Ухвала від 02.02.2026 по справі 320/922/26

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

02 лютого 2026 року м. Київ № 320/922/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури Гайворона Василя Миколайовича до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, третя особа Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької ОДА, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури Гайворона Василя Миколайовича (Код ЄДРПОУ/Умовний код: 02911102, Хмельницька область, м.Хмельницький, пров. Військоматський,3, 29608) в інтересах держави до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (адреса вул. Івана Франка, 19, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 43220275), третя особа Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької ОДА (адреса майдан Незалежності, Будинок Рад, м. Хмельницький, 29005, ЄДРПОУ 33902378), у якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства культури та стратегічних комунікацій України щодо невиконання вимог п. “б» ч. 1 ст. 14 Закону України “Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2020, Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, з приводу прийняття рішення про занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення пам'ятки архітектури - “Особняк, 1905 р.» за адресою: вул. Грушевського, 68, м. Хмельницький;

- зобов'язати Міністерство культури та стратегічних комунікацій України вжити вичерпних заходів передбачених чинним законодавством для занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення вищевказаного об'єкта культурної спадщини.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, після надходження позовної заяви суд зобов'язаний з'ясувати, чи подано її особою, яка має процесуальну дієздатність, чи має представник належні повноваження, а також перевірити наявність підстав для залишення заяви без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження.

Згідно зі статтею 122 КАС України, звернутися до адміністративного суду можна лише в межах встановленого законом строку. Для захисту прав та інтересів цей строк становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або мала б дізнатися про порушення її прав. Строк - це не формальність, а ключовий елемент процесуальної дисципліни, який забезпечує юридичну визначеність у публічно-правових відносинах.

Позивач несе відповідальність за доведення моменту, коли йому стало відомо про порушення, а також за обґрунтування поважності причин пропуску строку. Просте посилання на «необізнаність» або «пізнє виявлення» порушення не звільняє від цього обов'язку. Під поняттям «повинен був дізнатися» слід розуміти ситуації, коли особа знала або об'єктивно не могла не знати про обставини, що свідчать про можливе порушення її прав, за відсутності реальних перешкод для отримання інформації.

За змістом позовних вимог, прокурор звернувся до суду з вимогою визнати протиправною бездіяльність щодо непроведення державної реєстрації пам'ятки архітектури - «Особняк, 1905 р.» за адресою: вул. Грушевського, 68, м. Хмельницький. Наказом Управління культури, туризму і курортів Хмельницької ОДА №242 від 15.09.2010 об'єкт включено до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини за видом архітектура, що свідчить про визначеність його правового статусу та тривалість відповідних правовідносин.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що 11.10.2023 Департаментом інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької ОДА до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України було надіслано передбачений законом пакет документів для занесення об'єкта до Державного реєстру нерухомих пам'яток, який містив подання та примірник облікової документації. За листом Міністерства від 05.12.2025, документи отримано 26.10.2023 та вони перебували на опрацюванні.

Позивач зазначає, що під час перевірки стану дотримання законодавства щодо реєстрації об'єкта виявлено підстави для представництва інтересів держави.

Разом із тим із наданих матеріалів убачається, що позивач був обізнаний про фактичні обставини щодо статусу об'єкта та стану його державної реєстрації щонайменше з кінця 2024 - початку 2025 року, що самим позивачем не заперечується. Звернення до суду відбулося 02.01.2026 року, тобто після спливу встановленого законом строку.

Позовна заява не містить належного обґрунтування, чому позивач не міг звернутися до суду вчасно. Посилання на те, що органи прокуратури не мали всіх документів, не свідчить про реальні непереборні перешкоди. Так само доводи про нібито триваюче порушення не можуть автоматично вважатися поважною причиною, оскільки наведена практика Верховного Суду стосується інших правовідносин і не підлягає механічному застосуванню до цієї справи.

Суд окремо підкреслює, що мотиви захисту суспільного інтересу або відновлення законності самі по собі не звільняють від дотримання строків, оскільки адміністративний суд охороняє конкретне порушене право, а не реалізує абстрактне «відновлення справедливості».

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до суду позивач зобов'язаний подати заяву про його поновлення із належним обґрунтуванням та доказами поважності причин. Згідно з частиною першою статті 123 КАС України, якщо підстави, наведені у заяві про поновлення строку, визнані неповажними, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків або зазначення інших підстав для поновлення строку.

Оцінюючи подану заяву про поновлення строку, суд встановлює, що наведені в ній доводи на цьому етапі не доводять поважності причин пропуску строку. Вони не підтверджують об'єктивної неможливості звернутися до суду вчасно та не підкріплені належними доказами.

Разом із тим залишення позовної заяви без руху у цьому випадку не є формальністю. Це реальна можливість для позивача усунути встановлені недоліки: подати інші, обґрунтовані підстави для поновлення строку або надати докази, які підтвердили б об'єктивну неможливість своєчасного звернення.

Суд звертає увагу позивача, що обставини, пов'язані з внутрішньою організацією роботи органу, тривалістю збору документів, перевірками або уточненням правової позиції, не можуть вважатися поважною причиною пропуску строку, якщо позивач мав фактичну та правову можливість дізнатися про спірні обставини раніше.

У разі невиконання цієї ухвали - повторного наведення доводів, які вже оцінені як неповажні, або неподання належних доказів - позовна заява буде повернута без розгляду по суті як подана з порушенням установленої законом процесуальної форми.

Повернення позову не обмежує право на доступ до суду, а є наслідком недотримання процесуальної дисципліни, що узгоджується з принципами юридичної визначеності та правовими позиціями Конституційного Суду України.

Суд роз'яснює, що усунення недоліків можливо шляхом подання нових підстав або доказів, які об'єктивно підтверджують неможливість звернутися до суду у строк, а не через аргументи про доцільність або суспільну значущість позову.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.

Указані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням вагомих і переконливих аргументів, які б свідчили про наявність обставин об'єктивного і непереборного, характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації позивачем належного йому права на звернення до адміністративного суду упродовж строку, встановленого для цього законодавством, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури Гайворона Василя Миколайовича до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, третя особа Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької ОДА, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.

Протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою.

Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панченко Н.Д.

Попередній документ
133791372
Наступний документ
133791374
Інформація про рішення:
№ рішення: 133791373
№ справи: 320/922/26
Дата рішення: 02.02.2026
Дата публікації: 06.02.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (06.01.2026)
Дата надходження: 06.01.2026
Предмет позову: про визнання протиправною бездіяльність