Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
(вступна та резолютивна частини)
03.11.2010 р. Справа № 2а - 2614/09/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А. за участю секретаря судового засідання Крикливенко І.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1, < Позивач адресса >
доДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва, < Відповідач адресса >
про визнання незаконним дій, скасування рішення №295/Ф/25-000 від 23.01.2009 року, скасування податкового повідомлення-рішення №29/1701/1 від 24.01.2009 року,
Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва від 23.01.2009 року №295/Ф/25-000 в частині донарахування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 13 грн.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва №29/1701/1 від 24.01.2009 року про визначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 13 грн.
Відшкодувати з Державного бюджету України на користь позивача 3 гривні 40 копійок.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя І. А. Устинов
Миколаївський окружний адміністративний суд
Іменем України
03 листопада 2010 року Справа № 2а -2614/09/1470
м. Миколаїв
15:32
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., за участю секретаря судового засідання Крикливенко І.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва,
про визнання незаконними дій, скасування рішення від 23.01.2009 року та податкового повідомлення-рішення від 24.01.2009 року №29/1701/1,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі фізична особа-підприємець ОСОБА_1) звернулась з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва (Далі -ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва) про визнання незаконними дій, скасування рішення від 23.01.2009 року та податкового повідомлення-рішення від 24.01.2009 року № 29/1701/1.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на невідповідність рішення вимогам чинного податкового законодавства.
Представник відповідача позов не визнав з підстав, зазначених в акті перевірки та письмових запереченнях проти позову.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
12 вересня 2008 року, на підставі акту “Про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість»№00930/17-01 прийнято податкове повідомлення-рішення № 29/1701/1 від 24.01.2009 року про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 13 гривень.
В оскаржуваному рішенні зазначено що актом перевірки встановлено порушення п.п.7.7.1, п.п.7.7.2, п.п.7.7.5, п.п. 7.7.7 п.7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями.
Відповідні підпункти Закону України “Про податок на додану вартість” встановлюють порядок визначення сум ПДВ що підлягають бюджетному відшкодуванню, а саме:
7.7.1. Сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
7.7.2. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.»
7.7.5. Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
7.7.7 Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:
а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.
Як свідчать матеріали справи та наведені докази, внаслідок проведеної перевірки, що зафіксовано самим актом, було встановлено наступне.
Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року різниця між сумою податкового зобов'язання за липень 2008 року та сумою податкового кредиту за липень 2008 року з урахуванням суми, що зарахована до складу податкового кредиту за липень 2008 року за даними податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2008 року, має від'ємне значення в сумі 146260 грн. При цьому, у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відсутній податковий борг з податку на додану вартість. Відповідно, керуючись п.п.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання за липень 2008 року та сумою податкового кредити за липень 2008 року при відсутності податкового боргу зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
В обґрунтування прийнятого рішення № 295/Ф/25-000 від 23.01.2009 року та податкового повідомлення-рішення № 29/1701/1 від 14.11.2009р. Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва посилається на акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість № 00930/17-01 від 12.09.2008р.
Згідно з п.п. в) -.п.п..4.2.2. п.4.2. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.
Виходячи з даних, зазначених в податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року, різниця між сумою податкового зобов'язання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за липень 2008 року та сумою податкового кредиту за липень 2008 року складає від'ємне значення. Згідно даних, зазначених в податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року, відсутня сума, яка підлягає сплаті фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 до бюджету. В оскаржуваному рішенні зазначено що актом перевірки встановлено порушення п.п.7.7.1, п.п.7.7.2, п.п.7.7.5, п.п. 7.7.7 п.7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями.
Таким чином, позивачем при складанні декларації порушень п.п.7.7.1, п.п.7.7.2, п.п.7.7.5, п.п. 7.7.7 п.7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»допущено не було.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням викладеного, висновки, зроблені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем норм Закону України «Про податок на додану вартість», є необґрунтованими, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем на підставі встановлених актом перевірки порушень, є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи відсутність, з боку позивача, фактів порушень вимог чинного законодавства, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного Бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов задовольнити.
Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва від 23.01.2009 року № 295/Ф/25-000 в частині донарахування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 13 грн.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва № 29/1701/1 від 24.01.2009 року про нарахування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 13 грн.
Відшкодувати з Державного бюджету України на користь позивача 3 гривні 40 копійок.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя І. А. Устинов
Постанова оформлена
у відповідності до ч.3 ст.160 КАС України
та підписана суддею 05.11.2010 року.
Суддя І.А. Устинов