про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
06 січня 2011 рокум. ПолтаваСправа № 2а-1670/288/11
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Шевяков І.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Прокуратури Козельщинського району Полтавської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -
05 січня 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Прокуратури Козельщинського району про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідачем в порушення вимог, встановлених статтею 97 Кримінально-процесуального кодексу України (далі -КПК України) та Законом України "Про звернення громадян", не розглянуті належним чином його заяви від 13.07.2010 та 19.07.2010, зміст заяв не уточняє, копій їх та доказів їх направлення відповідачу не додає.
Зі змісту позову, зокрема із посилань на ст. 97 КПК України та на необхідність прийняти за ними процесуальне рішення, можливо зробити висновок про те, що позивачем були направлені заяви, що стосуються проведення перевірки та прийняття рішення щодо порушення кримінальної справи.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів позову, ОСОБА_1 фактично оскаржує бездіяльність прокуратури щодо виконання вимог статей 97 - 99 КПК України в ході розгляду його заяв про порушення кримінальних справ.
Проте, відповідно до рішення Конституційного суду України № 6-рп/2001 від 23.05.2001 (справа щодо конституційності статті 248-3 ЦПК України) врегульована Кримінально-процесуальним кодексом України діяльність посадових осіб прокуратури має свої особливості та не належить до управлінської сфери.
Отже, спірні правовідносини, які виникли між прокуратурою та позивачем не є адміністративним спором, оскільки прокуратура в даному випадку законодавчо не уповноважена владно керувати поведінкою позивача, не приймала щодо нього обов'язкових для виконання рішень, а її повноваження щодо прийняття заяв і повідомлень про злочини та їх розгляду регламентовані Кримінально-процесуальним кодексом України.
Крім того, захист прав позивача в обраний ним спосіб, з урахуванням обов'язковості дотримання вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, вимагав би від адміністративного суду, до якого надійшла позовна заява, перевірити, чи містили заяви позивача до прокуратури викладення ознак певного суспільно-небезпечного діяння, встановленого Кримінальним кодексом України; відповідність заяв вимогам статті 95 КПК України; дотримання відповідачем інших приписів, встановлених КПК України.
Адміністративний суд не має повноважень на здійснення такої перевірки, як і механізму відновлення порушених в рамках кримінального процесу прав, оскільки згідно з пунктом 2 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а підлягає вирішенню відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу України.
Крім того, суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди не пов'язані із наявністю публічно-правового спору, підсудного адміністративному суду, то вони також не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись статтею 109 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Козельщинського району про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.
Копію ухвали направити позивачеві разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.С. Шевяков