Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
м. Миколаїв.
06.04.2010 р. Справа № 2а-594/10/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді О.М. Мельник при секретарі судового засідання Меленчук М. Ю. розглянувши адміністративну справу
за позовомУправління ПФУ в м. Южноукраїнськ, б-р Цвіточний, 4, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Тунельспецбуд", пр. Леніна, 19/11, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000
простягнення заборгованості в сумі 8270.16 грн.,
Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнськ Миколаївської області звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Тунельспецбуд» про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 8270,16 грн.
Представником позивача було подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за його відсутністю, яке було задоволене судом.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що Управлінням ПФУ в м. Южноукраїнськ Миколаївської області виплачуються пільгові пенсії колишнім працівникам сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тунельспецбуд».
Але підприємство, в порушення приписів п.13 Закону України “ Про пенсійне забезпечення ” та п. 2 Прикінцевих положень Закону України “ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” витрати по виплаті та доставці пенсій не відшкодувало, що стало підставою звернення позивача до суду.
Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тунельспецбуд» є юридичною особою, зареєстрованою в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнськ, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів.
Відповідно до підп.7 п.5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 №121/2001 та ч.3 ст.106 Закону України “ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” від 09.07.2003 №1058 (далі -Закон №1058-IV) передбачено право органу ПФУ на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Відповідач є платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України “ Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі -Закон №400/97-ВР).
Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону №400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “а” статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зазначений порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням чинності Законом України “ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” від 09.07.2003 №1058- IV.
Відповідно до п.2 розділу ХV “ Прикінцевих положень ” Закону України “ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, пенсії призначаються за нормами Закону №1058 в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788, при цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно підп.6.8 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі - Інструкція), підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Заборгованість підтверджується також розрахунком позивача (а.с.15), який відповідачем не оскаржено.
Відповідно до ст.11, ч.1 ст.71 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.11, 71, ч.4 ст.94, ст.ст. 98, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тунельспецбуд", пр. Леніна, 19/11, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000 (код 31948887) на користь Управління пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську Миколаївської області, б-р Цвіточний, 4, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002 (код 20910856) заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 8270,16 грн.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.
Суддя О.М. Мельник