Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
08.11.2010 р. Справа № 2а-6880/10/1470
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Устинов І.А. розглянув у порядку письмового провадження
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагросервіс-Миколаїв ЛТД»,
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва,
про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій відповідача щодо неприйняття податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2010 року, а також зобов'язання прийняти таку звітність.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що подана ним в червні 2010 року декларація з податку на додану вартість відповідає всім вимогам законодавства, а у податкового органу відсутні підставі для її неприйняття. Вимоги податківців про підписання декларації головним бухгалтером є неправомірним, оскільки в штаті підприємства така посада відсутня.
Відповідач позов не визнав та свої заперечення обґрунтував тим, що податкова звітність позивача не відповідала вимогам ст.4 Порядку заповнення та надання податкової декларації з податку на додану вартість, який затверджений наказом ДПА України №166 від 30.05.97, оскільки в ній був відсутній підпис головного бухгалтера.
Дослідивши надані докази (пояснення сторін, письмові докази) та вислухавши промови сторін, суд дійшов до наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Хімагросервіс-Миколаїв ЛТД” зареєстровано державним реєстратором Миколаївської міської ради 20.06.06 року (а.с.14).
Відповідно до штатного розкладу в ТОВ “Хімагросервіс-Миколаїв ЛТД” працює лише одна особа -директор. Посади бухгалтера у штатному розкладі підприємства не передбачено (а.с.13).
ТОВ “Хімагросервіс-Миколаїв ЛТД” подало до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року, разом з відповідними додатками. Зазначена податкова звітність була підписана директором товариства Луцишиним Д.П. та посвідчена печаткою підприємства (а.с.9-11).
ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва не визнав подану декларацію (разом з додатками) як податкову звітність, не відобразив її дані у особовому рахунку платника податків з тих підстав, що на ній відсутній підпис головного бухгалтера товариства (а.с.7).
Відповідно до п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.
Відповідно до п.3.4 Порядку дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.
Таким чином, законодавство не вимагає обов'язковості підпису головного бухгалтера на документах податкової звітності, а вимагає підписів відповідальних посадових осіб, тобто тих, хто визначений статутом підприємства.
Окрім цього, відповідно до п.7.1 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, яка затверджена наказом ДПА України від 10.04.08 №320 за відсутності у платника податків посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП керівника, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.
Тобто, нормативно-правовими актами передбачено, що у таких випадках податкова звітність повинна прийматися без підпису бухгалтера і за наявності лише двох реквізитів підпису керівника та наявності печатки підприємства.
Суд вважає, що неможливо виправдати кон'юнктурою наповнення державного бюджету грубе порушення прав платника податків.
За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі.
Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва щодо невизнання податкової звітності з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю “Хімагросервіс-Миколаїв-ЛТД” за травень 2010 р. як податкової декларації.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Миколаєва внести показники податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 р. від 21.06.2010 року реєстраційний №28199 до картки особового рахунки з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю “Хімагросервіс-Миколаїв-ЛТД” з дати подання декларації з ПДВ.
Відшкодувати з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 3 гривень 40 копійок.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя І. А. Устинов