Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
м. Миколаїв.
22.12.2010 р. Справа № 2а-6810/10/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. при секретарі судового засідання Салової І.О. розглянувши адміністративну справу
за позовомСуб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, 55600)
доНовобузької міжрайонної державної податкової інспекції, (вул. Гагаріна, 7, м. Новий Буг, Новобузький район, Миколаївська область, 55600)
провизнання протиправним рішення про застосування адміністративного арешту активів платника податків,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправними рішень від №1 від 16.09.2010р. та №3 від 20.09.2010р. про застосування умовного адміністративного арешту активів платника податків, посилаючись на незаконність та безпідставність оспорюваних рішень.
Відповідач позов не визнав, зазначивши про правомірність прийнятих рішень.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд приходить до висновку про обгрунтованість позову і можливість його задоволення.
Доводи відповідача про правомірність рішень контролюючого органу (відповідача) щодо застосування умовного адміністративного арешту активів платника податків були предметом судового дослідження та визнані судом невмотивованими, виходячи з наступного.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податків в Новобузькій МДПІ Миколаївської області з 27.06.2002 року. Згідно витягу з ЄДРЮОФОП від 15.09.2010р. відповідач займається вирощуванням зернових та технічних культур, оптовою торгівлею сільськогосподарською сировиною, живими тваринами та іншими видами діяльності.
20.07.2010 року позивачеві було вручено повідомлення №336/17 від 20.07.2010р. про проведення планової виїзної документальної перевірки з 30 липня 2010 року протягом 10 робочих днів з питань дотримання податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2009р. по 31.03.2010р..
Проведення перевірки було розпочато згідно направлення №78/17 від 30.07.2010р..
Наказом Новобузької МДПІ №74 від 04.08.2010р. перевірку зупинено, з подальшим продовженням проведення планової виїзної перевірки позивача з 05 серпня на 21 робочий день.
Про зупинення перевірки строком на 21 робочий день було повідомлено позивача 05.08.10 року (Повідомлення про зупинення перевірки №457/17 від 05.08.2010р.).
На підставі направлення №88/17 від 03 вересня 2010 року посадовими особами МДПІ було продовжено перевірку фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1 тривалістю 6 робочих днів (до 10.09.2010). Будь-яких перешкод щодо продовження перевірки позивачем не вчинено.
Згідно Наказу Новобузької МДПІ №83 від 09 вересня 2010 року було продовжено термін проведення планової виїзної документальної перевірки на 10 робочих днів з 13.09.2010р. по 24.09.2010р. та змінено склад посадових осіб, які проводили перевірку. На виконання зазначеного Наказу було видане відповідне направлення №89/17 від 10.09.2010р.
Вказані документи були направлені Новобузькою МДПІ 10.09.2010р. о 16:01год. поштою на адресу позивача та отримані останнім наприкінці дня 13.09.2010р. (підтверджується відміткою на поштовому конверті). В інший спосіб позивач вчасно (в ході проведення перевірки) не повідомлявся про продовження перевірки.
13.09.2010р. співробітники контролюючого органу зранку прибули для продовження проведення перевірки, при цьому, не надавши позивачеві документів на підтвердження легітимності продовження перевірки (наказ на проведення перевірки).
13.09.2010р. позивач, який до того часу не отримував наказу про продовження перевірки (або в інший спосіб в ході проведення перевірки не був повідомлений про її продовження), мотивуючи тим, що перевірку вже закінчено відмовився допустити посадових осіб МДПІ до продовження перевірки, яка вже проводилась в період з 03.09.2010р. по 10.09.2010р.. Про недопуск до перевірки Новобузької МДПІ було складено відповідний акт №1/1702 від 13.09.2010р..
Таким чином, позивачеві в ході проведення перевірки (в межах строку визначеного для проведення перевірки) не було повідомлено про її продовження, що слугувало законною підставою для недопуску посадових осіб контролюючого органу до продовження перевірки поза межами строків, визначених для проведення перевірки.
Рішенням виконуючого обов'язки начальника Новобузької МДПЇ №1 від 16.09.2010р. до позивача застосовано умовний адміністративний арешт активів платника податків в порядку встановленому п.п.9.3.1 п.9.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-III строком на 96 годин (вручене позивачеві 16.09.2010р.).
Умовний адміністративний арешт було застосовано до активів, які знаходяться за місцем проживання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1: АДРЕСА_1, а також в межах території Новобузького району Миколаївської області.
17.09.2010р. працівниками податкової міліції було складено акт про відмову позивача від опису активів платника податків. При цьому в акті зазначено, що ОСОБА_1 відмовився надати будь-яку інформацію щодо належних йому активів з посиланням на безпідставні та незаконні дії працівників податкової служби.
Рішенням №3 від 20.09.2010р. начальника Новобузької МДПІ до позивача застосовано умовний адміністративний арешт активів платника податків в порядку встановленому в п.п.9.3.1 п.9.3 Закону від 21.12.2000р. №2181-III строком на 96 годин (вручено позивачеві 21 вересня 2010 року). Умовний адміністративний арешт було засновано до наступного майна: автомобіль вантажний КАМАЗ 5321 (1987р.в.); автомобіль вантажний REAULT 226VA1RH2 (2001р.в.); трактор колісний БЕЛАРУС -1025 (2008р.в.). Зазначені транспортні засоби розміщені (зберігаються) за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»встановлено, що тривалість планової виїзної перевірки не повинна перевищувати 20 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва -10 робочих днів. Продовження термінів проведення планової виїзної перевірки можливе на термін не більше як 10 робочих днів, а стосовно суб'єктів малого підприємництва -5 робочих днів.
Відповідно до п.9.1. ст.9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-III (далі-Закон №2181-ІІІ) адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.
Згідно п.п.9.1.2. п.9.1 ст.9 Закону №2181-ІІІ арешт активів може бути застосовано у випадку, якщо: а) платник податків порушує правила відчуження активів, визначені пунктом 8.6 статті 8 цього Закону; б) фізична особа, яка має податковий борг, виїзжає за кордон; в) платника податків, який отримав податкове повідомлення або має податковий борг, визнано неплатоспроможним за зобов'язаннями, іншими ніж податкові, крім випадків, коли стосовно такого платника податків запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів у зв'язку з порушенням щодо нього провадження у справі про банкрутство; г) платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування; д) відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальні дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем; е) відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до закону, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, здійснює дії з переведення активів за межі України, їх приховування або передачі іншим особам.
Відповідно до пп.9.3.8 Закону №2181-III адміністративний арешт не може бути накладено, якщо платник податків відмовляється допустити працівника контролюючого органу до перевірки у зв'язку з відсутністю у такого працівника контролюючого органу підстав для її проведення.
Умовний адміністративний арешт активів (Рішення №1, Рішення №3) застосовано щодо позивача згідно підпункту "г" підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Закону №2181-III, за відмову від проведення планової документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення.
В той же час, з наданих позивачем доказів вбачається, що останній відмовився не від проведення планової перевірки, а від додаткового безпідставного продовження зазначеної перевірки ще на 10 робочих днів, про продовження якої йому не було вчасно повідомлено. На момент отримання позивачем направлення на продовження строку перевірки посадовими особами МДПІ вже було відпрацьовано 10 робочих днів перевірки (в період з 30.07.2010р. по 04.08.2010р. та з 03.09.2010р. по 10.09.2010р.), тобто були відсутні підстави передбачені підпункту "г" підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Закону №2181-III.
Також судом встановлено, що остання планова перевірка позивача проведена 25.05.2009 року за період з 01.10.2007р. по 31.03.2009р.. Будь-якої інформації щодо наявності податкового боргу у відповідача позивачем не надано.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
У відповідності до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Приписами п.1.19 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27 травня 2008 року N355, визначено, що в межах терміну проведення перевірки після прийняття рішення (наказу) про продовження термінів проведення перевірки виписується нове направлення на перевірку (у 2 примірниках), перший примірник якого разом з копією наказу на продовження терміну проведення перевірки вручається платнику податків під розписку.
Оскільки позивачеві в ході проведення перевірки (в межах строку визначеного для проведення перевірки) не було повідомлено про її продовження, недопуск посадових осіб контролюючого органу до продовження перевірки поза межами строків, визначених для проведення перевірки, не є порушенням законодавства.
Вищенаведене в контексті п.п.9.1.2. п.9.1 ст.9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" вказує на безпідставність оспорюваних рішень контролюючого органу та вмотивованість позовних вимог, що є підставою для задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167, 254 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним рішення Новобузької міжрайонної державної податкової інспекції № 1 від 16.09.2010 року про застосування адміністративного арешту активів платника-податків - приватного підприємця ОСОБА_1.
Визнати протиправним рішення Новобузької міжрайонної державної податкової інспекції рішення №3 від 20.09.2010 року про застосування адміністративного арешту активів платника-податків - приватного підприємця ОСОБА_1.
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємця ОСОБА_1 3 (три) гривні 40 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.
Суддя І. В. Желєзний
Постанова оформлена відповідно до ст.163 КАС України та підписана суддею 24.12.2010 року.