04 лютого 2026 року Справа № 280/849/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за заявою Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166)
до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА" (69126, м.Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд.60Б, код ЄДРПОУ 04054151)
про стягнення коштів за податковим боргом,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - заявник) про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 214495,16 грн. з рахунків платника податків КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що станом на день подання позовної заяви за платником податків рахується податковий борг по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 214 495,16 грн, який виник внаслідок самостійно поданого податкового розрахунку земельного податку №9037172310 від 19.02.2025 з терміном сплати 30.01.2026. Позивачем була надіслана податкова вимога на адресу відповідача, проте у добровільному порядку податковий борг відповідачем не сплачений. Враховуючи виникнення податкового боргу внаслідок несплати відповідачем самостійно задекларованих податкових зобов'язань, позивач зазначає про наявність у нього права звернутися до суду із заявою у порядку, передбаченому статтею 283 КАС України, на виконання повноважень, передбачених Податковим кодексом України.
Відзив на заяву до суду не надходив.
Ухвалою суду від 02.02.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 04.02.2026.
Ухвала суду про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження від 02.02.2026 доставлена до електронного кабінету відповідача 03.02.2026.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Станом на день подання заяви за відповідачем рахується податковий борг по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 214 495,16 грн, який виник внаслідок самостійно поданого податкового розрахунку земельного податку №9037172310 від 19.02.2025 з терміном сплати 30.01.2026.
У зв'язку з тим, що відповідач добровільно не сплатив вказані суми заборгованості у встановлені законодавством строки, позивач звернувся до суду із заявою в порядку, передбаченому статтею 283 КАС України.
При вирішення даного спору по суті, суд виходить з наступного.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За приписами пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку і сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
У силу вимог пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 56.11 статті 56 ПК України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України надано визначення, що орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.
Відповідно до пункту 288.7 статті 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
За змістом пункту 286.2 статті 286 ПК України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Положеннями пункту 287.3 статті 287 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, податковий борг відповідача по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 214 495,16 грн виник внаслідок самостійно поданого податкового розрахунку земельного податку №9037172310 від 19.02.2025 з терміном сплати 30.01.2026.
Відповідні податкові зобов'язання відповідачем не сплачено, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, є узгодженими, та набули статусу податкового боргу відповідача.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, контролюючим органом вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення була надіслана податкова вимога форми «Ю» №0004017-1305-0801 від 11.07.2024, яка була вручена відповідачу 18.07.2024.
Відповідно до вимог пунктів 42.2 та 42.5 ст.42 ПК України вимога вважається врученою відповідачу належним чином.
Пунктом 59.5 статті 59 ПК України визначено, що у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Таким чином, Податковим кодексом України не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу.
Судом встановлено, що заяву про стягнення коштів за податковим боргом подано контролюючим органом до суду з дотриманням вимог пункту 95.2 статті 95 ПК України.
При цьому відповідач жодними доказами не спростовує наявність податкового боргу, докази погашення податкового боргу до суду сторонами не надані.
Пунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
За приписами пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України
За обставинами справи, сума узгодженого податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 214 495,16 грн є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено, отже відповідач зобов'язаний погасити податковий борг у зазначеному розмірі.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення, або спростовували наявність податкового боргу, суду не надано.
Таким чином, позивачем доведено наявність підстав для стягнення з відповідача коштів за податковим боргом по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 214 495,16 грн, у зв'язку з чим заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Аналіз зазначених вище вимог законодавства, наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог законодавства не сплачено суму податкового боргу, а отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 27 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 77, 243-245, 268-272, 283 КАС України, суд
Заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 44118663) до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА" (69126, м.Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд.60Б, код ЄДРПОУ 04054151) -задовольнити.
Стягнути з КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА" податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить платнику податків, кошти у сумі податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 214 495,16 грн (двісті чотирнадцять тисяч чотириста дев'яносто п'ять гривень 16 коп.), які зарахувати на р/р №UA4489999803341698; отримувач - ГУК у Зап.обл./ТГ м.Запоріжжя/18010500; код отримувача (ЄДРПОУ) 37941997; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 04.02.2026.
Суддя О.В. Конишева