04 лютого 2026 року справа № 215/873/24
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Малиш Н.І., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року у справі №215/873/24 за позовом ОСОБА_1 до Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про встановлення наявності компетенції, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 у справі №215/873/24 у задоволенні позову відмовлено.
20.09.2024 позивачем за допомогою засобів поштового зв'язку подано апеляційну скаргу на вищевказане рішення, яка зареєстрована Третім апеляційним адміністративним судом 26.09.2024.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.10.2024 вищезазначену апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку та копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Копію вищезазначеної ухвали разом із супровідним листом, направлено на адресу скаржника. 24.10.2024 на адресу Третього апеляційного адміністративного суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2024 означену апеляційну скаргу у даній справі повернуто скаржнику.
25.01.2026 ОСОБА_1 шляхом використання засобів поштового зв'язку повторно направлено апеляційну скаргу, яка зареєстрована Третім апеляційним адміністративним судом 30.01.2026.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги встановлено, що вона подана із порушенням строку на апеляційне оскарження. Оскаржуване судове рішення було ухвалене судом 14.08.2024, тоді як апеляційна скарга подана 25.01.2026, а відтак із значним пропущенням 30-денного строку для оскарження рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Скаржник в апеляційній скарзі порушує питання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги. Клопотання обґрунтовано тим, що 17.09.2024 нею було подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Проте, оскільки про ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2024, якою було повернуто первинно подану апеляційну скаргу вона дізналась лише 20.01.2026 з листа Третього апеляційного адміністративного суду №863/26 від 07.01.2026, просить суд поновити строк на апеляційне оскарження.
Перевіривши доводи вищевказаного клопотання, встановлено, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Слід зазначити, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на апеляційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту апеляційної скарги. Частиною 1 статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
При цьому, не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, суд зазначає, що таке право не є безумовним. Це обґрунтовується змістом частини 8 статті 169 КАС України, відповідно до якої повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Відтак скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду апеляційної інстанції не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення раніше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених статтею 295 КАС України.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 виснувала, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Судом встановлено, що скаржник не навів у заяві поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Посилання скаржника на те, що про ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2024, якою було повернуто первинно подану апеляційну скаргу вона дізналась лише 20.01.2026 з листа Третього апеляційного адміністративного суду №863/26 від 07.01.2026 суд вважає необґрунтованим, оскільки воно свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку. Жодних інших доводів з приводу причин довготривалого подання повторної апеляційної скарги у заявленому клопотанні про поновлення строку зазначено не було.
Частиною 3 ст. 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
З огляду на зазначене, оскільки підстави зазначені у клопотанні не є поважними, суддя вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без руху та надати особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2024, в якій вказати інші поважні підстави для його поновлення.
Керуючись ст. ст. 169, 295, 296, 298 КАС України, суддя, -
Визнати підстави вказані ОСОБА_1 в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року у справі №215/873/24 - залишити без руху.
Надати десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду:
- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного подання до суду.
У разі невиконання вимог цієї ухвали, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя Малиш Н.І.