03 лютого 2026 року м. Київ справа №320/32358/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Массмарт» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Массмарт» (далі по тексту також позивач, ТОВ «Массмарт») з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (далі по тексту також відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.06.2023 №00441240901.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що за результатами проведеної фактичної перевірки господарської одиниці ТОВ «Массмарт» винесено спірне податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафні санкції за реалізацію алкогольних напоїв із порушенням правил маркування, тобто немаркованих, чим порушено статтю 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі по тексту також - Закон №481/95-ВР).
Позивач не погоджується з висновками контролюючого органу з огляду на те, що під час здійснення фактичної перевірки ГУ ДПС у м. Києві не виявляв самостійно пляшки алкогольних напоїв у магазині позивача, що взагалі не марковані, не здійснював контрольну закупку товарів у магазині позивач. Такі висновки зроблені виключно на підставі аналізу розрахункових документів позивача за минулі періоди.
Позивач наголошує на тому, що у ході проведення фактичної перевірки магазину позивача відповідачем не встановлено фактів реалізації алкогольної продукції без марок акцизного податку чи маркованими марками акцизного податку невідповідного зразка.
Позивач наголошує на тому, що фактична перевірка проведена без урахування всіх нормативних правил, порушення не містить детального опису, зокрема, з яких підстав марки акцизного податку не відповідають маркам встановленого зразка. Позивач вважає, що без контрольної розрахункової операції (яка не здійснювалась відповідачем), без хронометражу господарських операцій, без вимоги провести інвентаризацію, фактичну перевірку було проведено формально та вона не відповідає законодавчо встановленим вимогам.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 (суддя Харченко С.В.) відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2024 №411/0/15-24 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
За результатами повторного автоматизованого розподілу 27.02.2024 адміністративна справа була передана для розгляду судді Дудіну С.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 адміністративну справу прийнято до провадження для її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Відповідач проти позову заперечував та подав відзив на позов, який не містиві підпису представника.
Відповідно до частини десятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Отже, підпис як обов'язковий реквізит документа за наявності всіх інших обов'язкових реквізитів надає документу юридичної сили і свідчить про відповідальність особи за його зміст.
Оскільки підпис представника відповідача на відзиві відсутній, вказаний документ суд до уваги не приймає.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ТОВ «Массмарт» (ідентифікаційний код 41747891, місцезнаходження: 04060, м. Київ, вул. Олешківська, 8/1, оф. 5) зареєстровано як юридична особа 20.11.2017 відповідно до інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Судом встановлено, що у період з 22.05.2023 по 31.05.2023 посадовими особами контролюючого органу проведено фактичну перевірку господарської одиниці «Магазин», що розташована за адресою: м. Київ, вул. Градинська, 9, суб'єкта господарської діяльності ТОВ «Массмарт», результати якої оформлені актом фактичної перевірки від 31.05.2023 №40836/Ж5/26-15-08-01/41747891 (далі по тексту також - акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення позивачем статті 11 Закону №481/95-ВР, а саме: відповідно до електронних ресурсів ДПС України перевіркою встановлено, що ТОВ «Массмарт» за адресою: м. Київ, вул. Градинська, 9 здійснено реалізацію алкогольних напоїв із зазначенням марками акцизного податку серії та номеру АААА111111, АААА123456, АААА123456, АААА1111112, АААА123123, АААА111114, АААА111113, АААА111122, АААА121212, АААА112233 в кількості 37 штук на загальну суму 4371,30 грн із порушенням правил маркування, тобто немаркованих.
Детальний перелік зазначено у Додатку №1 до акта перевірки.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 26.06.2023 №00441240901 за порушення позивачем статті 11 Закону №481/95-ВР до нього застосовано штрафні санкції у сумі 17 000,00 грн.
Рішенням ДПС України від 31.08.2023 №25388/66/99-00-06-03-02-06 за результатами розгляду скарги позивача на податкове повідомлення-рішення від 26.06.2023 №00441240901, означене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем цього податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон №481/95-ВР.
Згідно з частиною четвертою статті 11 Закону №481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством
Процедуру виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів встановлено Податковим кодексом України.
Відповідно до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі по тексту також - ПК України) марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
У розумінні підпункту 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою, пачку (упаковку) тютюнового виробу чи ємність (упаковку) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку
До акцизних товарів належать, зокрема, спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння) (пункт 215.1 статті 215 ПК України).
Пунктами 226.1, 226.2 статті 226 ПК України встановлено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Згідно з пунктом 226.3 статті 226 ПК України виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 226.5 статті 226 ПК України маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Положеннями пункту 226.6 статті 226 ПК України передбачено, що маркуванню підлягають усі (крім зазначених у пункті 226.10 цієї статті) алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється.
Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (пункт 226.7 пункту 226 ПК України).
Пунктом 226.9 статті 226 ПК України встановлено, що вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з підробленими марками акцизного податку;
алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;
вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;
алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.
сигарети, цигарки та сигарили, що вироблені після 1 січня 2021 року, в яких кількість одиниць у пачці (упаковці) не відповідає кількості одиниць, зазначеній на марках акцизного податку;
рідини, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених до 1 січня 2021 року.
Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 (далі по тексту також - Положення №1251), пунктом 5 якого передбачено, що марка для алкогольних напоїв повинна містити двомірний штрих-код швидкого реагування (далі - QR-код) та лінійний штрих-код (далі - штрих-код).
На кожну марку наносяться такі реквізити:
слова Україна, МАРКА АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ, ТЮТЮНОВІ ВИРОБИ (для тютюнових виробів);
позначення виду марки, що складається із слів та літер алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція) - АВ ЛГП, алкоголь вітчизняний (виноробна продукція) - АВ ВП, алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція) - АІ ЛГП, алкоголь імпортний (виноробна продукція) - АІ ВП…;
індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв) або двозначне та однозначне числа (рік і квартал, у якому вироблено марки для тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах) через скісну риску, сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв, кількість штук у пачці або упаковці (для сигарет, цигарок та сигарил);
реквізити покупця марки (зазначаються на марках для алкогольних напоїв): для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
QR-код та штрих-код (зазначаються на марках для алкогольних напоїв).
Штрих-код містить інформацію про серію та номер марки.
QR-код містить інформацію про серію та номер марки, реквізити покупця марки: для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті), та посилання на веб-ресурс для перевірки марки.
QR-код також може містити інформацію про геш-послідовність.
Інформаційні набори даних для генерації QR-кодів та штрих-кодів, що наносяться на марку для алкогольних напоїв, генеруються ДПС та передаються підприємству-виробнику з використанням засобів захисту інформації у зведеній заявці-розрахунку.
З аналізу наведених правових норм слідує, що за положеннями чинного законодавства кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, що свідчить про те, що кожна окрема марка є індивідуальною до кожної одиниці відповідного товару, що, в свою чергу, свідчить про те, що марка акцизного податку використовується одноразово, не допускається її дублювання чи повторне використання.
Пунктом 228.9 статті 228 ПК України встановлено, що відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.
Частиною другою статті 17 Закону №481/95-ВР встановлено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17 000 гривень.
Відтак, зміст наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що хоча маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку і здійснюється виробниками цієї продукції, втім, порушенням норм Закону №481/95-ВР щодо правил торгівлі такими напоями є саме виробництво, зберігання, транспортування, реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку; немаркованими ж вважаються алкогольні напої, марковані з недотриманням приписів положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, або марковані марками акцизного податку, що не видавались безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції.
Вказана правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06.06.2019 у справі №823/748/17, від 08.08.2019 у справі №808/4653/14, від 10.06.2020 у справі №808/4108/16, від 09.05.2024 у справі №817/1248/16, від 19.11.2025 № 160/20070/23.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що під час проведення фактичної перевірки належної позивачу господарської одиниці - магазину, розташованого за адресою м. Київ, вул. Градинська, 9, відповідно до електронних ресурсів ДПС України перевіркою встановлено, що ТОВ «Массмарт» за означеною адресою здійснено реалізацію алкогольних напоїв із зазначенням марками акцизного податку серії та номеру АААА111111, АААА123456, АААА123456, АААА1111112, АААА123123, АААА111114, АААА111113, АААА111122, АААА121212, АААА112233 в кількості 37 штук на загальну суму 4371,30 грн із порушенням правил маркування, тобто немаркованих, чим порушено вимоги статті 11 Закону №481/95-ВР. Детальний перелік зазначено у Додатку №1 до акта перевірки. Серед найменувань товару вина, горілка, віскі, коньяк, бурбон, напій алкогольний, настоянка, ром.
Оскільки марки акцизного збору не можуть мати однакових реквізитів, то реалізація таких алкогольних напоїв вважається здійсненою без марок акцизного податку встановленого зразка.
Факт дублювання марок акцизного податку у фіскальних чеках, виданих позивачем, свідчить про реалізацію позивачем алкогольних напоїв, що вважаються не маркованими марками акцизного податку згідно з пунктом 226.9 статті 226 ПК України, за що, в свою чергу, частиною другою статті 17 Закону №481/95-ВР передбачено застосування до суб'єкта господарювання штрафу в розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17 000,00 грн.
Приписи частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР передбачають імперативний характер санкцій - у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень. Отже, мінімальний розмір штрафу підлягає застосуванню у випадку, коли розрахована сума штрафної санкції, визначена виходячи із 200-відсоткового розміру вартості реалізованої продукції, є меншою за встановлений законом мінімуму.
Матеріалами справи підтверджено, що виявлена під час проведення фактичної перевірки сума реалізації таких алкогольних напоїв склала 4371,30 грн.
Таким чином, відповідачем належними та достатніми доказами доведено факт реалізації позивачем алкогольних напоїв, маркованих з відхиленням від вимог Положення №1251, та таких, що вважаються немаркованими, отже обґрунтовано та на законних підставах застосовано штрафні санкції в розмірі 17000,00 грн.
Суд вважає за необхідне наголосили на тому, що порушенням Закону №481/95-ВР щодо правил торгівлі такими напоями є, в тому числі, й реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, а немаркованими вважаються алкогольні напої, марковані з недотриманням приписів положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, або марковані марками акцизного податку, що не видавались безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції. Отже, продаж алкогольних напоїв із порушенням цих вимог утворює склад правопорушення, за який на позивача було накладено штрафні санкції.
Крім того, під час розгляду справи судом не встановлено, позивачем не зазначено та не підтверджено жодними доказами, що реалізовані позивачем алкогольні напої з марками акцизного податку серії та номеру АААА111111, АААА123456, АААА123456, АААА1111112, АААА123123, АААА111114, АААА111113, АААА111122, АААА121212, АААА112233 в кількості 37 повторів на загальну суму 4371,30 грн, марковані марками акцизного податку старого зразка, в якому відсутній штрих-код, тому комбінація вводилась вручну введенням комбінацій літер та цифр.
Судом відхиляються доводи позивача щодо не виявлення відповідачем самостійно пляшок алкогольних напоїв у магазині позивача, що взагалі не марковані, не здійснення контрольної закупки товарів у магазині, а виснування щодо порушень виключно на підставі аналізу розрахункових документів за минулі періоди, оскільки детальні відомості щодо фіскальних чеків, у яких зафіксовані дублікати марок акцизного податку, наведені у таблиці, сформованій на підставі електронних ресурсів ДПС, в яких зафіксовано фіскальні номери документів, коди товарів згідно УКТЗЕД, їх найменування, серії та номери марок акцизного податку та суми операцій. Фактичною перевіркою окреслено період, за який відповідачем встановлено порушення вимог статті 11 Закону №481/95-ВР (з 01.10.2021 по 28.10.2022).
Суд зауважує, що контролюючий орган та його посадові особи наділені повноваженнями здійснювати перевірку даних та інформації, відображених у фіскальних чеках минулих періодів та витягнутих з РРО щодо дотримання правил продажу підакцизних товарів у межах проведення фактичних перевірок суб'єктів господарювання, виходячи з вимог підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», статті 16 Закону №481/95-ВР, тому перевірка даних фіскальних чеків минулих періодів, витягнутих з РРО, під час проведення фактичних перевірок відповідає повноваженням відповідача та приписам наведеного законодавства.
Висновки аналогічного змісту викладені у постанові Верхового Суду від 19.11.2025 № 160/20070/23.
При цьому, відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 23.01.2025 у справі № 400/10461/21, Податковим кодексом не встановлено будь-яких обмежень та/або заборон щодо періоду діяльності платника, який перевіряється в ході фактичних перевірок, крім статті102 Податкового кодексу (не пізніше 1095 днів).
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.
Враховуючи положення статті 139 КАС України у суду відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.