Справа № 954/2547/25
Номер провадження 2-а/954/2/26
04 лютого 2026 рокус-ще Нововоронцовка
Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі: головуючого судді Гончаренка О.В., за участю секретаря судових засідань Посохіної О.Ю., розглянувши у селищі Нововоронцовка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови №344 від 13.08.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-
Вимоги позивача
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, у якому просив суд поновити строк для подачі заяви про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та скасувати постанову № 344 від 13.08.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 в Херсонській області ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу у сумі 17000,00 грн; провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
Позиція позивача
Позовні вимоги мотивовано тим, що 13.08.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 в Херсонській області ОСОБА_2 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Згідно оскаржуваної постанови на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17000 грн. Постанова вмотивована тим, що 13.08.2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 було винесено оскаржувану Постанову № 344 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , відповідно до якої на нього накладено штраф у сумі 17000 грн. Постанова вмотивована тим, що: «13 серпня 2025 о 09 год. 30 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув самостійно громадянин ОСОБА_1 у зв'язку з порушенням останнім законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановлені правила військового обліку, а саме: громадянин ОСОБА_1 зобов'язаний був з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 до 05.06.2025 для проходження повторного ВЛК, однак на визначену дату не з'явився, чим порушив вимоги абзацу 2 пункту 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Позивач не погоджується з оскаржуваною постановою, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Так, Позивач жодних попереджень або викликів від ІНФОРМАЦІЯ_2 не отримував, не було жодного листа або повістки, йому нічого не було відомо про необхідність прибути «на визначену дату» до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження ВЛК. В ІНФОРМАЦІЯ_4 є оновлені відомості про його поштову адресу, електронну адресу, номер телефону. Він зареєстрований і проживає за вищевказаною адресою разом з сім'єю, він практично весь час перебував дома, мав можливість отримувати поштову кореспонденцію. Позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідно до інформаційного ресурсу «Резерв+» відомості про себе ним були оновлені своєчасно. Порушень діючого законодавства з його боку не було. Зранку о 09 год. 30 хв. 13.08.2025 року ОСОБА_3 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де йому вручили повістку на цей же день на 13.08.2025 року на 08 год. 20 хв. Уповноважений працівник ІНФОРМАЦІЯ_2 пояснив йому, що він перебуває у розшуку в зв'язку з несвоєчасним проходженням ВЛК, яку він нібито повинен був пройти до 05.06.2025 року. Він надав пояснення уповноваженому працівнику, пояснивши причини, в зв'язку з якими він не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 погодився з поважністю причин неявки для проходження ВЛК, пояснив йому, що його за це не будуть притягувати до адміністративної відповідальності, та видав направлення на ВЛК. В цей же день ОСОБА_1 пройшов медичний огляд ВЛК, якою був визнаний придатним до військової служби. Починаючи з липня 2025 року позивач намагався укласти контракт з військовою частиною, в якій би він бажав проходити службу. В перших числах серпня 2025 року позивач почав оформляти документи для укладання контракту з військовою частиною НОМЕР_1 . Він уклав відповідний контракт, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19.08.2025 року № 240 ОСОБА_1 було зараховано до списків особового складу.
Про те, що стосовно нього винесено оскаржувану Постанову, ОСОБА_1 не повідомляли. Його нікуди не викликали для розгляду справи про адміністративне правопорушення. При розгляді справи він присутнім не був. Про існування оскаржуваної Постанови він дізнався лише 08.09.2025 року, коли на порталі «Дія» отримав інформацію про відкриття стосовно нього виконавчого провадження. Під час ознайомлення з постановами виконавчого провадження від 04.09.2025 року № 79003933, відкритого державним виконавцем Нововоронцовського ВДВС, позивач дізнався, що виконавче провадження відкрите за заявою ІНФОРМАЦІЯ_2 про стягнення штрафу. Саме у ВДВС представник позивача отримав копію оскаржуваної постанови.
Позиція відповідача
Письмового відзиви відповідач не надав. У судове засідання представник ІНФОРМАЦІЯ_5 не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.
Обставини встановлені судом.
ІНФОРМАЦІЯ_6 винесено постанову про адміністративне правопорушення № 344 за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 13.08.2025 в справі про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 .
Згідно тексту постанови 13 серпня 2025 о 09 год. 30 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув самостійно громадянин ОСОБА_1 у зв'язку з порушенням останнім законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановлені правила військового обліку, а саме: громадянин ОСОБА_1 зобов'язаний був з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 до 05.06.2025 для проходження повторного ВЛК, однак на визначену дату не з'явився, чим порушив вимоги абзацу 2 пункту 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Позивач перебуває на військовому обліку. ОСОБА_1 уклав контракт військовою частиною та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19.08.2025 року № 240 ОСОБА_1 було зараховано до списків особливого складу.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно зі статтею 293 КУпАП і роз'яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 року «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» - орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, виходячи із закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов'язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.
Суд при розгляді даної категорії адміністративних справ перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та її поважність згідно з вимогами пункту 3 частини 1 статті 293 КУпАП.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Отже, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача про визнання його винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених за частиною 2 статті 210-1КУпАП .
Згідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст.ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено на всій території України воєнний стан, який триває і по теперішній час.
З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію» на всій території України оголошено проведення загальної мобілізації.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності за порушення вимог ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Суд зазначає, що в контексті спірних правовідносин визначальним для кваліфікації дій позивача, як порушення правил військового обліку, є факт його неявки до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 09 год. 00 хв. 23.05.2025.
Згідно ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду
Частиною 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено обов'язки громадян під час мобілізації, зокрема: -військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Суду не надано будь-яких доказів про направлення повістки, за якою позивача зобов'язано з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 в Херсонській області.
ОСОБА_1 уклав контракт військовою частиною та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19.08.2025 року № 240 ОСОБА_1 було зараховано до списків особливого складу.
Після набрання чинності змінами до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. №560, особа вважається належним чином повідомленою про необхідність явки до ТЦК, якщо повістка про виклик згенерована в електронному вигляді, підписана кваліфікованим підписом керівника ТЦК, направлена рекомендованим листом з описом вкладення за адресою, повідомленою військовозобов'язаним під час оновлення облікових даних.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Отже, саме на відповідача як орган, який уповноважений розглядати справи про адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ст. 210-1 КУпАП покладено обов'язок щодо встановлення всіх фактичних обставин та дотримання процедури розгляду визначеної ст. 278 КУпАП.
У постанові від 31.03.2021 у справі №676/752/17 Верховний Суд зазначив, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення
В позовній заяві позивач звертав увагу суду, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього відбувся без його належного повідомлення про такий розгляд.
Отже, розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся не у належний спосіб та порядку повідомлення, встановленого процесуальним законодавством про розгляд адміністративної справи, а саме позивача не було своєчасно сповіщено про розгляд справи, що в силу приписів частини першої статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
В цьому випадку позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Крім того, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які свідчили б про роз'яснення позивачу його прав, визначених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України саме під час розгляду відповідачем безпосередньо справи про адміністративне правопорушення.
Процедурні порушення, а саме розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30.08.2022 у справі №683/7344/17, від 21.05.2020 у справі №286/4145/15-а, від 17 червня 2020 року у справі № 712/10440/16-а, від 30 вересня 2019 у справі №591/2794/17.
Крім того, суд зазначає, що із оскаржуваної постанови незрозуміло позивач був притягнутий за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію чи за ч. 3 ст. 210 КУпАП, тобто за статтею, яка зазначена у мотивувальній частині постанови як порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Зі змісту постанови вбачається, що позивач притягується до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, однак текст оскаржуваної постанови такої статті не містить.
Також всупереч положенням ст.. 283 КУпАП оскаржувана постанова не містить висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП чи за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
За приписами статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Суд звертає увагу на те, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого процесуального законодавства покладено на відповідача.
Також згідно з ч. 1 ст. 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. На думку суду, позивачем був пропущений строк на оскарження вказаної постанови з поважних причин, тому суд поновлює пропущений процесуальний строк.
Відповідно до положень частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючисьст. 19 Конституції України, ст. ст. 6, 9, 14, 72, 74, 76, 90, 139, 241-246, 255, 268, 271, 286, 295 КАС України, суд,-
Поновити строк на оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 в Херсонській області № 344 від 13.08.2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн.
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 в Херсонській області (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення № 344 від 13.08.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000, 00 грн. - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу 17000,00 закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення відповідно до ч. 4ст.286 КАС України.
Згідно ч. 4ст. 250 КАС Україниу разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного у письмовому провадженні, суд підписує рішення без його проголошення.
Повний текст рішення виготовлений 04.02.2026.
СуддяО.В. Гончаренко