Ухвала від 04.02.2026 по справі 320/32225/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/32225/23

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

04 лютого 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Попової О.Г., суддів Оксененка О.М. та Чуприни О.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вище вказане рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2026 апеляційну скаргу залишено без руху для надання можливості апелянту подати мотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Ухвала суду від 19.01.2026 була скерована на електронний кабінет апелянта та доставлена 19.01.2026 о 16:27, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка.

Натомість станом на 04.02.2026 недоліки апеляційної скарги апелянтом усунуто не було.

Так, протягом встановленого ч. 3 ст. 298 КАС України десятиденного строку з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянт не скористався своїм правом на звернення до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження за поданою апеляційною скаргою.

Керуючись ст. 299, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

УХВАЛИВ:

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач О.Г. Попова

Судді: О.М. Оксененко

О.В. Чуприна

Попередній документ
133796108
Наступний документ
133796110
Інформація про рішення:
№ рішення: 133796109
№ справи: 320/32225/23
Дата рішення: 04.02.2026
Дата публікації: 06.02.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Залишено без руху (19.01.2026)
Дата надходження: 12.01.2026
Предмет позову: про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити дії