02 лютого 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/4155/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Притули К.М. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЯШХА" (25014, м. Кропивницький, вул. Промислова, буд. 11 оф.1, ЄДРПОУ 45264246) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55 ЄДРПОУ 43995486) про визнання протиправним та скасування рішень,
ТОВ "ЯШХА" (далі - позивач), через свого представника - адвоката Поповича П.О., звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправними та скасувати:
- податкову вимогу форми "Ю" від 09.05.2025 р. №0006365-1302-1128 щодо нарахування до сплати податкового боргу в сумі 319816,00 грн;
- податкове повідомлення-рішення форми "С" від 07.03.2025 року №00022050704 щодо нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 15940,00 грн;
- податкове повідомлення-рішення Форми "С" від 07.03.2025 року №00022060704 щодо нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 10609,50 грн;
- податкове повідомлення-рішення Форми "ПС" від 07.03.2025 року №00022070704 щодо нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 2040,00 грн;
- рішення №1191/11-28-09-01-01 від 18.02.2025 року, яким було припинено дію ліцензії №111230311202401702 на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
В обґрунтування позову позивач вказує, що фактична перевірка проведена з порушенням вимог законодавства, без належного повідомлення платника податків і вручення йому наказу. Посадовими особами відповідача протиправно складено три акти контрольних розрахункових операцій, хоча фактично мала місце одна операція продажу двох пачок сигарет, що, на думку позивача, призвело до безпідставного застосування повторності виявлених порушень. Також позивач посилається на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29.04.2025 року у справі №404/1469/25, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо продавця було закрито за відсутністю складу правопорушення.
Ухвалою судді від 27.06.2025 відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.41).
Представник відповідача подав відзив, у якому проти позову заперечив, вказавши на правомірність проведення перевірки та прийняття оскаржуваних рішень, що підтверджується матеріалами перевірки та нормами чинного законодавства (а.с.42-43).
Також, представник відповідач подав суду додаткові пояснення по справі (а.с.75-76).
Дослідивши подані документи та матеріали, судом встановлено таке.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання листа ДПС України від 08.01.2025 № 477/7/99-00-07-03-02-07, та на підставі наказу від 28.01.2025 № 119-п, посадовими особами відповідача було проведено фактичну перевірку господарського об'єкта - кіоску "Тютюнові вироби", розташованого за адресою: м. Кропивницький, вул. Незалежності, буд. 20, де ТОВ "ЯШХА" здійснює господарську діяльність з роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
Перед початком фактичної перевірки 28.01.2025 посадовими особами контролюючого органу проведено три контрольні розрахункові операції о 13:47, 13:49 та 13:52, під час яких за готівкові кошти придбано підакцизні товари, а саме сигарети Winston Purplemix вартістю 95,00 грн, стіки TERREA Purple Wave вартістю 120,00 грн та тютюнові вироби Jade La Blue вартістю 100,00 грн, що оформлено відповідними актами проведення контрольних розрахункових операцій, які є додатками до акта фактичної перевірки.
Так, за результатами проведення зазначених операцій фіскальні касові чеки покупцям не видано, розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій (ф.н. 3001125544) не проведено, що підтверджується даними інформаційних баз СОД РРО за відповідний період.
Перед початком проведення фактичної перевірки посадовими особами контролюючого органу продавцю кіоску було пред'явлено службові посвідчення, направлення на проведення перевірки, а також вручено копію наказу про її проведення, що підтверджується її підписом у направленні на перевірку.
Шляхом співставлення даних опису готівкових коштів, Х-звіту РРО та Х-балансу POS-терміналу контролюючим органом встановлено не проведення розрахункових операцій через РРО у готівковій формі на суму 2629,00 грн та у безготівковій формі на суму 4444,00 грн, що в сукупності становить 7073,00 грн.
У ході перевірки продавцю кіоску надано запит про надання документів від 28.01.2025 року щодо підтвердження обліку товарних запасів та походження товару на загальну суму 15 940,00 грн. Однак станом на момент завершення перевірки відповідні документи платником податків надані не були.
За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки №911/11/28/РРО/45264246 від 31.01.2025 року, у якому зафіксовано порушення пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а також пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України.
Зауваження або заперечення до акта перевірки після ознайомлення з його висновками не подавалися, в отримані другого примірника акту було відмовлено, у зв'язку з чим акт було направлено поштовим відправленням за юридичною адресою ТОВ "ЯШХА", однак поштове відправлення повернуто відправнику у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
На підставі висновків, викладених в акті фактичної перевірки, контролюючим органом прийнято:
- податкове повідомлення-рішення № 00022060704 від 07.03.2025 року форми "С", яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції відповідно до статті 17 Закону № 265/95-ВР у розмірі 150 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів, як за кожне наступне вчинене порушення, що у грошовому вираженні становить 10609,50 грн, з розрахунку: 7073,00 грн * 150 % = 10 609,50 грн;
- податкове повідомлення-рішення № 00022050704 від 07.03.2025 року форми "С", яким на підставі статті 20 Закону № 265/95-ВР застосовано фінансову санкцію у розмірі вартості товарів, не облікованих у встановленому порядку, за цінами реалізації, а саме 15940,00 грн;
- податкове повідомлення-рішення № 00022070704 від 07.03.2025 року форми "ПС", яким за порушення пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, а саме ненадання документів на вимогу контролюючого органу, на підставі пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України застосовано штраф у розмірі 2040,00 грн, як за ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року вже застосовувався штраф за аналогічне порушення (а.с.66-69).
Крім того, на підставі пункту 33 частини другої статті 46 Закону України від 18.06.2024 року № 3817-IX "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" контролюючим органом було прийнято рішення від 18.02.2025 № 1191/11-28-09-01-01 про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами №11230311202401702 у зв'язку з фіксацією трьох і більше випадків відсутності фіскальних розрахункових документів (а.с.46).
Також, у зв'язку з наявністю у позивача податкового боргу станом на 07.05.2025 у сумі 319816,00 грн, контролюючим органом 09.05.2025 було сформовано та направлено податкову вимогу форми "Ю" №0006365-1302-1128, яка доставлена позивачу через Електронний кабінет (а.с.36-37).
Незгода позивача з прийнятими контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями, рішенням про припинення дії ліцензії та податковою вимогою зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Щодо порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.
Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 р. № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Так, відповідно до статті 3 вказаного Закону суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Водночас, пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР визначено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) або неповну суму розрахунку при організації та проведенні азартних ігор; непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
100 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за кожне наступне порушення.
Як встановлено судом, під час проведення фактичної перевірки посадовими особами відповідача здійснено контрольні розрахункові операції, за результатами яких розрахунки через РРО не проведено, а фіскальні касові чеки покупцям не було видано, що зафіксовано у відповідних актах проведення контрольної розрахункової операції за місцем реалізації товарів (надання послуг) від 28.01.2025 року (а.с.51-53) та інформацією з бази СОД РРО за 28.01.2025 року (а.с.57).
Шляхом співставлення даних опису готівкових коштів, Х-звіту РРО та Х-балансу POS-терміналу контролюючим органом встановлено не проведення розрахункових операцій через РРО у готівковій формі на суму 2629,00 грн та у безготівковій формі на суму 4444,00 грн, що в сукупності становить 7073,00 грн (а.с.65, 65-звор.).
Доказів, які б спростовували зазначені обставини, позивач суду не надав.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено факт порушення позивачем вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР.
Щодо застосування контролюючим органом штрафної (фінансової) санкції у розмірі 150 відсотків вартості проданих з порушенням товарів у сумі 10 609,50 грн (7 073,00 грн * 150 % / 100), суд зазначає таке.
Ухвалою суду від 19.01.2026 року відповідача зобов'язано надати належні та допустимі докази, що підтверджують повторність вчинення ТОВ "ЯШХА" порушень вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР та пункту 85.2 статті 85 ПК України.
На виконання вимог зазначеної ухвали відповідачем було подано до суду акт фактичної перевірки від 27.01.2025 № 724/11/28/РРО/45264246, яким зафіксовано порушення позивачем підпунктів 1, 2 та пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а також пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, та прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення:
- № 00013390704 від 17.02.2025 року форми "С", яким за порушення пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР на підставі статті 20 цього Закону застосовано штраф у розмірі 20 987,00 грн;
- № 00013370704 від 17.02.2025 року форми "С", яким за порушення підпунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР на підставі пункту 1 статті 17 цього Закону застосовано штраф у розмірі 51 974,50 грн;
- № 00013400704 від 17.02.2025 року форми "ПС", яким за порушення пункту 85.2 статті 85 ПК України на підставі пункту 121.1 статті 121 цього Кодексу застосовано штраф у розмірі 1 020,00 грн.
Наведене свідчить про те, що до моменту прийняття оскаржуваного у справі податкового повідомлення-рішення позивач уже був притягнутий до відповідальності за аналогічні порушення вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР, пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, що підтверджує повторність їх вчинення. Водночас, матеріали справи не містять жодних доказів оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень від 17.02.2025 року в адміністративному чи судовому порядку, а також доказів їх скасування чи визнання протиправними.
Отже, застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції у розмірі 150 відсотків вартості проданих з порушенням товарів, що становить 10 609,50 грн (7 073,00 грн * 150 % / 100), є правомірним.
За таких умов спірне податкове повідомлення-рішення форми "С" від 07.03.2025 року № 00022060704, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 10609,50 грн, є обґрунтованим такими, що скасуванню не підлягає.
Щодо порушення позивачем вимог пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР.
Пунктом 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Згідно зі статтею 20 Закону № 265/95-ВР до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Матеріалами справи підтверджено, що під час перевірки позивачем не надано первинні документи, які підтверджують облік та походження тютюнових виробів на суму 15940,00 грн, що знаходилися у місці здійснення господарської діяльності. Доказів подання відповідних документів до моменту прийняття спірного податкового повідомлення-рішення суду також не подано.
Відтак, застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на підставі податкового повідомлення-рішення форми "С" від 07.03.2025 року № 00022050704 у розмірі 15940,00 грн є правомірним.
Щодо порушення позивачем пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України.
Так, пунктом 85.2 статті 85 ПК визначено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При цьому згідно з пунктом 121.1 статті 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.
Як зазначалось судом, під час фактичної перевірки продавцю кіоску було вручено запит від 28.01.2025 року про надання документів, що підтверджують облік товарних запасів та походження товару на суму 15 940,00 грн. Втім, до завершення перевірки такі документи не було надано, як і не подано суду доказів їх подання до прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Повторність вчинення позивачем порушення пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України підтверджується доказами, наданими відповідачем, яким суд уже надав оцінку вище.
За таких обставин суд доходить висновку, що застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції (штрафу) на підставі податкового повідомлення-рішення форми "ПС" від 07.03.2025 року № 00022070704 у розмірі 2040,00 грн є правомірним та обґрунтованим.
Щодо правомірності рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
Закон України від 18 червня 2024 р. № 3817-IX "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі - Закон № 3817-IX) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України.
У відповідності до частини 1 статті 1 Закону №3817-ІХ, для цілей цього Закону наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
ліцензія - право суб'єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності.
припинення дії ліцензії - позбавлення суб'єкта господарювання права на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності, на який (які) йому надано ліцензію, у порядку, визначеному цим Законом.
Згідно з частиною 6 статті 41 Закону №3817-ІХ ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним надаються та їхня дія припиняється органами ліцензування - територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Частиною 1 статті 46 Закону № 3817-IX визначено, що дія ліцензії припиняється шляхом прийняття органом ліцензування, який надав відповідну ліцензію, рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
Зокрема, підставами для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є факт повторного протягом 365 календарних днів здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним через реєстратори розрахункових операцій, програмні реєстратори розрахункових операцій, відомості про які не зазначені в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального та/або в Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, або без застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки (пункт 33 частини 2 статті 46 Закону № 3817-IX).
Згідно з частиною 4 статті 46 Закону №3817-ІХ рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності приймається:
1) протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання податковим органом відповідних документів (у тому числі рішення суду) та/або виявлення даних/відомостей, що є підставою для припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності згідно з частиною другою цієї статті;
2) у разі припинення дії ліцензії за результатами перевірки податкового органу - не раніше одинадцятого робочого дня за днем направлення суб'єкту господарювання акта такої перевірки;
3) у разі припинення дії ліцензії за заявою суб'єкта господарювання - не пізніше 20 робочих днів з дня, наступного за днем отримання такої заяви органом ліцензування.
Згідно з частиною 5 статті 46 Закону № 3817-ІХ рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності набирає чинності на другий робочий день за днем направлення відповідного рішення платнику податків.
У разі якщо за результатами адміністративного або судового оскарження рішення органу ліцензування про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності рішення прийнято на користь платника податку, то ліцензія, що була припинена таким рішенням органу ліцензування, вважається діючою з дати її припинення.
Відповідно до частини 6 статті 46 Закону №3817-ІХ орган ліцензування не пізніше наступного робочого дня за днем прийняття рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності:
1) вносить відомості про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального або Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
2) оприлюднює рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності на своєму офіційному веб-порталі/субсайтах веб-порталу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;
3) направляє суб'єкту господарювання рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності в електронній формі у порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України.
Датою припинення дії ліцензії є день набрання чинності рішенням про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (частина 10 статті 46 Закону №3817-ІХ).
Як убачається з матеріалів справи, підставою для припинення дії ліцензії позивача стало встановлення контролюючим органом під час фактичної перевірки факту відсутності трьох і більше фіскальних розрахункових документів, що підтверджують продаж підакцизних товарів, а саме сигарет та тютюнових виробів, що зафіксовано в акті фактичної перевірки від 31.01.2025 року № 911/11/28/РРО/ НОМЕР_1 .
З матеріалів перевірки вбачається, що 28.01.2025 р. посадовими особами контролюючого органу проведено три контрольні розрахункові операції о 13:47, 13:49 та 13:52, під час яких за готівкові кошти було придбано підакцизні товари: сигарети Winston Purplemix вартістю 95,00 грн, стіки TERREA Purple Wave вартістю 120,00 грн та тютюнові вироби Jade La Blue вартістю 100,00 грн. Дані обставини підтверджуються актами проведення контрольних розрахункових операцій, що є додатками до акта фактичної перевірки.
При цьому за результатами зазначених операцій фіскальні касові чеки покупцям не видавалися, розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій (ф.н. 3001125544) не проводилися, що підтверджується даними інформаційних баз СОД РРО за відповідний період.
Отже, під час фактичної перевірки було зафіксовано три самостійні випадки відсутності фіскальних розрахункових документів, що відповідно до пункту 33 частини другої статті 46 Закону № 3817-IX є достатньою правовою підставою для прийняття рішення про припинення дії ліцензії.
Оцінюючи доводи позивача щодо неправомірності врахування таких випадків як підстави для припинення дії ліцензії, суд виходить з того, що кожна контрольна розрахункова операція є окремим фактом порушення незалежно від часу її вчинення та особи, яка безпосередньо здійснювала продаж товару, у зв'язку з чим наведені доводи є безпідставними.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення від 18.02.2025 року № 1191/11-28-09-01-01 про припинення дії ліцензії № 111230311202401702 на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, а тому є правомірним.
Щодо правомірності податкової вимоги форми "Ю" №0006365-1302-1128 від 09.05.2025 року.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Матеріалами справи підтверджується наявність у позивача податкового боргу станом на 07.05.2025 року, що зумовило формування контролюючим органом оскаржуваної податкової вимоги. Податкова вимога є похідною від податкових повідомлень-рішень, які залишаються чинними та не скасовані у встановленому законом порядку.
За таких обставин підстав для визнання протиправною податкової вимоги форми "Ю" № 0006365-1302-1128 від 09.05.2025 року суд не встановив, у зв'язку з чим вона є правомірною.
Щодо відсутності преюдиційного значення постанови Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29.04.2025 у справі №404/1469/25.
Верховний Суд у постанові від 13 квітня 2022 року у справі №759/6909/18 висловив свою позицію щодо застосування норми частини 4 статті 78 та статті 90 КАС України і вказав, що звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справах. Для спростування преюдиційних обставин учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 90 КАС України.
Крім того, відповідно до частини сьомої статті 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
Як убачається зі змісту судового рішення від 29.04.2025 у справі №404/1469/25, висновки суду ґрунтуються на тому, що у протоколі не вказано, яким саме товар був реалізований та інші конкретні обставини вчинення правопорушення, зокрема, за яку ціну і комі проданий товар. З вказаних документів у матеріалах справи неможливо встановити наявність та дату початку трудових відносин між ОСОБА-1 та ФОП "ОСОБА_2" і те чи є ОСОБА-1 дійсно продавцем зазначеної продукції та чи входить до її функціональних обов'язків здійснення розрахункової операції. Отже, як зазначив суд, саме описання правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом його вчинення без наявності будь-яких доказів його вчинення.
Тобто, у справі №404/1469/25 суд надав правову оцінку певним фактам з огляду саме на відсутність (недостатність) доказів їх підтвердження, однак не встановлював обставин, що мають значення для вирішення цього спору.
Відтак, постанова Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29.04.2025 у справі № 404/1469/25 не має преюдиційного значення для розгляду даної справи.
Підсумовуючи вищевказане, позов задоволенню не підлягає.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
В задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА