03 лютого 2026 року м. Кропивницький Справа № 826/9138/18
провадження № 2-іс/340/70/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ТРЕЙДИНГ" до Державної інспекції архітектури та містобудування України , третя особа приватне підприємство "ГРІН-КОМЕРЦ" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ТОВ "СМАРТ ТРЕЙДИНГ", колишня назва - ТОВ "РЕНТЕХНО" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області (далі - відповідач), у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати припис від 18.05.2018 № С-1805/3;
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 01.06.2018 З-0106/1-10/10-15/0106/08/01.
В обґрунтування вимог зазначено, що позапланова перевірка, за результатами якої складено акт, протокол, спірні припис та постанову про накладення штрафу, проведена з порушенням вимог законодавства, зокрема без належних правових підстав та з недотриманням процедури її продовження. Позивач вказує, що проектна документація, яку він розробляв та передавав ПП "ГРІН-КОМЕРЦ", стосувалася об'єкта нового будівництва, а не реконструкції, та була розроблена з дотриманням чинних на момент її передачі будівельних норм і стандартів. У зв'язку з цим позивач вважає припис і постанову протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Представник відповідача подав відзив, у якому заперечив проти позову, зазначивши, що позапланова перевірка була проведена на законних підставах з метою перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт. За результатами такої перевірки встановлено, що позивачем, як розробником, передано замовнику ПП "ГРІН-КОМЕРЦ" проектну документацію, розроблену з урахуванням будівельних норм і стандартів, які втратили чинність, у зв'язку з чим правомірно складено акт, протокол, видано припис та винесено постанову про накладення штрафу (т.1 а.с.165-173).
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій заперечив проти доводів відповідача та підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві (т.2, а.с.25-27).
Представником відповідача в свою чергу подано заперечення на відповідь на відзив (т.2, а.с.1-4).
Також, представником позивача подано додаткові письмові пояснення, у яких наведено обґрунтування заявлених вимог (т.2 а.с.24, 76-82, 91).
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.06.2018 відкрито провадження, адміністративну справу було призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (т.1 а.с.1).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2018 було закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті (т.2 а.с.201).
Далі, на виконання положень Закону України від 13.12.2022 №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду", у відповідності з Порядком передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженим наказом ДСА України №399 від 16.09.2024, згідно супровідного листа Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 № 01-19/3049/25 до Кіровоградського окружного адміністративного суду передано 689 судових справ (у тому числі дану справу) (т.2 а.с.208-209).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2025, справу № 826/9138/18 передано на розгляд судді А.В. Сагуну.
Ухвалою судді від 17.03.2025 справу прийнято до провадження і вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (т.2 а.с.214-215).
При прийнятті справи до провадження судом встановлено, що позивач змінив, зокрема, своє найменування (повне/скорочене) та місцезнаходження, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та відповідними записами про проведення реєстраційних дій.
Копію ухвали від 17.03.2025 надіслано позивачу за попередньою та за новою адресами його місцезнаходження. Проте поштові відправлення повернулися до суду без вручення з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".
За правилами ч.11 ст. 251 КАС України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Відповідно до пп.4, 5 ч.6 ст.251 КАС України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресом місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Частиною 11 ст. 126 КАС України передбачено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Отже, враховуючи, що ухвалу суду від 17.03.2026 повернуто до суду з незалежних від суду причин, вказана ухвала вважається належним чином врученою адресату, а тому позивач вважається таким, що був належно повідомлений про розгляд справи.
Також, ухвалою судді від 17.03.2025 вирішено замінити первісного відповідача на його правонаступника - Державну інспекцію архітектури та містобудування України (т.2 а.с.214-215).
Представник Державної інспекції архітектури та містобудування України подав відзив, у якому зазначив, що наведені в позовній заяві обставини щодо порушення, на думку позивача, вимог містобудівного законодавства стосуються дій та управлінських рішень Департаменту ДАБІ у Київській області, які були прийняті відповідними посадовими особами на підставі аналізу поданих документів та їх суб'єктивної оцінки. У зв'язку з цим ДІАМ України не може надати пояснення щодо дій та управлінських рішень, які нею не приймалися, а тому просить розглядати справу за наявними у ній матеріалами з урахуванням відзиву Департаменту ДАБІ у Київській області. Водночас, проаналізувавши матеріали позовної заяви ДІАМ України вказала, що під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за вказаною адресою та винесення припису і постанови посадова особа Департаменту діяла в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений містобудівним законодавством, чинним на момент виникнення даних спірних правовідносин (т.2 а.с.226-229).
Третя особа правом подати до суду пояснення (заперечення) по суті позовних вимог не скористалася, про розгляд справи повідомлена вчасно та належним чином (т.2 а.с.236).
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
03.05.2017 року між позивачем та ПП "ГРІН-КОМЕРЦ" укладено Договір № 2017050301 на розробку проектної документації, відповідно до умов якого позивач зобов'язався розробити проектну документацію для нового будівництва дахової сонячної електростанції (т.1 а.с.40-49).
Згідно наказів № 8/П від 24.11.2017 р. та № 8/ГІП від 24.11.2017 р. було затверджено назву об'єкта будівництва для розробки проектної документації за Договором, а саме: "Нове будівництво дахової фотоелектричної сонячної електростанції "Вільховець" за адресою: вул. Гагаріна, 22-л, с. Вільховець, Богуславський р-н, Київська область" та призначено головного інженера відповідно (т.1 а.с.50-51).
Розроблена проектна документація була передана ПП "ГРІН-КОМЕРЦ" згідно акту №1 від 11.01.2018 р. приймання-передачі майна за Договором №2017050301 "03" травня 2017 року (т.1 а.с.52).
17.01.2018 р. на адресу позивача надійшов лист ПП "ГРІН-КОМЕРЦ" за № 17-01 щодо виявлення недоліків та, відповідно, внесення змін до проектної документації (т.1 а.с.54-59).
Скореговані розділи проектної документації передані ПП "ГРІН-КОМЕРЦ" 22.01.2018 р. згідно акту № 2 приймання-передачі майна за Договором Ло2017050301 « 03» травня 2017 року для подальшого виконання будівельних робіт (т.1 а.с.53).
Як зазначив позивач, 30.01.2018 р. ПП "ГРІН-КОМЕРЦ" було здійснено повну оплату виконаних робіт.
Далі, ПП "ГРІН-КОМЕРЦ" було подано до Департаменту ДАБІ у Київській області повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) (вх.№10/10-2703/23 від 27.03.2018) (т.1 а.с.189-190).
З метою проведення перевірки достовірності даних, наведених у такому повідомленні, Департаментом було видано наказ № 68П від 04.04.2018 року щодо проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва "Реконструкція виробничої споруди шляхом встановлення дахової фотоелектричної сонячної електростанції "Вільховець", за адресою: вул. Гагаріна, 22-л, с. Вільховець, Богуславського району Київської області" (т.1 а.с.174, 189-190).
На виконання цього наказу, видані направлення на проведення позапланової перевірки № 265.18/01 від 04.04.2018 та № 265.18/01/П від 17.05.2018 р., відповідно до яких перевірку доручено провести головному інспектору будівельного нагляду Крупко Р.О. та головному інспектору будівельного нагляду Бутківському О.М. (т.1 а.с.175-176).
За результатами перевірки складено акт за № Т-1805/1 (без зазначення дати), у якому вказано, що проектною організацією ТОВ "РЕНТЕХНО" передало замовнику будівництва ПП "ГРІН-КОМЕРЦ" (Акт №1 від 11.01.2018) проектну документацію "Нове будівництво дахової фотоелектричної сонячної електростанції "Вільховець" за адресою: вул. Гагаріна, 22-л, с. Вільховець, Богуславський р-н., Київська обл." для виконання будівельних робіт на об'єкті, розроблену з урахуванням будівельних норм та стандартів, що втратили чинність на час передачі її замовнику, а саме: ДБН А.2.1-1:2014 "Інженерні вишукування для будівництва", ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва", ДБН В.1.1-3-97 "Інженерний захист територій, будинків і споруд від зсувів і обвалів. Основні положення", НАПБ Б.03.002-2007 "Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою", ГОСТ 12.0.004-90 "Система стандартів безпеки праці. Організація навчання з безпеки праці. Загальні положення", втратили чинність (див. ТОМ 1 Загальна пояснювальна записка, стадія-робочий проект, шифр - РТ44/25.07-ПЗ, аркуші 51-34) (т.1 а.с.177-185).
На підставі зазначеного акту винесено припис № С-1805/3 від 18.05.2018 про усунення порушень шляхом розроблення проектної документації з урахуванням чинних будівельних норм та стандартів в термін до 18.06.2018 та складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 1-Л-3-2105/1 від 21.05.2018 (т.1 а.с.186-188).
Позивачем подано відповідачу заперечення до Протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 1-Л-3-2105/1 від 21.05.2018 (т.1 а.с.193-208).
01.06.2018 Департаментом винесено постанову № 3-0106/1-10/10-15/0106/08/01, якою ТОВ "РЕНТЕХНО" було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом другим частини першої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у розмірі 158 580 грн (т.1 а.с.209-210).
Незгода позивача з приписом та постановою зумовила його звернення до суду з даним позовом.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлюються Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VІ "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VІ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересі.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 3038-VІ державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;
6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Пунктами 1, 2, 3 частиною третьою статті 41 Закону 3038-VІ визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:
безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;
складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Законом України від 5 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі також - Закон № 877-V, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
За змістом частини четвертої статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Водночас в частині п'ятій статті 2 Закону № 877-V передбачено, що зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Отже заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) у порядку, встановленому Законом № 877-V, з урахуванням особливостей, визначених Законом №3038-VІ.
Згідно з вимогами частини шостої статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Згідно із частиною другою статті 7 Закону № 877-V на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначаються Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок № 553 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до пункту 2 якого, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:
1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;
2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;
3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (пункт 5 Порядку № 553).
Згідно абзацу першого пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Абзацом четвертим пункту 7 Порядку №553 визначено, що підставами для проведення позапланової перевірки є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт,повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.
Згідно до пунктів 16 та 17 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Разом з тим, відповідно до абзацу десятого пункту 7 Порядку № 553 строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Отже зазначена імперативна норма свідчить, що строк проведення перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби строк перевірки може бути продовжений не більше ніж на два робочих дні за рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника.
Так, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач, серед іншого, посилається на порушення відповідачем порядку проведення перевірки, за результатами якої було прийнято оскаржувані припис та постанову, а саме - щодо перевищення строків її проведення.
Водночас представник відповідача у відзиві (т.1 а.с.165-173) і запереченні на відповідь на відзив (т.2 а.с.1-4) зазначив, що відповідно до направлення на проведення перевірки №265.18/01 від 04.04.2018 строк її проведення визначено з 24.04.2018 по 27.04.2018, що не перевищувало граничного строку у 10 робочих днів. У зв'язку з необхідністю продовження строку проведення позапланової перевірки, на підставі абзацу десятого пункту 7 Порядку № 553, 17.05.2018 за підписом заступника директора Департаменту Старущенка Я.В. було видано письмове направлення на продовження позапланової перевірки № 265.18/01/П, строк дії якого визначено з 18.05.2018 по 18.05.2018, що також не перевищує двох робочих днів. Крім того, представник відповідача звернув увагу суду на те, що допуск посадових осіб Департаменту до огляду об'єкта будівництва був забезпечений представником позивача, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією довіреності, наданою під час проведення перевірки, а також фактом надання документів на об'єкт будівництва для їх оцінки та огляду головному інспектору будівельного нагляду. Отже, допуск до проведення перевірки фактично відбувся.
Представник Державної інспекції архітектури та містобудування України у поданому до суду відзиві зазначив, що не може надати пояснення щодо дій та управлінських рішень, які нею не приймалися.
Надаючи оцінку вищевказаних доводам, суд звертає увага на те, що у постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.02.2020 р. у справі № 826/17123/18 сформовано правовий висновок, згідно із яким незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
У цій постанові Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №804/1113/16, від 24.05.2019 у справі № 826/16221/15, від 03.10.2019 у справі № 820/850/16, від 16.10.2019 у справі № 820/11291/15, від 22.11.2019 у справі № 815/4392/15 тощо.
Відтак, у цьому контексті суд зауважує, що завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Суд повинен надати правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.
З урахуванням наведеного, незалежно від прийнятого рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді рішень, позивач не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких рішень.
Як встановлено судом, з метою перевірки достовірності даних, наведених ПП "ГРІН-КОМЕРЦ" у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єкта, який за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) (вх.№10/10-2703/23 від 27.03.2018), Департаментом ДАБІ у Київській області видано наказ № 68П від 04.04.2018 про проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва (т.1 а.с.174).
На виконання наказу №68П видано направлення на проведення позапланової перевірки № 265.18/01 від 04.04.2018 (т.1 а.с.175), згідно до якого строк проведення перевірки визначено з 24.04.2018 року по 27.04.2018 року.
Таким чином, останнім днем проведення перевірки було 27.04.2018 року.
Водночас матеріали справи не містять відомостей про складення посадовими особами Департаменту після завершення зазначеного заходу державного архітектурно-будівельного контролю будь-яких документів (акту, припису, протоколу).
Крім того, станом на 27.04.2018 р. Департамент не скористався передбаченим законом правом на продовження строку проведення позапланової перевірки на два робочі дні.
Разом з тим, як встановлено, у зв'язку з необхідністю додаткового часу для здійснення заходу державного архітектурно-будівельного контролю, Департаментом видано направлення № 265.18/01/П від 17.05.2018 (т.1 а.с.176), яким було визначено вже новий строк проведення позапланової перевірки - з 18.05.2018 року по 18.05.2018 року.
При цьому чинного на той момент нормами законодавства України не передбачалося можливості переривання проведення перевірки на невизначений проміжок часу, у зв'язку з чим під продовженням строку проведення перевірки слід розуміти безперервне здійснення контрольного заходу, яке починається у перший робочий день, що настає після останнього робочого дня перевірки, визначеного у направленні на її проведення.
Крім того, матеріали даної справи не містять будь-яких письмових рішень (наказів, розпоряджень тощо) директора Департаменту або його заступника про продовження строку перевірки, а також відсутні відомості про їх прийняття відповідачем.
Пунктом 12 Порядку № 553 передбачений обов'язок посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством, також ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.
Відповідно до пункту 9 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 р. № 294 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), Держархбудінспекція в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів міністерств видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
Зважаючи на викладене, письмове рішення керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника оформляється відповідним наказом, в якому зазначаються мотиви та правові підстави продовження перевірки.
Відсутність такого наказу свідчить про безпідставність продовження позапланової перевірки, а відтак є самостійною і достатньою підставою для висновку про незаконність її проведення понад встановлений пунктом 7 Порядку №553 десятиденний строк і, як наслідок, зумовлює скасування рішень прийнятих за результатами проведення такого заходу державного архітектурно-будівельного контролю.
У справі № 826/12176/16 Верховний Суд, ухвалюючи постанову від 15.05.2020, беручи до уваги, окрім іншого приписи пункту 9 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 р. №294, дійшов висновку, що письмове рішення керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника оформляється відповідним наказом, в якому зазначаються мотиви та правові підстави продовження перевірки. Відсутність такого наказу свідчить про безпідставність продовження перевірки, а відтак є самостійною і достатньою підставою для висновку про незаконність її проведення понад встановлений Порядком №553 строк і, як наслідок, зумовлює скасування рішень прийнятих за результатами проведення заходу державного архітектурно-будівельного контролю.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №822/678/16, від 26.02.2020 у справі №826/7847/17, від 15.05.2020 у справі №826/12176/16, від 10.11.2020 у справі №826/17770/18, від 31.05.2021 у справі №638/18384/17.
Також, згідно з усталеною правовою позицією, неодноразово висловленою у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 810/5236/13-а, від 17.09.2020 у справі № 826/10908/18, від 13.10.2020 у справі № 804/2486/16 лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Зважаючи на наведене, порушення порядку проведення перевірки є самостійною і достатньою підставою для висновку про незаконність її проведення і як наслідок зумовлює скасування рішень, прийнятих за результатами проведення заходу державного архітектурно-будівельного контролю.
Така правова позиція викладена у постановах від 15.05.2020 у справі №826/12176/16 та від 17.09.2020 у справі №826/10908/18.
Водночас оскільки підставою для скасування рішень, прийнятих за результатами проведення заходу державного архітектурно-будівельного контролю, є порушення порядку його проведення, а тому виявлені під час такого заходу порушення не можуть вважатись належним чином зафіксованими і не можуть бути предметом дослідження та перевірки в судовому порядку.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30.10.2020 у справі №802/2298/15-а та від 24.11.2020 у справі № 520/2241/17.
Суд наголошує, що у цьому випадку допущені Департаментом порушення порядку проведення позапланової перевірки не є формальними, натомість є суттєвими, оскільки після її проведення на підставі наказу №68П від 04.04.2018 та направлення №265.18/01 від 04.04.2018, згідно з яким строк проведення перевірки визначений з 24 по 27 квітня 2018 р., перевіряючими не було складено документів, передбачених Порядком №553, зокрема, акта перевірки, як і не було прийнято письмового рішення керівника органу державного-архітектурно-будівельного контролю чи його заступника про продовження перевірки, натомість лише 17.05.2018 року на підставі цього ж наказу видано направлення № 265.18/01/П, згідно з яким встановлено новий строк позапланової перевірки - з 18 по 18 травня 2018 р., без зазначення мотивів продовження строку позапланової перевірки.
Така поведінка Департаменту (видача ним направлення № 265.18/02/П від 17.05.2018 р. без належних на те підстав (відповідного наказу) та через 21 день після закінчення перевірки, проведеної на підставі наказу № 68П від 04.04.2018 та направлення № 265.18/01 від 04.04.2018) свідчить про порушення ним принципу правової визначеності, оскільки державні органи зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, а тому будь-які зволікання останніх не свідчать про неухильне виконання покладених на них обов'язків, у той час як суб'єкт господарювання має розраховувати на певні строки, внаслідок яких суб'єкт владних повноважень має вчиняти відповідні дії.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.11.2020 у справі № 826/17770/18.
Таким чином, в даному випадку має місце факт проведення позапланової перевірки в період з 24.04.2018 по 27.04.2018 та в подальшому проведення її протягом одного робочого дня з 18.05.2018 по 18.05.2018 за відсутності правових на те підстав.
Водночас, суд зауважує, що до матеріалів справи не було наведено жодного доводу щодо неможливості видання письмового рішення керівника органу державного-архітектурно-будівельного контролю чи його заступника про продовження строку проведення позапланової перевірки у відповідності до пункту 9 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294, у формі наказу в останній день проведення перевірки 27.04.2018 згідно з направленням від 04.04.2018 № 265.18/01.
Суд зауважує, що Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7847/17 з урахуванням тих обставин, що позапланова перевірка проведена з 07.08.2017 по 18.08.2017, натомість строк її проведення продовжено з 30.08.2017 по 31.08.2017, та відсутності наказу на продовження проведення перевірки дійшов висновку, що нормами Закону № 3038-VІ та Порядку №553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб'єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої. За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія судів погодилася із висновками судів попередніх інстанцій, що недотримання відповідачем порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю нівелює наслідки такого.
За таких обставин, оскаржувані припис та постанова підлягають скасуванню з підстав порушення відповідачем порядку проведення перевірки.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір в загальній сумі 4140,70 грн, в тому числі: в сумі 2378,70 грн за вимогу майнового (1,5%) та в сумі 1762,00 грн за вимогу немайнового характеру (т.1 а.с.4), який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції архітектури та містобудування України.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позовтовариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ТРЕЙДИНГ" (вул. Київський Шлях, 51, м. Бориспіль, Бориспільський район, Київська область, 08302, ЄДРПОУ 37139234) до Державної інспекції архітектури та містобудування України (бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 44245840), третя особа приватне підприємство "ГРІН-КОМЕРЦ" (вул. Краківська, 5, офіс 75, м. Київ, 02100, ЄДРПОУ 37653258) задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 18.05.2018 року № С-1805/3.
Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 01.06.2018 року № З-0106/1-10/10-15/0106/08/01.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ТРЕЙДИНГ" (ЄДРПОУ 37139234) за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції архітектури та містобудування України (ЄДРПОУ 44245840) судовий збір в сумі 4140,70 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН