпорядження ним, а саме на:
- земельну ділянку, кадастровій номер 6520386700:08:006:0021, площа (га): 0.78;
- земельну ділянку, кадастровій номер 6520386700:08:006:0036, площа (га): 1.46;
- земельну ділянку, кадастровій номер 6520386700:08:006:0035, площа (га): 0.3.
Підстави для скасування арешту вказаного майна відсутні, з огляду на призначення ОСОБА_3 додаткового покарання у вигляді конфіскації всього належного їй майна. Кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду не завдано, цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Керуючись ст. ст. 124, 369-371, 373-374, 381-382 КПК України, суд,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 (шість) місяців з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління чи місцевого самоврядування, а також займатися діяльністю, пов'язаною із виборчим процесом та процесом референдуму на строк 12 (дванадцять) років з конфіскацією всього належного їй майна.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді тримання під вартою, застосований ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 05.08.2024 рок до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_3 , рахувати з моменту фактичного затримання в порядку приведення даного вироку до виконання.
Строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління чи місцевого самоврядування, а також займатися діяльністю, пов'язаною із виборчим процесом та процесом референдуму, рахувати з моменту відбуття ОСОБА_3 основного покарання.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 30.07.2024 року на майно, що належить ОСОБА_3 , а саме: - земельну ділянку, кадастровій номер 6520386700:08:006:0021, площа (га): 0.78; - земельну ділянку, кадастровій номер 6520386700:08:006:0036, площа (га): 1.46; - земельну ділянку, кадастровій номер 6520386700:08:006:0035, площа (га): 0.3 - залишити без змін до приведення вироку до виконання в частині конфіскації майна.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику обвинуваченого, якому вручались всі процесуальні рішення у цьому провадженні на підставі ч. 2 ст. 297-5 КПК України, та з урахуванням положень ч. 4 ст. 46 КПК України про те, що захисник користується процесуальними правами обвинуваченого, захист якого він здійснює.
Повідомлення про ухвалений вирок опублікувати на офіційному веб-сайті суду, в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Суддя ОСОБА_1