Справа № 592/1516/26
Провадження № 1-кс/592/920/26
03 лютого 2026 року м.Суми
Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , без застосування технічних засобів фіксації, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми скаргу потерпілого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого, -
29.01.2026 представник потерпілого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми зі скаргою на бездіяльність слідчого, із змісту якої вбачається, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією в м. Суми) Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Полтава проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 62025170040010194 від 10.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України. В рамках даного кримінального провадження ОСОБА_3 був визнаний потерпілим. Відповідно до вимог ст. 91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Відповідно до вимог ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених ч. 2 цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Відповідно до вимог ст. 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом. Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому ст. 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді. 24.04.2025 громадянину ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження працівником поліції ОСОБА_5 . Конституція України, зокрема, ст. 19 передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Згідно ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. 07.10.2025 старшому слідчому Четвертого слідчого відділу (з дислокацією в м. Суми) Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Полтава, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 62025170040010194 від 10.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, було направлено клопотання про проведення слідчих та процесуальних дій для встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення відносно потерпілого ОСОБА_3 . У відповідь на клопотання було отримано постанову старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією в м. Суми) Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Полтава про часткову відмову в задоволенні клопотання. 16.01.2026, в зв'язку з відсутністю проведення будь-яких процесуальних та слідчих дій в даному кримінальному провадженні, слідчому Четвертого слідчого відділу (з дислокацією в м. Суми) Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Полтава було подано клопотання, в якому ставились наступні питання: 1. Витребувати медичну документацію на підтвердження заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, а саме з: - КНП СОР “Обласна клінічна лікарня» (27.04.2025) ; - державної установи “Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» (перебував на лікуванні з 29.04.2025 до теперішнього часу) ; - КНП СОР ОКСЛ (27.04.2025) . 2. Витребувати інформацію з копіями відповідних документів щодо наявності у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень з ізолятора тимчасового тримання № 1 ГУНП в Сумській області. 3. Призначити та провести судово-медичну експертизу з метою встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, заподіяних ОСОБА_3 та механізму їх утворення. 4. Провести допит потерпілого ОСОБА_3 з участю його захисника. 5. Провести слідчий експеримент з участю ОСОБА_3 та його захисника. 6. Провести слідчий експеримент з участю ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_4 . 7. Провести інші слідчі та процесуальних дій по здобуттю доказів в даному кримінальному провадженні. 26.01.2026 поштовим відправленням було отримано постанову старшого слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією в м. Суми) Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Полтава, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 62025170040010194 від 10.06.2025 про відмову в задоволенні клопотання. В постанові зазначено: “ Зазначене клопотання не підлягає задоволенню виходячи з наступного. 1-3. Щодо витребування медичної документації ОСОБА_3 призначення судово-медичної експертизи. Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, та проводиться з дотриманням забезпечення ст. 2 КПК України вимог щодо повного, всебічного, об'єктивного та неупередженого дослідження обставин кримінального правопорушення, у тому числі з урахуванням стандартів ефективного розслідування, сформульованих у практиці Європейського суду з прав людини. Предметом доказування у вказаному кримінальному провадженні, відповідно до ст. 91 КПК України, є, зокрема, встановлення події кримінального правопорушення, способу та обставин можливого перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, а також наявності та характеру шкоди, заподіяної такими діями. Разом з тим, на даний час у кримінальному провадженні відсутні первинні відомості, отримані у порядку, передбаченому КПК України, які б дозволяли об'єктивно та неупереджено оцінити належність і допустимість медичної документації, як доказу, в розумінні ст. 84 КПК України, зокрема, щодо часу, механізму спричинення можливих тілесних ушкоджень, їх характеру, а також факту та періоду звернення особи за медичною допомогою саме у зв'язку з обставинами, що є предметом досудового розслідування. Потерпілий у кримінальному провадженні не допитаний, показів щодо зазначених обставин органу досудового розслідування не надав, у зв'язку з чим на даному етапі відсутня можливість забезпечити об'єктивну перевірку зв'язку потенційної медичної документації з подією кримінального правопорушення, що розслідується, а також здійснити її належну оцінку з точки зору допустимості та достовірності відповідно до вимог ст. 94 КПК України. Крім того, медична документація, відповідно до ст. 162 КПК України, містить охоронювану законом лікарську таємницю, а її витребування є втручанням у право на приватне життя особи. З огляду на це, з метою забезпечення балансу між інтересами кримінального провадження та правами і свободами учасників процесу, а також з метою запобігання необґрунтованому втручанню у сферу приватного життя, таке витребування має здійснюватися лише за наявності об'єктивної процесуальної необхідності та після реалізації менш інвазивних процесуальних засобів. За таких обставин витребування (вилучення) медичної документації на даному етапі досудового розслідування є передчасним та не відповідає завданням кримінального провадження, оскільки може призвести до отримання доказів без належного процесуального контексту, що, у свою чергу, не сприятиме забезпеченню повного, об'єктивного та неупередженого розслідування обставин кримінального правопорушення. Проведення вказаної процесуальної дії можливе після отримання первинних показів потерпілого та встановлення обставин, які підлягають доказуванню, відповідно до ст. 91 КПК України, що дозволить органу досудового розслідування забезпечити ефективність об'єктивність та неупередженість досудового розслідування. 4. Щодо допиту ОСОБА_3 в якості потерпілого повідомляється, що слідча дія буде проведена у завчасно погоджений сторонами час, у тому числі зі слідчим, за м. т. 066-915-73-47, та буде проведена за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 98-А. 5. Щодо проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_3 . Відповідно до ст. 240 КПК України з метою перевірки й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. У зв'язку з тим, що на даний час ОСОБА_3 не допитаний у кримінальному провадженні, відсутні відомості, які потребують перевірки та уточнення. 6. Щодо проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_5 . Зазначена слідча дія є передчасною та буде виконана після допиту у кримінальному провадженні ОСОБА_3 . Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. » . Отже, виходячи з вищезазначеного, необхідно констатувати, що постанова слідчого містить формальні підстави для відмови в задоволенні клопотання, що свідчить лише про небажання слідчого проводить досудове розслідування у відповідності до вимог щодо повного, всебічного, об'єктивного та неупередженого дослідження обставин кримінального правопорушення. Крім того, він вважає, що такі дії слідчого призводять до безпідставного затягування досудового розслідування, що суттєво порушує принцип розумності строків досудового розслідування, враховуючи строк притягнення до кримінальної відповідальності в даній категорії справ. З урахуванням викладеного, керуючись положеннями ст. ст. 91, 92, 93, 303, 304, 305, 306, 307 КПК України, він просив: 1. Визнати незаконними дії старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією в м. Суми) Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Полтава , який здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 62025170040010194 від 10.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, які полягають у відмові в задоволенні клопотання представника потерпілого від 14.01.2026 (надійшло 16.01.2026) . 2. Постановити ухвалу, якою: - скасувати постанову старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією в м. Суми) Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Полтава, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 62025170040010194 від 10.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, про відмову в задоволенні клопотання від 20.01.2026; - зобов'язати старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією в м. Суми) Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Полтава, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 62025170040010194 від 10.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, задовольнити клопотання представника потерпілого та провести відповідні процесуальні та слідчі дії в даному кримінальному провадженні, а саме: 1. Витребувати медичну документацію на підтвердження заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, а саме: з: КНП СОР “Обласна клінічна лікарня» (27.04.2025) ; - державної установи “Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» (перебував на лікуванні з 29.04.2025 до теперішнього часу) ; - КНП СОР ОКСЛ (27.04.2025) . 2. Витребувати інформацію з копіями відповідних документів щодо наявності у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень з ізолятора тимчасового тримання № 1 ГУНП в Сумській області. 3. Призначити та провести судово-медичну експертизу з метою встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, заподіяних ОСОБА_3 та механізму їх утворення. 4. Провести допит потерпілого ОСОБА_3 з участю його захисника. 5. Провести слідчий експеримент з участю ОСОБА_3 та його захисника. 6. Провести слідчий експеримент з участю ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_4 (вхідний № 3896/26 від 29.01.2026) (а. п. 1-4) .
03.02.2026 старший слідчий Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сумах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, майор Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 надіслав на електронну пошту Ковпаківського районного суду м. Суми заперечення, із змісту яких вбачається, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Сумах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025170040010194 від 10.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України. Було встановлено, що до Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сумах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, надійшла ухвала слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 30.05.2025 у справі № 591/5379/25, у провадженні № 1-кс/591/1977/25, якою було зобов'язано внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_8 від 01.05.2025. Згідно заяви ОСОБА_8 громадянин ОСОБА_9 , який є правоохоронцем, разом із ОСОБА_10 , перебуваючи за адресою: м. Суми, вул. Сільхозтехнікума, буд. 12, нанесли тілесні ушкодження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В рамках кримінального провадження в якості свідка було допитано ОСОБА_3 , який повідомив про те, що буде надавати покази пізніше, разом з адвокатом. 07.10.2025 на адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 про проведення слідчих дій, а саме: витребування медичної документації ОСОБА_3 , призначення судово-медичної експертизи, проведення допиту потерпілого ОСОБА_3 , проведення слідчих експериментів з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . За результатами його розгляду було винесено постанову про відмову у задоволенні клопотання. Разом з цим, 16.01.2026 на адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, повторно надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 про проведення слідчих дій, а саме: витребування медичної документації ОСОБА_3 з медичних установ, призначення судово-медичної експертизи, проведення допиту потерпілого ОСОБА_3 , проведення слідчих експериментів з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . За результатами його розгляду було винесено постанову про відмову у задоволенні клопотання. Слідчий, під час винесення рішення у кримінальному провадженні, виходив з наступного. 1-3. Щодо витребування медичної документації ОСОБА_3 , призначення судово-медичної експертизи. Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, та проводиться з дотриманням вимог ст. 2 КПК України щодо забезпечення повного, всебічного, об'єктивного та неупередженого. дослідження обставин кримінального правопорушення, у тому числі з урахуванням стандартів ефективного розслідування, сформульованих у практиці Європейського суду з прав людини. Предметом доказування у вказаному кримінальному провадженні, відповідно до ст. 91 КПК України, є, зокрема, встановлення події кримінального правопорушення, способу та обставин можливого перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, а також наявності та характеру шкоди, заподіяної такими діями. Разом з тим, на даний час у кримінальному провадженні відсутні первинні відомості, отримані в порядку, передбаченому КПК України, які б дозволяли об'єктивно та неупереджено оцінити належність і допустимість медичної документації як доказу у розумінні ст. 84 КПК України, зокрема, щодо часу, механізму заподіяння можливих тілесних ушкоджень, їх характеру, а також факту та періоду звернення особи за медичною допомогою саме у зв'язку з обставинами, що є предметом досудового розслідування. Потерпілий у кримінальному провадженні не допитаний, показів щодо зазначених обставин органу досудового розслідування не надав, у зв'язку з чим на даному етапі відсутня можливість забезпечити об'єктивну перевірку зв'язку потенційної медичної документації з подією кримінального правопорушення, що розслідується, а також здійснити її належну оцінку з точки зору допустимості та достовірності відповідно до вимог ст. 94 КПК України. Крім того, медична документація, відповідно до ст. 162 КПК України, містить охоронювану законом лікарську таємницю, а її витребування є втручанням у право на приватне життя особи. З огляду на це, з метою забезпечення балансу між інтересами кримінального провадження та правами і свободами учасників процесу, а також з метою запобігання необґрунтованому втручанню у сферу приватного життя, таке витребування має здійснюватися лише за наявності об'єктивної процесуальної необхідності та після реалізації менш інвазивних процесуальних засобів. За таких обставин витребування (вилучення) медичної документації на даному етапі досудового розслідування є передчасним та не відповідає завданням кримінального провадження, оскільки може призвести до отримання доказів без належного процесуального контексту, що, у свою чергу, не підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) ; 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання. Обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, у відповідності до положень ч. 1 ст. 92 цього Кодексу, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили. Враховуючи вказані положення процесуального закону він просив відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 (вхідний № Еп-844/26 від 03.02.2026) (а. п. 21-22) .
Розглянувши скаргу представника потерпілого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого, дослідивши документи та копії документів, доданих до скарги, враховуючи наявність судових рішень, які містяться з Єдиному державному реєстрі судових рішень в режимі повного доступу, не вирішуючи питання, що можуть стати предметом судового розгляду в цьому кримінальному провадженні, прихожу до наступного висновку.
Згідно правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 10.07.2023 у справі № 522/7836/21, провадження № 51-2328км22, згідно якій, відповідно до офіційного тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеного в Рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 № 19-рп/2011, реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом. За приписами ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом. У ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка, на підставі положень ст. 9 Конституції України, є частиною національного законодавства, закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права. Ч. 1 ст. 55 КПК України передбачає, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 55 КПК України) . Верховний Суд, скасовуючи ухвалу судді апеляційного суду від 29.07.2022, констатував істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та чітко зазначив, що слідчий суддя хоча й постановив ухвалу формально в межах передбаченої КПК України процедури, проте своїм рішенням поклав на слідчого такі зобов'язання, які суперечать змісту ст. 55 КПК України, що за своєю суттю свідчить про фактичне втручання в процесуальні повноваження слідчого, тому таке судове рішення підлягає оскарженню під час досудового розслідування в апеляційному порядку. Постанова набрала законної сили 10.07.2023 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/112227833) .
Таким чином, оскільки до компетенції слідчого судді не віднесено покладення на слідчого таких зобов'язань, які суперечать змісту ст. 55 КПК України, що за своєю суттю свідчитиме про фактичне втручання в процесуальні повноваження слідчого, оскільки постанова про відмову у задоволенні клопотання від 20.01.2025, на думку слідчого судді, належним чином мотивована, відтак прихожу до висновку про те, що у задоволенні скарги представника потерпілого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого, слід відмовити.
На підставі вищевикладеного керуючись ст. ст. 19, 55 Конституції України; ст. ст. 9, 21, 303-310, 376, 392, 532, 533 КПК України; листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ “Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017, -
У задоволенні скарги потерпілого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого відмовити.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він не зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, оскарженню не підлягає.
Ухвала слідчого судді, яка не може бути оскаржена, набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_11