03 лютого 2026 року справа № 320/24171/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу Державного нагляду (контролю) у місті Києві про визнання протиправним та скасування постанови.
Суть спору: У липні 2023 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Акціонерне товариство "Укртрансгаз" з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу Державного нагляду (контролю) у місті Києві, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті від 6 червня 2023 р. серії ПШ №012103 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000 гривень.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" вважає, що постанова територіального відділу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) від 06.06.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу серії ПІШ №012103 порушує його права та законні інтереси, є незаконною та підлягає скасуванню.
Позивач зазначає, що підставою для винесення оскаржуваної постанови став Акт №348318 від 21.04.2023, складений посадовими особами територіального відділу Укртрансбезпеки за результатами рейдової перевірки транспортного засобу марки "МАЗ" з реєстраційним номером НОМЕР_1 . В акті зазначено, що при перевезенні вантажу згідно з товарно-транспортною накладною №267 від 21.04.2023 транспортний засіб не був обладнаний тахографом, а також був відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
У день розгляду справи (06.06.2023) представник позивача прибув до територіального відділу Укртрансбезпеки та надав письмові пояснення, в яких аргументовано заперечив наявність порушення, передбаченого абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Зокрема, позивач зазначив, що водій транспортного засобу мав при собі індивідуальну контрольну книжку водія, яка відповідно до чинного законодавства може використовуватись як альтернатива тахографу у випадках, коли транспортний засіб ним не обладнаний. Вказані документи були долучені до матеріалів справи.
Позивач також скористався правом адміністративного оскарження постанови, передбаченим пунктом 32 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006. Скарга була подана до центрального апарату Укртрансбезпеки 14.06.2023, однак рішенням від 19.06.2023 №5515/3.1/15-23 скаргу залишено без задоволення, а постанову - без змін. Позивач вважає, що при розгляді скарги Укртрансбезпека не здійснила належної перевірки законності та обґрунтованості винесеної постанови, чим порушила вимоги пункту 34 Порядку №1567.
У правовому обґрунтуванні позову позивач посилається на положення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", статті 2 Закону України "Про транспорт", Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів), затверджену наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №385 від 24.06.2010, а також Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом №340 від 07.06.2010. Позивач наголошує, що перелік документів, передбачений статтею 48 Закону №2344-III, не є вичерпним, що підтверджується правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.02.2020 у справі №820/4624/17. Згідно з цією позицією, водій має право використовувати індивідуальну контрольну книжку у разі відсутності тахографа, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Таким чином, позивач вважає, що на момент перевірки водій мав належні документи, передбачені законодавством, а отже, відсутні правові підстави для застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу. Враховуючи викладене, позивач просить суд визнати постанову територіального відділу Укртрансбезпеки від 06.06.2023 серії ПІШ №012103 протиправною та скасувати її.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Журавель В.О.) від 19.07.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
04.08.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та від позивача - відповідь на відзив.
У відзиві на адміністративний позов Державна служба України з безпеки на транспорті заперечує проти вимог Акціонерного товариства "Укртрансгаз" щодо визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 06.06.2023 серії ПІШ №012103. Відповідач вважає, що постанова винесена в межах наданих повноважень, відповідно до чинного законодавства, та за наявності встановленого порушення.
Відповідач зазначає, що 21.04.2023 посадовими особами територіального відділу Укртрансбезпеки було проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки МАЗ з реєстраційним номером НОМЕР_1 , що належить позивачу та використовувався для перевезення вантажу згідно з товарно-транспортною накладною №267 від 21.04.2023. Перевірка здійснювалася відповідно до направлення №013166 від 17.04.2023, на підставі Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006, та Порядку зупинення транспортного засобу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №422 від 20.05.2013.
За результатами перевірки було встановлено, що водій транспортного засобу не надав протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, що є порушенням вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-III, а також положень Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів), затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №385 від 24.06.2010, та Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом №340 від 07.06.2010.
Відповідач наголошує, що відповідно до пункту 6.1 Положення №340 вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонни повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водій такого транспортного засобу зобов'язаний мати при собі протокол перевірки та адаптації тахографа, а також інші документи, передбачені законодавством. Ведення індивідуальної контрольної книжки водія, на яку посилається Позивач, не звільняє перевізника від обов'язку обладнання транспортного засобу тахографом, якщо такий обов'язок прямо передбачений нормативними актами.
Відповідач також зазначає, що положення пункту 6.3 Положення №340, яке дозволяє ведення індивідуальної контрольної книжки водія, застосовується лише у випадках, коли транспортний засіб не підлягає обов'язковому обладнанню тахографом. У даному випадку, враховуючи технічні характеристики транспортного засобу, вимоги законодавства щодо обов'язкової наявності тахографа були чинними, а отже, відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа є порушенням.
Відповідач підкреслює, що під час розгляду скарги позивача в адміністративному порядку, рішенням від 19.06.2023 №5515/3.1/15-23 було залишено постанову без змін, оскільки встановлене порушення підтверджується матеріалами перевірки, а доводи позивача не спростовують факту відсутності обов'язкового документа. Згідно з пунктом 20 Порядку №1567, виявлені порушення зазначаються в акті з посиланням на порушену норму, що було належним чином виконано.
Таким чином, відповідач вважає, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу була винесена правомірно, на підставі встановленого порушення, у межах компетенції та відповідно до вимог чинного законодавства. Позовні вимоги, на думку відповідача, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
У відповіді на відзив Акціонерне товариство "Укртрансгаз" додатково обґрунтовує свою правову позицію щодо протиправності постанови територіального відділу Укртрансбезпеки від 06.06.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу серії ПІШ №012103. Позивач стверджує, що доводи відповідача, викладені у відзиві, є необґрунтованими, не підтверджені належними доказами та не відповідають фактичним обставинам справи.
Позивач наголошує, що положення частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачають відповідальність за перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, а не за відсутність обладнання, зокрема тахографа. Відповідно до правової конструкції норми, підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу є саме відсутність документів, а не технічне оснащення транспортного засобу. Таким чином, відсутність тахографа як обладнання не може бути кваліфікована як порушення, передбачене абзацом третім частини першої статті 60 Закону.
У цьому контексті позивач звертає увагу на те, що контрольний пристрій (тахограф) згідно з пунктом 1.4 Інструкції №385 є засобом вимірювальної техніки, призначеним для реєстрації інформації про рух транспортного засобу та періоди роботи водія, а не документом, що підтверджує право на перевезення. Відповідно, його наявність або відсутність не може бути підставою для застосування санкцій, передбачених статтею 60 Закону, яка прямо вказує на документи, а не на обладнання.
Позивач також зазначає, що на момент перевірки водій мав при собі індивідуальну контрольну книжку, яка відповідно до пункту 6.3 Положення №340 може використовуватись як альтернатива тахографу у випадках, коли транспортний засіб ним не обладнаний. Цей факт був зафіксований у письмових поясненнях водія, наданих під час розгляду справи 06.06.2023, а також підтверджений відповідними копіями документів, долученими до матеріалів справи. Позивач вважає, що ці документи є належними та достатніми для підтвердження дотримання вимог законодавства щодо режиму праці та відпочинку водія.
Крім того, позивач заперечує твердження відповідача про нібито ненадання заперечень під час розгляду Акту №348318 від 21.04.2023. Як зазначено у відповіді на відзив, представник позивача прибув до територіального відділу Укртрансбезпеки 06.06.2023 та надав письмові пояснення з аргументами і документами, які спростовують наявність порушення. Проте, за твердженням позивача, ці пояснення не були належним чином враховані відповідачем, що свідчить про порушення процедурних вимог Порядку №1567, зокрема щодо обов'язку перевірки обґрунтованості винесення постанови.
Позивач також звертає увагу на те, що відповідач у відзиві посилається на практику судів апеляційної інстанції, яка не є обов'язковою для застосування. Водночас, відповідно до частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, мають враховуватись іншими судами. У зв'язку з цим, позивач наполягає на застосуванні правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.02.2020 у справі №820/4624/17, яка підтверджує, що перелік документів, передбачений статтею 48 Закону, не є вичерпним, а отже, наявність інших документів, передбачених законодавством, зокрема індивідуальної контрольної книжки водія, є допустимою формою обліку режиму праці та відпочинку.
Позивач вважає, що відсутність тахографа як обладнання не є порушенням, передбаченим статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а наявність індивідуальної контрольної книжки водія підтверджує дотримання вимог законодавства. Враховуючи це, постанова територіального відділу Укртрансбезпеки від 06.06.2023 серії ПІШ №012103, на думку позивача, є протиправною та підлягає скасуванню.
Також 04.08.2023 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи з проведенням судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Журавель В.О.) від 07.08.2023 у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про розгляд справи з проведенням судового засідання з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено.
08.01.2024 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_1 з посади, справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 прийнято адміністративну справу №320/24171/23 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Продовжено розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами зі стадії розгляду справи по суті.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
21.04.2023 посадовими особами територіального відділу державного нагляду (контролю) у місті Києві Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека) було проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки МАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить Акціонерному товариству "Укртрансгаз".
Перевірка здійснювалась відповідно до графіка проведення рейдових перевірок Відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області в період з 17.04.2023 по 23.04.2023 (а.с. 65) та направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №013166 від 17.04.2023 (а.с. 64), у межах повноважень, визначених пунктами 2, 4, 14 та 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006.
За результатами перевірки було складено Акт №348318 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 21.04.2023 (а.с. 60), в якому зазначено, що при перевезенні вантажу згідно з товарно-транспортною накладною №267 від 21.04.2023 (а.с. 66) транспортний засіб марки МАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 63) з повною масою понад 3500 кг не був обладнаний тахографом, а водій не мав при собі протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. В акті зроблено посилання на порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів), затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №385 від 24.06.2010.
08.05.2023 територіальний відділ Укртрансбезпеки направив позивачу лист №32291/28/24-23 (а.с. 67), яким повідомив про призначення розгляду справи щодо порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт на 06.06.2023 в період з 10:00 до 15:00 години. Лист був отриманий позивачем 19.05.2023, що підтверджується трекінгом (а.с. 69) та вхідним номером №1001ВХ-23-6075 (а.с.14).
06.06.2023 представник позивача - адвокат Никеруй Тарас Михайлович прибув до територіального відділу Укртрансбезпеки для участі в розгляді справи. Під час розгляду були надані письмові пояснення за вхідним номером відповідача №17798/0/22-23 (а.с. 17), в яких позивач заперечив наявність порушення. Зокрема, було зазначено, що водій мав при собі індивідуальну контрольну книжку, яка відповідно до пункту 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (наказ Міністерства транспорту та зв'язку України №340 від 07.06.2010, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за №811/18106) може використовуватись як альтернатива тахографу у випадках, коли транспортний засіб ним не обладнаний. До пояснень були долучені копії відповідних документів, які, на думку позивача, підтверджують відсутність складу правопорушення.
У той же день (06.06.2023) територіальний відділ Укртрансбезпеки виніс постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу серії ПІШ №012103 (а.с. 59) про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17 000 грн. Підставою для застосування санкції було визначено абзац 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", який передбачає відповідальність за перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначено статтями 39 і 48 цього Закону.
14.06.2023 Позивач скористався правом адміністративного оскарження постанови, передбаченим пунктом 32 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006, та звернувся до центрального апарату Укртрансбезпеки зі скаргою вих. №3101ВИХ-23-598 (а.с. 19-22). У скарзі позивач просив визнати постанову протиправною та скасувати її, посилаючись на наявність у водія індивідуальної контрольної книжки та відсутність обов'язку обладнання транспортного засобу тахографом згідно з чинним законодавством. До скарги були долучені копії письмових пояснень, товарно-транспортної накладної, контрольної книжки водія та інших документів, що підтверджують позицію позивача.
19.06.2023 Укртрансбезпека листом №5515/3.1/15-23 (а.с. 24-27) повідомила позивача про результати розгляду скарги. У листі зазначено, що скарга залишена без задоволення, а постанова - без змін. Вказане рішення було отримано позивачем 21.06.2023, що підтверджується вхідним номером №1001ВХ-23-7370.
31 липня 2023 року Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправною та скасування постанови Укртрансбезпеки від 06.06.2023 серії ПІШ №012103. Позов зареєстровано за номером справи №320/24171/23. Ухвалою суду від 19.07.2023 відкрито спрощене провадження без проведення судового засідання. Позивач подав відповідь на відзив Відповідача, в якій додатково обґрунтував свою позицію, посилаючись на норми законодавства, практику Верховного Суду та фактичні обставини справи, зокрема на участь представника у розгляді справи, надання пояснень, наявність альтернативного документа - контрольної книжки водія - та відсутність обов'язку обладнання транспортного засобу тахографом.
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" категорично не погоджується зі спірним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що звернулось до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує положення законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Постановою Кабінету України №103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення №103), відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра з відновлення України Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Відповідно до пункту 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.
З огляду на викладене, Укртрансбезпека та її територіальні органи під час здійснення своїх повноважень діють як суб'єкти владних повноважень, яким надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов'язкових до виконання.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України від 05.04.2001 №2344-ІІІ "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон № 2344-ІІІ).
Відповідно до статті 1 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач не заперечує той факт, що він є автомобільним перевізником у розумінні статті 1 Закону № 2344-ІІІ.
Згідно зі статті 6 Закону №2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти.
Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства.
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
На виконання вимог статті 6 Закону №2344-III, постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567), який визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Згідно з пунктом 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Відповідно до пункту 4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
Згідно з пунктами 12-14 Порядку №1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Умовами пункту 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3, що встановлено пунктом 21 Порядку №1567.
Відповідно до статті 48 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Згідно зі статтею 34 Закону №2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Також, відповідно до частини 2 статті 49 Закону №2344-III водій транспортного засобу зобов'язаний: мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; перевіряти надійність пломбування, закріплення, накриття та ув'язування вантажу для його безпечного перевезення; забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, та своєчасно його доставити вантажовласнику (уповноваженій ним особі); дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.
Аналіз наведених вище норм чинного законодавства дає підстави для висновку про те, що відповідно до статті 48 Закону №2344-III документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для водія посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. При цьому, водій зобов'язаний дотримуватись визначеного режиму праці та відпочинку та підтверджувати це відповідними документами.
Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 24.06.2010 №385 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за №946/18241 (далі - Інструкція №385), визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.
Відповідно до пункту 1.3 Інструкції №385 остання поширюється на суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
За визначеннями, наведеним у пункті 1.4 Інструкції №385, картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі; контрольний пристрій (тахограф) обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
Згідно з пунктом 2.4 Інструкції №385 транспортні засоби, призначені для перевезення небезпечних вантажів, обладнують тахографами з урахуванням положень пунктів 2.1 - 2.3 цього розділу та відповідно до законодавства щодо встановлення вимог до конструкцій таких транспортних засобів.
Відповідно до пункту 2.5 Інструкції №385 тахографи підлягають повірці, яку здійснюють повірочні лабораторії відповідно до вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".
Згідно з пунктом 2.6 Інструкції №385 тахографи перевіряються та адаптуються до транспортного засобу пунктами сервісу тахографів періодично кожні два роки, а також в разі установлення або заміни тахографа, ремонту тахографа, зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу, якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, що може вплинути на роботу тахографа.
За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу пункт сервісу тахографів оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ на папері формату А4 (210 х 297 мм) щільністю 100 г/м2 або більше. Не допускається робити закреслення чи виправлення відомостей, які заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано та поставлено печатку відповідальної особи ПСТ. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляються прочерки.
ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу автомобільному перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.
Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт (пункт 2.7 Інструкції №385).
За умови позитивних результатів перевірки та адаптації тахографа ПСТ відповідно до вимог ЄУТР маркує транспортний засіб та опломбовує тахограф і його складові чітким відбитком тавра згідно з вимогами додатка 2 (пункт 2.8 Інструкції №385).
Приписами пункту 3.1 Інструкції №385 передбачено, що виробники транспортних засобів, автомобільні перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.
За приписами пункту 3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу автомобільного перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Згідно з пунктом 3.5 Інструкції №385 перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.
Автомобільні перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов'язковість установлення тахографа певного типу аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа (пункт 3.6 Інструкції №385).
З 20.12.2010 набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписаної в Женеві 01.07.1970 в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.
Отже, водії зобов'язані надавати інспектору для контролю реєстраційні листки за поточний тиждень та попередні 28 календарних днів, тобто 29 тахограм.
Заповнена тахокарта є документом, що належить до "інших" документів", обов'язок наявності яких повинен забезпечити перевізник відповідно до статті 48 Закону № 2344-ІІІ.
Між тим положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 07.06.2010 №340 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за №811/18106 (далі - Положення №340) встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.
Відповідно до пункту 1.5 Положення №340 автомобільний перевізник фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи/та вантажів транспортними засобами (далі - Перевізник); тахограф обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.
Згідно з пунктом 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Пунктом 6.3 Положення встановлено, що водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
Отже, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, і дія Положення №340 поширюється на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Суд доходить висновку, що відповідно до пункту 6.1 Положення №340 вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонни підлягають обов'язковому обладнанню тахографами. Водночас пункт 6.3 Положення №340 допускає ведення індивідуальної контрольної книжки лише у випадках, коли транспортний засіб не обладнаний тахографом і не зобов'язаний ним бути. У даному випадку, враховуючи технічні характеристики транспортного засобу (МАЗ, повна маса понад 3,5 тонни), тахограф мав бути встановлений. Відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа є порушенням вимог Інструкції №385 та Положення №340, а отже - відсутністю документа, передбаченого законодавством, що тягне відповідальність за абзацем 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ.
Аналіз наведеного дає суду підстави сформувати висновки про те, що наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу (або індивідуальної контрольної книжки водія) є обов'язковим згідно з Інструкцією №385 та Положенням №340.
Враховуючи наведене, автомобільний перевізник зобов'язаний забезпечити транспортний засіб - вантажний автомобіль з повною масою понад 3,5 тонн, який здійснює вантажні перевезення, діючим та повіреним тахографом, та протоколом про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.
Отже, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Такий контроль здійснюють уповноважені органи Уктрансбезпеки шляхом проведення перевірок, зокрема, рейдових. У зв'язку з цим, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти уповноваженим особам документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Уповноважені особи мають право перевіряти наявність відповідних документів під час здійснення як міжнародних, так і внутрішніх перевезень.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що під час перевірки водій зобов'язаний надати особам, які проводять перевірку, протокол перевірки та адаптації тахографу, а у випадку, якщо транспортний засіб не обладнаний тахографом - індивідуальну контрольну книжку водія. При цьому водій зобов'язаний, у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом роздруківку роботи тахографа.
Відсутність (не пред'явлення) вказаних документів, на час проведення перевірки незалежно від здійснення міжнародного чи внутрішнього перевезення, є підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу.
Враховуючи викладене, доводи позивача про те, що законодавство не містить прямої вказівки на обов'язок водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення, встановлювати та використовувати контрольні пристрої (тахографи) реєстрації режимів праці та відпочинку, а відповідно і мати протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, є необґрунтованими. Такі твердження не узгоджуються з вимогами Положення №340 та Інструкції №385, які мають обов'язкову силу для суб'єктів господарювання, що здійснюють перевезення вантажів автомобільним транспортом масою понад 3500 кг. Відсутність тахографа та відповідного протоколу в такому транспортному засобі на момент перевірки є порушенням вимог законодавства, що обґрунтовує застосування адміністративно-господарського штрафу відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ.
Разом з тим суд враховує посилання позивача на постанову Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №820/4624/17, в якій колегія суддів Касаційного адміністративного суду дійшла висновку, що перелік документів, передбачений статтею 48 Закону №2344-ІІІ, не є вичерпним, а отже, водій повинен мати при собі також інші документи, передбачені законодавством, зокрема протокол перевірки та адаптації тахографа або індивідуальну контрольну книжку водія - залежно від технічного оснащення транспортного засобу. Водночас суд зазначає, що у справі №820/4624/17 предметом розгляду була ситуація, в якій транспортний засіб не підлягав обов'язковому обладнанню тахографом, що відрізняється від обставин цієї справи, де перевірці підлягав вантажний автомобіль з повною масою понад 3,5 тонни, для якого встановлення тахографа є обов'язковим відповідно до пункту 6.1 Положення №340. Таким чином, правова позиція Верховного Суду в зазначеній справі не може бути застосована до спірних правовідносин у цій справі без урахування технічних характеристик транспортного засобу та нормативного обов'язку його обладнання тахографом.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що за відсутності документів, зокрема у даному випадку, протоколу перевірки та адаптації тахографу, роздруківки роботи тахографа, позивачем дійсно було допущено порушення Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а отже, оскаржувана постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню.
Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом.
Згідно з частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Положеннями частини 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки адміністративний позов не підлягає до задоволення, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 242-246, 249, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.