02 лютого 2026 року м. Київ справа №320/15597/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління ДПС у м. Києві
провизнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві (юридична адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ: 44116011) щодо ненадання висновку про повернення надміру сплачених сум з податку на доходи фізичних осіб, у розмірі 1 008 731, 81 грн. (один мільйон вісім тисяч сімсот тридцять одна гривня 81 коп.) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації );
визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві (юридична адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ: 44116011) щодо ненадання висновку про повернення надміру сплачених сум з військового збору у розмірі 91 183, 31 грн. (дев'яносто одна тисяча сто вісімдесят три гривні 31 коп.) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації );
зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві підготувати висновок про повернення на користь ОСОБА_1 надміру сплачених сум з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 008 731, 81 грн. (один мільйон вісім тисяч сімсот тридцять одна гривня 81 коп.) та подати його для виконання до Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві;
зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві підготувати висновок про повернення на користь ОСОБА_1 надміру сплачених сум з військового збору у розмірі 91 183, 31 грн. (дев'яносто одна тисяча сто вісімдесят три гривні 31 коп.) та подати його для виконання до Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві.
Аргументуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 27 квітня 2023 року подав податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2022 рік. Проте, через незнання податкового законодавства України та Німеччини, країни де факти він проживає, помилково відмітив себе як резидента України. Після консультації з податковими органами Німеччини, позивачем, 28 серпня 2023 року було подано уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій було відмічено статус позивача, як «нерезидент», а також відображено в рядку 25.2 (зменшення суми, яка підлягає перерахунку до бюджету) раніше сплаченого податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1 008 731, 81 грн., а також військовий збір у розмірі 91 183,31 грн.
15.12.2023р., позивачем подано до ГУ ДПС у м. Києві заяви про повернення/перерахування помилково (надміру) сплачених грошових коштів, в яких він просив відповідача повернути надмірно сплачені суми на доходи фізичних осіб. Відповідач листом від 12.01.2024р. №1637/6/26-15-24-01-18-07 повідомив, що на дату надання відповіді факт помилково (надміру) сплачених грошових коштів по податку на доходи фізичних осіб не встановлено, а тому відсутні законодавчі для повернення коштів. З урахуванням вищезазначеного, позивач звернувся до суду з позовом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2024р. відкрито провадження у справі №320/15597/24, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Даною ухвалою суд витребував від відповідача всі матеріали, що були або мали бути взяті до уваги при прийнятті рішення, вчинення дій, допущення бездіяльності, з приводу яких подано позов.
Відповідачем, 24.05.2024р. подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого, проти задоволення позову заперечує, з підстав того, що підтвердження факту зайвого утримання податку на доходи нерезидента можливе лише за рішенням контролюючого органу, прийнятого за результатами перевірки, проведеної згідно заяви нерезидента (уповноваженої особи).
Головним управлінням ДПС у м.Києві, 14.09.2023р. було проведено камеральну перевірку уточнюючої декларації від 28.03.2023р. № 9312988231 за результатами якої присвоєно статус «не пройдено» камеральну перевірку. Позивачу були надіслані запити про підтвердження необхідними документами достовірність відомостей зазначених в уточнюючій декларації за наслідками звітного 2022 року від 29.09.2023р. № 32221/І/26-15-24-01-02-12, а також про подання уточнюючої податкової декларації від 29.09.2023р. №13738/С/26-15-24-01-02-12, які повернулися врученими 01.11.2023р.
19.10.2023р. ОСОБА_1 , надав до відповідача заяву про повернення надміру/помилково сплачених грошових сум з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, на що відповідачем сформовано лист-відповідь №106562/6-26-15-24-01-18-10 від 20.11.2023р., в якому вказано на необхідність отримання документів на підтвердження відомостей зазначених у податковій декларації за наслідками звітного 2022 року, задля проведення контроль-перевірочних заходів.
Листом від 20.11.2023р. №113442/6, позивачем надано пояснення та документи.
15.12.2023р., позивачем подано заяви про повернення надміру/помилково сплачених грошових сум №45567006 з військового збору та №45564116 з податку на доходи фізичних осіб.
12.04.2024р., Головним управлінням ДПС у м. Києві надано відповідь про неможливість повернення надміру та/або помилково сплачених сум у зв'язку з відсутністю підтвердженого факту наявності помилково/надміру сплачених грошових коштів.
18.10.2024р., представником позивача подано до суду відповідь на відзив, відповідно до якого, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, з підстав визначених у позовній заяві.
З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , 27 квітня 2023 року подав податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2022 рік.
28 серпня 2023 року було подано уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій було відмічено статус позивача, як «нерезидент», а також відображено в рядку 25.2 (зменшення суми, яка підлягає перерахунку до бюджету) раніше сплаченого податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1 008 731, 81 грн., а також військовий збір у розмірі 91 183,31 грн.
19.10.2023р., позивач надав до відповідача заяву про повернення надміру/помилково сплачених грошових сум з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, на що відповідачем сформовано лист-відповідь №106562/6-26-15-24-01-18-10 від 20.11.2023р., в якому вказано на необхідність отримання документів на підтвердження відомостей зазначених у податковій декларації за наслідками звітного 2022 року, задля проведення контроль-перевірочних заходів.
Листом від 20.11.2023р. №113442/6, позивачем надано пояснення та документи.
15.12.2023р., позивачем подано заяви про повернення надміру/помилково сплачених грошових сум №45567006 з військового збору та №45564116 з податку на доходи фізичних осіб.
12.04.2024р., Головним управлінням ДПС у м. Києві листом №1637/6/26-15-24-01-18-07 надано відповідь про неможливість повернення надміру та/або помилково сплачених сум у зв'язку з відсутністю підтвердженого факту наявності помилково/надміру сплачених грошових коштів.
Вважаючи бездіяльність відповідача, щодо не повернення надміру/помилково сплачених грошових сум з військового збору та з податку на доходи фізичних осіб, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (ПК України).
Підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України передбачено право платника податків на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Процедуру та умови повернення платнику податків помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені в Україні врегульовано, зокрема, статтею 43 ПК України, Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затв. Наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 (далі - Порядок № 787), Порядком інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 60 від 11.02.2019 (далі - Порядок №60).
Повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, здійснюється на підставі заяви платника податків (згідно із пунктами 43.3 - 43.5 статті 43 ПК України), а передбачена законом процедура розгляду (алгоритм дій) контролюючих органів та органів Державної казначейської служби України стосовно поданої заяви передбачає обов'язок суб'єктів владних повноважень виконати наступні дії у визначений строк:
- контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів;
- на підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (тобто, згідно з Порядком № 787).
Наведені у статті 43 ПК України, обов'язки суб'єктів владних повноважень узгоджуються за змістом із положеннями п. 12 Розділу І Порядку № 787, який, зокрема, передбачає, що:
- повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету;
- у разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, до Казначейства подається висновок відповідно до Порядку № 60;
- Головні управління Казначейства, Казначейство здійснюють процедури з повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів у такому порядку: за наявності поточних надходжень на відповідних рахунках за надходженнями головні управління Казначейства, Казначейство протягом п'яти робочих днів з дня отримання заяви або подання (висновку, повідомлення) перераховують кошти на рахунок отримувача одноразово на загальну суму або частковими сумами.
Крім того, у п.п. 4, 5, 6 розділу III Порядку 60 зазначено, що:
- після надходження до територіального органу ДПС подана в електронній формі заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, пені та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок розглядається структурними підрозділами територіального органу ДПС, що виконують функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу та погашення боргу;
- у разі якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, підрозділ територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови;
- у разі якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, підрозділ територіального органу ДПС, що виконує функції з погашення боргу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.
Таким чином, за результатом розгляду поданої заяви платника податків про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені контролюючий орган у визначений законом строк зобов'язаний підготувати висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подати його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, або надати платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.
Обов'язковими умовами, сукупне дотримання яких платником податків є необхідним для повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені, є:
- відсутність у такого платника податків податкового боргу (пункт 43.2 статті 43 ПК України);
- подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати (пункт 43.3 статті 43 ПК України);
- відповідність поданої заяви положенням пункту 43.4 статті 43 ПК України (який містить вимогу про зазначення платником напряму перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг).
Така правова позиція щодо умов повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені з бюджету, узгоджується із рішеннями Верховного суду, викладеними, зокрема, в обов'язкових для врахування постановах по справах № 816/3871/15 від 10.03.2023 та № 420/127/21 від 11.04.2023.
Аналізуючи наведене, суд зазначає, що чинне правове регулювання, що визначає умови повернення платнику податків помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені не передбачає необхідність проведення перевірки з метою реалізації платником податків свого права на таке повернення, тобто, висновок відповідача з листа про «необхідність» проведення перевірки не ґрунтується на вимогах закону.
Суд звертає увагу на те, що станом на день звернення позивачем до відповідача із заявою про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені відсутність заборгованості позивача по сплаті податків і зборів.
Крім того, виходячи з дати сплати позивачем надмірно сплаченої суми податку на доходи фізичних осіб та військовий збір, визначений у пунктом 43.3 статті 43 ПК України строк у 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені, для звернення із такою заявою про повернення, позивачем не пропущено.
Додатково, суд зазначає, що відповідачем не спростовано факт того, що ОСОБА_1 не має постійного місця проживання в Україні, а також те, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , за якою позивач був зареєстрований на момент подачі декларації, належить на праві власності позивачу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач проживає в Німеччині за адресою: АДРЕСА_2 , на підтвердження чого надає договір оренди квартири в Німеччині.
Згідно з довідкою від податкових органів Федеративної республіки Німеччини, ОСОБА_1 є податковим резидентом Німеччини в 2022 році.
Відповідно, враховуючи наведене вище правове регулювання, відповідач за наслідком опрацювання листа позивача був зобов'язаний вчинити дії, направлені на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань позивача.
Нездійснення ж таких дій, з огляду на наявність правових підстав для цього, що було встановлено вище, свідчить про допущення відповідачем протиправної бездіяльності, та, відповідно, є свідченням правомірності заявлених позовних вимог.
При цьому, враховуючи, що позивачем було дотримано передбачених статтею 43 ПК України вимог, та беручи до уваги встановлені вище обставини наявності правових підстав для задоволення заяви позивача про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, суд вважає, що належним способом захисту його порушених прав буде саме зобов'язання відповідача підготувати висновок про повернення ОСОБА_1 належних сум коштів згідно із заявою позивача про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань з відповідного бюджету, та подати його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
З урахуванням встановлених судом обставин, оцінивши докази у справі, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 4 844,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 04.04.2024р. №0.0.3566608281.1.
Таким чином, судовий збір у розмірі 4 844,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві (юридична адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) щодо ненадання висновку про повернення надміру сплачених сум з податку на доходи фізичних осіб, у розмірі 1 008 731, 81 грн. (один мільйон вісім тисяч сімсот тридцять одна гривня 81 коп.) на користь ОСОБА_1 .
3. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві (юридична адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) щодо ненадання висновку про повернення надміру сплачених сум з військового збору у розмірі 91 183, 31 грн. (дев'яносто одна тисяча сто вісімдесят три гривні 31 коп.) на користь ОСОБА_1 .
4.Зобов'язати Головне управління ДПС у м.Києві підготувати висновок про повернення на користь ОСОБА_1 надміру сплачених сум з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 008 731, 81 грн. (один мільйон вісім тисяч сімсот тридцять одна гривня 81 коп.) та подати його для виконання до Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві.
5. Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві підготувати висновок про повернення на користь ОСОБА_1 надміру сплачених сум з військового збору у розмірі 91 183, 31 грн. (дев'яносто одна тисяча сто вісімдесят три гривні 31 коп.) та подати його для виконання до Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві.
6. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві судовий збір у сумі 4 844,80 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири грн. 80 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.