04 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/34082/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року (суддя Кучугурна Н.В.) у справі за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
В провадженні суду знаходиться зазначена справа.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року позов задоволено.
Суд вирішив стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету податковий борг у сумі 42372 (сорок дві тисячі триста сімдесят дві) грн 50 коп.
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано, що до складу позовних вимог позивачем включені податкові зобов'язання встановлені податковими повідомленнями-рішеннями, які в силу закону вважаються скасованими (відкликаними): ППР від 20.09.2017 №10267-13-03; ППР від 06.08.2018 №389828-1314-0403.
Відповідно до абзацу першого пункту 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки. Позивачем не здійснено нарахування плати за землю за 2017 та 2018 роки замість відкликаних ППР, суми яких заявлені в якості предмету позову.
Підстави для стягнення податкового боргу у сумі 38 024,66 грн. відсутні.
Щодо решти заявлених вимог в частині стягнення податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки 4183,61 грн. (код 18010300) та пені з земельного податку 161,23 грн. (код 18010700) рішення не оскаржується, проте, оскільки в оскарженому рішенні суду податковий борг за видами платежів не визначений, рішення є таким, що підлягає скасуванню в повному обсязі.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, відповідач перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Матеріали справи містять лист Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 06.09.2021 №65110/0/04-36-13-07-11.
У цьому листі, з-поміж іншого, вказано, що ОСОБА_1 (РНОІШП НОМЕР_1 ) є платником окремих видів податків.
Відповідно даних інтегрованих карток платника податків (далі ІКП) на час надходження заяви платника податків, станом на 15.06.2021 по громадянину ОСОБА_1 обліковувався податковий борг у розмірі 104 290,35 гри. в т.ч.: з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код платежу 18010300) в сумі 4 186,61 грн.; земельний податок з фізичних осіб (код платежу 18010700) в сумі 407,69 грн. орендна плата за землю з фізичних осіб (код платежу 18010900) в сумі 99 696,05 гри.
Податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (18010300) виник внаслідок несплати податкових зобов'язань на підставі сформованого контролюючим органом у 2017 році податкового повідомлення-рішения від 20.06.2017 № 77417-13 на суму 4 186,61 грн. за 2016 рік по об'єкту нежитлової нерухомості (адміністративна будівля) загальною площею 1157,4 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Податкове повідомлення-рішення (далі - ППР) 77417-13 від 20.06.2017 на суму 4 186,61 грн. сформовано правомірно.
Податковий борг по орендній платі за землю з фізичних осіб в сумі 99696,05 грн виник внаслідок несплати податкових зобов'язань на підставі сформованих контролюючим органом ППР за користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: за 2016 рік - ППР від 17.08.2016 №2290-1303 на суму 31726 86 грн; за 2017 рік - ППР від 20.09.2017 №10267-13-03 на суму 33638,94 грн; за 2018 рік - ППР від 06.08.2018 №389828-1314-0403 на суму 33638,94 грн.
15.06.2021 громадянин ОСОБА_1 звернувся листом до контролюючого органу з заявою щодо списання податкового боргу та проведення процедури коригування в інтегрованих картках платника податків (Далі - ІКП) у зв'язку з відчуженням об'єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 та відсутністю відносин з оренди землі.
В ході розгляду заяви громадянина ОСОБА_1 встановлено, що право власності по об'єкту нежитлової нерухомості припинено 23.03.2017 відповідно до договору дарування частини адмінбудівлі, а отже і право користування земельною ділянкою.
Згідно ст. 764 Цивільного кодексу України, ст. 33 Закону України від 06.10.1998 № 161 «Про оренду землі» та наказу Міністерства доходів і зборів України від 16.01.2014 № 25 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності» якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які було передбачено договором.
Таким чином, право користування земельною ділянкою припинено 23.03.2017 фактом відчуження об'єкта нерухомого майна.
3 огляду на викладене, сума зобов'язань, за користування ділянкою на умовах оренди становить 38 024,66 грн., у т.ч.: за 2016 рік - 31726,86 грн; ППР № 2290-1303 від 17.05.2016 за 2017 рік - 6298,8грн. - ППР № 10267-1303 від 11.05.2017 (за фактичним термін користування земельною ділянкою у 2017 року).
На підставі вимог розділу II Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 15.03.2021 за №321/35945 інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.
За даними інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС України станом на 06.09.2021 за ОСОБА_1 обліковується податковий борг в сумі 42 372,50 гр, в тому числі: по орендній платі з фізичних осіб (код платежу 18010900) - 38 024,66 грн., земельний податок з фізичних осіб (код платежу 18010700) - 161,23 грн, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код платежу 18010300) - 4 186,61 грн.
Податковий борг по орендній платі з фізичних осіб (код платежу 18010900) в сумі 38 024,66 грн. обліковується по основному платежу, який виник 19.11.2017 внаслідок несплати у встановлені терміни донарахованих сум основного платежу.
Податковий борг по земельному податку (код платежу 18010700) в сумі 161,23 грн. обліковується по пені, який виник 30.08.2021 на підставі вимог ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (СОУГО-19)).
Податковий борг по податку на нерухоме майно (код платежу 18010300) в сумі 4 186,61 грн. обліковується по основному платежу, який виник 23.12.2017 внаслідок несплати податкових зобов'язань визначених контролюючим органом за 2016 рік відповідно податкового повідомлення-рішення № 77417-13 від 20.06.2017 з терміном сплати 23.12.2017.
Крім того, суд установив, що в інтегрованих картках платника податків фізичної особи ОСОБА_1 обліковується податковий борг у сумі 42 372,50 грн, а саме:
1) заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 4186,61 грн згідно з податковим повідомленням-рішення від 20.06.2017 №77417-13 на суму 4186,61 грн;
2) заборгованість з орендної плати з фізичних осіб, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 38 024,66 грн згідно з податковим повідомленням-рішенням від 11.05.2017 №10267-1303 на суму 4 385,72 грн (сума в ППР 33638,94 грн часткова погашена за рахунок скасувань нарахувань 01.08.2021 на суму 29253,22 грн); податковим повідомленням-рішенням від 15.03.2018 №389828-1314-0403 на суму 33 638,94 грн;
3) заборгованість із земельного податку з фізичних осіб, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 161,23 грн пеня, що нарахована відповідно до ст.129 ПК України.
Відповідачем сума податкового боргу у добровільному порядку не сплачена, тому позивач і звернувся з цим позовом до суду про стягнення боргу у сумі 42 372,50 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 42 372,50 грн, наявність якого відповідачем не оскаржувалась та доказів слати якої надано не було.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Відповідно до підпункту 14.1.39. п.14.1. ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.п.14.1.156. п.14.1. ст.14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до п.п.14.1.175. п.14.1. ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
За п.38.1. ст.38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п.31.1. ст.31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1. статті 57 ПК України).
Згідно з п.57.3. ст.57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1. - 54.3.6. пункту 54.3. статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до пункту 59.1. статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4. ст.59 Податкового кодексу України).
Пунктом 59.5. статті 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як було встановлено судом першої інстанції, у зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу до бюджету, позивачем була сформована податкова вимога форми «Ф» від 06.03.2020 №123053-55 на суму 104290,35, яка рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення була направлена відповідачу і отримана ним 30.03.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого надана до матеріалів справи.
Доказів оскарження зазначеної податкової вимоги до матеріалів справи не надано.
Відповідно до п. 42.2. ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до п.95.1. ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з п.п.95.2., 95.3. ст.95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (п.87.11. ст.87 ПК України).
Суд першої інстанції вірно врахував, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Відповідно до пункту 45.1 статті 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов'язана визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більш однієї адреси.
Згідно з пунктом 70.1. статті 70 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр).
За приписами підпункту 70.2.4. пункту 70.2. статті 70 ПК України до облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься інформація про місце проживання, а для іноземних громадян - також громадянство.
Відповідно до пункту 70.7. статті 70 ПК України, фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пунктів 3, 5 Розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року №1204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за №124/28254 податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків - фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження такої фізичної особи з повідомленням про вручення.
Якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.
Як встановлено судом першої інстанції, контролюючий орган надсилав відповідачу податкові повідомлення-рішення від 20.06.2017 №77417-13, від 11.05.2017 №10267-1303, від 15.03.2018 №389828-1314-0403 на податкову адресу відповідача, яка була зазначена в ДРФО, а саме: АДРЕСА_3 . Проте вказані листи були повернуті позивачу за закінченням встановленого строку зберігання, про що наявні докази в матеріалах справи (Т.1 а.с.13-15).
Суд першої інстанції вірно зазначив про відсутність порушення процедури направлення податкових повідомлень-рішень за адресою відповідача та врахував відсутність доказів оскарження вказаних вище податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до підпункту 14.1.162. пункту 14.1. статті 14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Позивачем відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України було нараховано пеню у розмірі 161,23 грн.
Таким чином, суд першої інстанції вірно врахував, що за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 42 372,50 грн, наявність якого відповідачем не оскаржувалась та доказів сплати якої також надано не було, та дійшов вірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 42372,50 грн. у судовому порядку.
Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року у справі за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 04 лютого 2026 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш