Справа № 592/13513/23
2-о/579/8/26
30 січня 2026 року Кролевецький районний суд Сумської області
в складі судді - Моргуна О.В.
присяжних - Шумило М.П., Петренко С.М.
з участю секретаря - Сергієнко Ж.М.,
з участю представника заявника - Брайко Ю.В.,
адвоката особи, стосовно якої
розглядається справа - Рудейчук Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за клопотанням ОСОБА_1 , заінтересована особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Сумської міської ради, про продовження строку дії рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 21 грудня 2023 року про визнання особи недієздатною,
ОСОБА_1 , звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 21 грудня 2023 року про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 недієздатною - на два роки. В межах зазначеного строку дії рішення продовжити повноваження ОСОБА_1 , як опікуна недієздатної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої вимоги мотивує тим, що вказаним рішенням суду ОСОБА_2 було визнано недієздатною, строк дії рішення закінчується, проте, вона і надалі страждає на психічне захворювання. За своїм психічним станом не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Заявник в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, клопотання підтримує (т. 2 а.с.15).
Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримав.
Адвокат особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, в судовому засіданні заяву підтримав.
Заінтересована особа орган опіки та піклування виконавчий комітет Сумської міської ради, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направив, надав заяву про розгляд справи без участі представника (т. 1 а.с. 158).
Згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
З урахуванням зазначеного положення ЦПК України та клопотання учасників справи суд вирішив можливим розглянути справу за їх відсутності.
Суд, заслухавши пояснення представника заявника, адвоката особи, стосовно якої розглядається справа, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням Кролевецького районного суду Сумської області від 21 грудня 2023 року визнано недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Ярославець Кролевецького району Сумської області, місце проживання: Сумська область, Конотопський район, с. Ярославець, встановивши над нею опіку. Призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Строк дії рішення про визнання ОСОБА_2 недієздатною становить два роки. Рішення набрало законної сили 23.01.2024 року.
За висновком судово-психіатричного експерта від 19 листопада 2025 року №988 ОСОБА_2 виявляє ознаки помірної розумової відсталості (імбецильність). За своїм психічним станом ОСОБА_2 не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, (т.2 а.с.2-4).
Відповідно до положень ч.6, 7, 9 ст.300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.
Суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії .
Згідно з ч.1 ст. 39 ЦК України підставою для визнання фізичної особи недієздатною є хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок якого вона нездатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Враховуючи вищевикладене, а також встановлені судом обставини, які свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу ОСОБА_2 внаслідок якого вона не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, суд приходить до висновку що є всі підстави для продовження строку дії рішення про визнання її недієздатною строком на два роки.
Відповідно до ч.1 ст.300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Згідно ст.55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Згідно ст.58 ЦК України, опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування та фізичними особами, які визнані недієздатними.
Згідно ст.60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
За змістом ч. 2 , 3,4 ст. 63 ЦК України опікуном може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
Суду не надавалось подання органу опіки та піклування виконавчого комітету про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 , ухвала суду від 10.10.2025 року не виконана, суду не надано доказів відсутності інших родичів, які можуть виконувати обов'язки опікуна .
Згідно ч. 1 ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
На розсуд суду опіка це форма захисту особистих і майнових прав громадян, які внаслідок певних обставин (вік, стан здоров'я) не можуть здійснювати свої права самостійно.
Суд вважає, що лист органу опіки та піклування (т. 1.а.с.158) не є поданням , та є недостатньо обґрунтованим та неінформативним, не відповідає вимогам ч. 2 , 3,4 ст. 63 ЦК України.
Суд дійшов висновку, що в цій частини заяви слід відмовити.
Крім того, судом встановлено , що ОСОБА_1 за віком є військовозобов'язаним.
Органом опіки та піклування не було з'ясовано питання можливості призначення опікуном ОСОБА_1 , який є військовозобов'язаним, а в умовах воєнного стану орган опіки має належно з'ясувати питання доцільності призначення саме його опікуном, ураховуючи закріплений у Конституції України обов'язок захисту Вітчизни та загальну мобілізацію, з урахуванням усіх обставин, у тому числі, здатності виконання функцій опікуна недієздатної особи іншими особами.
У постанові Верховного Суду від 28 травня 2025 року у справі № 641/7190/23 зазначено, що саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з'ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому питанні, та належно мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.
За змістом п. 10 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, серед іншого, опікун особи, визнаної судом недієздатною.
Крім того, згідно пунктом 2-1 Правил перетинання державного кордону громадянами України, постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2022 року № 1044 у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право опікуни осіб з інвалідністю, визнаних судом недієздатними, які супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності рішення про призначення опікуна над такою особою, а у разі, коли опікуна такій особі не призначено, - один з повнолітніх членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України) за наявності документів, що підтверджують родинні зв'язки, інвалідність (їх нотаріально засвідчених копій).
Інші доводи заявника та йогот представника, не спростовують встановлених у справі фактичних обставин та зроблених на підставі них висновків.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з ч.2 ст.299 ЦПК України судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною, відносяться на рахунок держави.
Керуючись ст.39, 40, 41 ЦК України,ст. 300 ЦПК України, суд -
клопотання ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , заінтересована особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Сумської міської ради, 40030, Україна, Сумська обл., місто Суми, Майдан Незалежності, будинок 2, ЄДРПОУ 04057942, про продовження строку дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною задовольнити частково.
Продовжити строк дії рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 21 грудня 2023 року про визнання недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Ярославець Кролевецького району Сумської області, місце проживання: АДРЕСА_2 , встановивши над нею опіку - на два роки.
В іншій частині заяви відмовити.
Судові витрати по справі віднести на рахунок держави.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.
Повне рішення суду складено 04 лютого 2026 року.
Суддя О. В. Моргун
Присяжні: М.П. Шумило
С.М. Петренко