04 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/18744/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року (суддя Кучма К.С.) в справі № 160/18744/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс» до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації,
Товариство з обмеженою відповідальністю «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс» звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації від 31 грудня 2024 року №5998/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Апелянт вказує на не надання оцінки аргументам позивача.
Звертає увагу, що Податковий кодексу України прямо передбачено, що авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті, тільки у разі наявності непогашеного грошового зобов'язання. Тобто для «квартального» платника податку на прибуток, нарахування та сплата авансового внеску (при наявності перевищення суми дивідендів над об'єктом оподаткування) здійснюється у випадку непогашеного грошового зобов'язання за такий податковий (звітний) період.
Зазначає, що у запиті чітко зазначалось, що на момент виплати дивідендів за 1 квартал 2024 року сума грошового зобов'язання з податку на прибуток за 1 квартал 2024 року вже і задекларована, і сплачена, тобто погашена. Отже, відсутня пряма умова для сплати авансового внеску з податку на прибуток.
Вважає неправильною позицію контролюючого органу, висловлену в ІПК, адже відповідач прирівнює існуюче, але непогашене податкове зобов'язання за рік, до відсутнього (ще невідомого) податкового зобов'язання за рік, що очевидно не є тотожними поняттями.
Податковий кодексу України не містить жодної прямої норми, яка б вимагала від платника податку сплати авансового внеску в повному обсязі в розглядуваній ситуації, проте прямо дозволяє використовувати для обрахунку суми перевищення значення об'єкту оподаткування, обчисленого «пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди».
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ “М'ЯСНА ФАБРИКА “ФАВОРИТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 37373551) перебуває на обліку Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Основним видом діяльності позивача є виробництво м'ясних продуктів за кодом згідно КВЕД 10.13.
Позивач 23.12.2024 року, відповідно до ст.52 ПК України, звернувся до відповідача із запитом про надання індивідуальної податкової консультації для з'ясування наявності податкового обов'язку щодо нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток у випадку прийняття підприємством, що подає квартальну звітність з податку на прибуток, рішення про виплату дивідендів по результатам І кварталу 2024 р. з фактичною їх виплатою в ІІ кварталі 2024 р. (після подання декларації з податку на прибуток за І квартал 2024 р. та сплати по ній). В запиті про надання індивідуальної податкової консультації було поставлено питання чи зобов'язаний платник податків при виплаті дивідендів по результатам діяльності за І квартал 2024 р. нараховувати та перераховувати авансовий внесок з податку на прибуток, якщо:
- податковим (звітним) періодом для платника податків, відповідно до п.137.4 ст.137 ПК України, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік;
- податкова декларація з податку на прибуток за І квартал 2024 р. (період, за який прийнято рішення про виплату дивідендів), подана до контролюючого органу, сума задекларованого податку перерахована до бюджету, тобто грошове зобов'язання є погашеним;
- сума дивідендів, нарахованих по результатам І кварталу 2024 р., яка фактично виплачена в ІІ кварталі 2024 р., не перевищує значення об'єкта оподаткування, визначеного в декларації з податку на прибуток за І квартал 2024 р.?
ДПС України на звернення ТОВ “М'ЯСНА ФАБРИКА “ФАВОРИТ ПЛЮС» було надано оспорювану індивідуальну податкову консультацію від 31.12.2024 р. № 5998/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК.
Суд першої інстанції, проаналізувавши норми податкового законодавства, дійшов висновку, що спірна податкова консультація є правомірною та обґрунтованою, тому скасуванню не підлягає.
Враховуючи, що відповідач виконав вимоги статті 52 ПК України та надав позивачу податкову консультацію, яка містить необхідну інформацію і надає відповідь на зазначені у зверненні питання щодо нарахування відповідно до чинних вимог ПК України, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову.
Суд визнає висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ТОВ «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс» як платник податків перебуває на обліку у Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків, є платником податку на прибуток, який подає квартальну звітність.
Позивачем 23 грудня 2024 року подано до ДПС України запит про надання індивідуальної податкової консультації для з'ясування наявності податкового обов'язку щодо нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток у випадку прийняття підприємством, що подає квартальну звітність з податку на прибуток, рішення про виплату дивідендів по результатам І кварталу 2024 року з фактичною їх виплатою в ІІ кварталі 2024 року (після подання декларації з податку на прибуток за І квартал 2024 року та сплати по ній).
В запиті про надання індивідуальної податкової консультації поставлено питання про наявність у платника податків обов'язку при виплаті дивідендів по результатам діяльності за І квартал 2024 року нараховувати та перераховувати авансовий внесок з податку на прибуток, якщо:
- податковим (звітним) періодом для платника податків відповідно до п. 137.4 ст. 137 ПК України є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік;
- податкова декларація з податку на прибуток за І квартал 2024 року (період, за який прийнято рішення про виплату дивідендів), подана до контролюючого органу, сума задекларованого податку перерахована до бюджету, тобто грошове зобов'язання є погашеним;
- сума дивідендів, нарахованих по результатам І кварталу 2024 року, яка фактично виплачена в ІІ кварталі 2024 року, не перевищує значення об'єкта оподаткування, визначеного в декларації з податку на прибуток за І квартал 2024 року.
ДПС України надано індивідуальну податкову консультацію від 31 грудня 2024 року № 5998/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК, у якій контролюючий орган, процитувавши приписи Податкового кодексу України, зазначив таке:
«Водночас зазначаємо, що для розрахунку авансового внеску враховується значення об'єкта оподаткування (рядок 04 декларації з податку на прибуток) за рік, за який виплачують дивіденди.
Враховуючи те, що для розрахунку авансового внеску з дивідендів, що підлягають виплаті, враховується значення об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, а виплата дивідендів здійснена до закінчення календарного року, при виплаті дивідендів за звітний І квартал 2024 року у ІІ кварталі цього року платник повинен сплатити авансовий внесок, який вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів, у повному обсязі.
При цьому зарахування у зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств сум авансових внесків, сплачених при виплаті дивідендів, здійснюється у тому податковому (звітному) періоді, на який припадає виплата дивідендів та сплата авансового внеску.».
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Підпунктом 19-1.1.28 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України установлено, що до функцій контролюючих органів, зокрема, належить надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого, покладено на контролюючі органи.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України, індивідуальна податкова консультація - це роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
Відповідно до абзацу першого пункту 52.1 статті 52 ПК України за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПК України індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Пунктом 52.3 статті 52 ПК України установлено, що за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі. Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов'язково повинна містити назву - індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.
За положеннями пункту 53.1 статті 53 ПК України у разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.
Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов'язку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.
Пунктом 53.2 статті 53 ПК України установлено, що платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов'язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.
Отже, податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання й повинна містити конкретні роз'яснення такому платнику практичної форми та/або моделі його поведінки у визначеному колі податкових правовідносин.
Індивідуальна податкова консультація як методична й практична допомога платнику податків при виконанні ним податкового обов'язку фактично, за всіма процедурами (нарахування та сплата платежів, пені, штрафних санкцій, оскарження дій контролюючих органів тощо): 1) надається платнику податків для правильності практичного застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акту з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності; 2) має індивідуальний характер і може використовуватися лише платником податків, якому така консультація надана; 3) не може встановлювати (змінювати чи припиняти) відповідну норму законодавства, а лише надає роз'яснення щодо практичного її застосування; 4) має мету - викладення (роз'яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту конкретної правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.
При цьому надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз'яснення щодо практичного її застосування.
Метою податкової консультації є викладення (роз'яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування. У той же час, податкова консультація обов'язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.
Верховним Судом у постанові від 12 липня 2022 року у справі № 240/5009/20 зроблено висновок, що ненадання такої консультації або надання неякісної та/або незаконної податкової консультації, податковий орган тим самим порушує право платника податків на отримання інформації про практичне застосування норм законодавства та відповідного блага, передбаченого пунктом 53.1 статті 53 Податкового кодексу України, у вигляді отримання консультації, яка могла б дозволити платнику податків застосовувати норму податкового законодавства певним чином без ризику притягнення до відповідальності.
У спірному випадку предметом індивідуальної податкової консультації ДПС України від 31 грудня 2024 року №5998/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК є роз'яснення питання щодо наявності у платника податку на прибуток обов'язку щодо нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток у випадку прийняття підприємством, що подає квартальну звітність з податку на прибуток, рішення про виплату дивідендів по результатам 1 кварталу 2024 року з фактичною їх виплатою в 2 кварталі 2024 року, тобто після подання декларації за 1 квартал 2024 року та сплати (погашення) податкових зобов'язань по ній, при цьому сума дивідендів не перевищує значення об'єкта оподаткування в декларації за 1 квартал 2024 року.
Порядок сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів регулюється пунктом 57.1-1 статті 57 ПК України.
Відповідно до підпункту 57.1-1.1 пункту 57.1-1 ПК України у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 137 цього Кодексу.
Положеннями підпунктом 57.1-1.2 пункту 57.1-1 статті 57 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених підпунктом 57.1-1.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов'язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за базовою (основною) ставкою, встановленою статтею 136 цього Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.
При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об'єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.
У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов'язання підприємством - емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.
Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов'язань з інших податків і зборів (обов'язкових платежів).
Пунктом 137.1 статті 137 ПК України установлено, що податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.
За положеннями пункту 137.3 статті 137 ПК України відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1-1 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.
Відповідно до пункту 137.4 статті 137 ПК України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду
Згідно з підпунктом 57.1-1.5 пункту 57.1-1 ПК України авансовий внесок з податку на прибуток, сплачений у зв'язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід'ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється під час репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу або міжнародних договорів України.
Отже, сума авансового внеску в разі погашення грошового зобов'язання з податку на прибуток розраховується та сплачується не з усієї суми дивідендів, а з суми їх перевищення над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий період, за результатами якого виплачуються дивіденди.
Як вказано вище, предметом індивідуальної податкової консультації у спірному випадку є питання наявності у платника податку на прибуток, який подає квартальну звітність, обов'язку щодо нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток у випадку прийняття рішення про виплату дивідендів за результатами 1 кварталу 2024 року з фактичною їх виплатою у 2 кварталі 2024 року, тобто після подання декларації за 1 квартал 2024 року та сплати (погашення) податкових зобов'язань за цією податковою декларацією, з урахуванням того, що сума дивідендів не перевищує значення об'єкта оподаткування в декларації за 1 квартал 2024 року.
Враховуючи наведені приписи ПК України стосовно того, що у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об'єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди, а також те, що платник податку на прибуток подає квартальну звітність, у такого платника податку на прибуток у першому кварталі 2024 року відсутня сума перевищення виплачених дивідендів над значенням об'єкта оподаткування за цей період, суд погоджується із доводами апелянта про відсутність у такого платника податку на прибуток обов'язку декларувати та сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток у 1 кварталі 2024 року.
Позиція ДПС України, з якою погодився суд першої інстанції, полягає у тому, що для розрахунку авансового внеску враховується значення об'єкта оподаткування (рядок 04 декларації з податку на прибуток) за рік, за який виплачують дивіденди, а оскільки виплата дивідендів здійснена до закінчення календарного року, при виплаті дивідендів за звітний І квартал 2024 року у ІІ кварталі цього року платник повинен сплатити авансовий внесок, який вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів, у повному обсязі.
Суд визнає таку позицію помилковою та такою, що не відповідає приписам абзацу 3 підпункту 57.1-1.2 пункту 57.1-1 статті 57 ПК України.
Як вказано вище, платником податку сплачує дивіденди державі (частину чистого прибутку) щоквартально, з такою ж періодичністю обчислюється об'єкт оподаткування, тому розрахування сум перевищення з використанням значення об'єкту оподаткування, яке обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди, повинно здійснюватися з урахуванням приписів абзацу 3 підпункту 57.1-1.2 пункту 57.1-1 статті 57 ПК України.
Відповідачем у податковій консультації не враховано наведених вище вимог ПК України, судом першої інстанції не надана оцінка доводам позивача у контексті приписів абзацу 3 підпункту 57.1-1.2 пункту 57.1-1 статті 57 ПК України, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
На користь позивача відповідно до частин першої та шостої статті 139 КАС України суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6056 (судовий збір за подання позовної заяви - 2422,40 грн, судовий збір за подання апеляційної скарги - 3633,60 грн).
Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року в справі № 160/18744/25 задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року в справі № 160/18744/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс» до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації скасувати.
Ухвалити у справі №160/18744/25 нове рішення.
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс» до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію від 31 грудня 2024 року №5998/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс» (ЄДРПОУ 37373551, вул. Василя Сухомлинського, 76, смт. Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52005) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість) грн.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 04 лютого 2026 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Повне судове рішення складено 04 лютого 2026 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов