Справа № 591/9565/25
Провадження № 2/591/2270/25
26 січня 2026 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.
при секретарі - Устименко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2
про стягнення коштів на утримання майна -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання майна і свої позовні вимоги мотивує тим, що він є власником 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 20 лютого 2019 року, який посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Хоменко В.В. за № 475. Покупцями квартири відповідно пункту 4.2 договору є: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - подружжя. 04 травня 2023 року Зарічним районним судом м. Суми було винесено рішення про розірвання шлюбу між Позивачем та Відповідачкою. Місцем реєстрації подружжя у даному рішенні зазначено: АДРЕСА_1 . Після розірвання шлюбу Відповідачка продовжувала проживати за зареєстрованою адресою, та відповідно відбувались нарахування витрат за комунальні послуги, але з моменту розірвання шлюбу, (04 травня 2023 року), по теперішній час Відповідачка не бере жодної участі в утриманні зазначеного житлового приміщення, вартість всіх комунальних послуг сплачує Позивач. Згідно ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Отже, враховуючи строки позовної давності, за період з червня 2024 року по серпень 2025 року Відповідачка не проводила жодної оплати по утриманню житла, так само, на сьогоднішній день між Позивачем та Відповідачем не досягнуто жодної згоди щодо відшкодування витрат на утримання квартири. В свою чергу, Позивачем за вказаний період здійснено оплату житлово-комунальних послуг на утримання квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями квитанцій про сплату на загальну суму: 22470 гривень 70 копійок (Двадцять дві тисячі чотириста сімдесят гривень сімдесят копійок). Посилаючись на вказані обставини, просить суд стягнути з Відповідачки на користь Позивача сплачені кошти за житлово-комунальні послуги по утриманню житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 22470 гривень 70 копійок, та понесені позивачем судові витрати.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Міршниченко А.В. в письмовій заяві позов підтримав повністю, просить суд його задоволити, слухати справу у його відсутність та відсутність позивача .
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини поважності неявки в судове засідання не повідомила. Одночасно також була повідомлена через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
29.08.2025 року Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми відкрито провадження по справі і призначено до розгляду по суті на 24.10.2025 року. 24.10.2025 року слухання справи було відкладено на 26.01.2026 року в зв'язку з неявкою відповідачки та відсутністю даних про її належне повідомлення.
На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.
Суд, вивчивши матеріали даної цивільної справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню виходячи з наступного:
Судом при розгляді справи встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 03 червня 2017 року перебували у шлюбі, який було розірвано рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 04 травня 2023 року у справі № 592/2039/23 .
Відповідно до договору купівлі-продажу, від 20 лютого 2019 року, який посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського округу Хоменко В.В. за № 475, та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності Позивач та Відповідачка є власниками по 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
За ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
У відповідності до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно ч. 1, 2 ст. 358ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
За ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
У відповідності до п. п. 5, 11 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, а також інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об'єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.
У відповідності до ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
За ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.
Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Надані Позивачем квитанції, про здійснення ним оплати за отримані комунальні послуги, свідчать про сплату ним за послуги, якими користувалася Відповідачка, а тому є підставою для покладення на неї обов'язку по відшкодуванню 50 % оплати за надані житлово-комунальні послуги за місцем реєстрації.
Так, за нормами п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право на не оплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частина 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України встановлюють обов'язок кожної сторони довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, суд вважає що вимоги Позивача про стягнення коштів сплачених ним за житлово-комунальні послуги та отриманих відповідачкою підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню.
Таким чином з Відповідачки підлягає стягненню сума сплачених комунальних платежів в розмірі - 11235 грн. 35 коп..
Крім того, з Відповідачки підлягають стягненню на користь Позивача судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України у сумі 1211 грн. 20 коп. .
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 322, 360, 625 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 263 -265, 280-284 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання майна - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) половину понесених витрат з оплати житлово-комунальних послуг в розмірі - 11235 грн. 35 коп., а також 1211 грн. 20 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст судового рішення виготовлено 04 лютого 2026 року.
СУДДЯ А.Я.КЛИМЕНКО