П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 488/4045/25
Перша інстанція: суддя Чернявська Я.А.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
при секретарі судового засідання - Худику С.С.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Миколаївській області на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 26 грудня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
15 вересня 2025 року до Корабельного районного суду м. Миколаєва надійшов позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області про скасування постанови ЕНА № 565525 від 05.09.2025 року про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувана постанова винесена за фактом керування транспортним засобом в темну пору доби з несправним зовнішнім освітлювальним приладом (не горить ліва фара). Проте позивач наголошує, що перед початком руху перевірив технічний стан автомобіля, в т.ч. зовнішні освітлювальні прилади та не виявив жодних несправностей. Рух здійснював по освітленим вулицям, тому не виявив несправність. На зауваження інспектора поліції надав відповідні пояснення та запропонував самостійно усунути несправність на найближчій станції технічного обслуговування автомобілів. З огляду на зазначене не вбачає в своїх діях вини, як обов'язкової складової накладення адміністративного стягнення.
Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 26 грудня 2025 року позов задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Апелянт наголошує на порушенні позивачем правил дорожнього руху, наявних доказах його вини при керуванні несправним транспортним засобом та відсутності підстав для звільнення його від відповідальності. При цьому апелянт вказує на помилкове долучення до відзиву на позовну заяву відеозапису з іншим водієм та транспортним засобом та надає належний відеозапис, відомості про який внесено до оскаржуваної постанови.
На підставі викладеного апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволені позову.
Позивачем подано відзив на позовну заяву, в якому він вказує на відсутності в його діях умислу на вчинення адміністративного правопорушення, оскільки технічна несправність лівої фари виникла під час руху та об'єктивно не могла бути виявлена водієм, так як рух здійснювався у населеному пункті з вуличним освітленням. Після зупинки транспортного засобу інспектором поліції відповідні відомості були зазначені в якості пояснень, однак посадова особа не навела жодних обґрунтувань стосовно їх відхилення та не надала можливості усунути порушення на місці шляхом заміни лампи з правої фари. Наданий апелянтом відеозапис підтверджує наведені обставини та свідчить про неповноту розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.
Постановою поліцейського 2 взводу 2 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області капрала поліції Алексєєнко Д.М. серія ЕНА № 565525 від 05.09.2025 року ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за ч.1 ст.121 КУпАП за те, що 05.09.2025 року о 21:26, рухаючись в м. Миколаєві по проспекту Богоявленському 43, він керував транспортним засобом FORD KUGA, номерний знак НОМЕР_1 , з несправною лівою фарою в режимі ближнього світла у темну пору доби, чим порушив вимоги п.п 31.4.3.в ПДР України. Зафіксовано ТС 8349 (а.с.5).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Управлінням патрульної поліції в Миколаївській області до матеріалів справи у якості підтвердження вини відповідача додано відеозапис на якому зафіксовано іншого водія та інший транспортний засіб, а відеозаписи з камер поліцейського, який безпосередньо здійснював його зупинку, та його напарника суду не надані. За таких обставин суд вважав недоведеним належними доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно частини 1 статті 1 Закону України “Про Національну поліцію», Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Статтею 14 Закону України “Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України “Про дорожній рух», встановлюють ПДР України, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.
У відповідності до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п.1.9 ПДР України, особи, які порушують вказані вище Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У підпункті «в» п. 31.4. ПДР вказано, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема, не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла.
Частиною 1 статті 121 КУпАП передбачено, що за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, керування транспортним засобом з несправною лівою фарою в режимі ближнього світла у темну пору доби є адміністративним правопорушенням, відповідальність за яке встановлена ч.1 ст. 121 КУпАП.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до частини 1 статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до обставин даної справи до суду першої інстанції відповідачем надано відеозапис з нагрудної камери поліцейського на якому зафіксовано інший транспортний засіб та іншу особу, що визнається відповідачем у апеляційній скарзі.
За таких обставин суд першої інстанції вважав не доведеним факт вчинення адміністративного правопорушення.
Проте, відповідно до доводів позовної заяви, позивач самостійно визнає той факт, що він керував транспортним засобом з несправною лівою фарою в режимі ближнього світла у темну пору доби.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при розгляді даної справи у порушення ч.4 ст. 9 КАС України не вжив визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи для надання оцінки усім доводам учасників справи.
В той же час, до апеляційної скарги долучено відеозаписи з нагрудних камер поліцейського №470590 та 474558. Переглянувши надані відеозаписи, колегія суддів зазначає, що відеофайли доводять вину позивача, а саме керування транспортним засобом FORD KUGA номерний знак НОМЕР_1 з несправною лівою фарою в режимі ближнього світла у темну пору доби.
Таким чином матеріали справи містять докази, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.п 31.4.3.в ПДР України.
Отже, на час розгляду справи у суді першої інстанції існували докази вини позивача, які суд першої інстанції мав витребувати у відповідача для забезпечення повноти розгляду адміністративної справи.
Більш того, позивач не заперечує факт керування транспортним засобом з несправною лівою фарою в режимі ближнього світла у темну пору доби, а вказує на відсутність в своїх діях умислу на порушення ПДР, оскільки перед початком руху він перевірив технічний стан транспортного засобу та не виявив жодних несправностей, у т.ч. зовнішніх освітлювальних приладів.
Колегія суддів відхиляє відповідні доводи, оскільки позивач не надав жодного доказу, що відповідна несправність виникла під час руху транспортного засобу.
Верховний Суд у постанові від 11.06.2020 року у справі №201/2067/17(2-а/201/95/17) за аналогічного правопорушення відхилив доводи позивача про виникнення несправності під час руху та вказав на виявлений факт технічної несправності та, як наслідок, правомірності притягнення до адміністративної відповідальності.
Отже, колегія суддів зазначає, що вищевикладені обставини свідчать про неповноту розгляду даної справи, оскільки суд першої інстанції не витребував у відповідача докази та не дослідив належний відеозапис, у зв'язку із чим дійшов помилкового висновку про відсутність доказів вини ОСОБА_1 .
Відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.317 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно приписів ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Керуючись ст.ст.286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 272 КАС України, судова колегія
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Миколаївській області - задовольнити.
Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 26 грудня 2025 року - скасувати та ухвалити постанову про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий: Н.В. Вербицька
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: К.В. Кравченко