04 лютого 2026 року Справа № 280/341/26
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про розгляд в порядку загального позовного провадження адміністративної справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, приміщення 23; код ЄДРПОУ 42822115)
до Тернопільської митниці (46400, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 38; код ЄДРПОУ 43985576)
про визнання протиправним та скасування рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Тернопільської митниці (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000436/2 від 19.12.2025.
Ухвалою судді від 20.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
03.02.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 5662), а також клопотання (вх. №5666) про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
На обґрунтування поданого клопотання зазначає, що у даній справі ціна позову (сума різниці митних платежів, на яку, в разі скасування рішення про коригування митної вартості товарів, може бути заявлена вимога про стягнення з митниці грошових коштів) становить 1721802,28 грн., що значно перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028х500=1 514 000). Таким чином, на думку відповідача, оскільки сума позову (сума різниці митних платежів, визначеної спірним рішенням про коригування митної вартості товарів) значно перевищує граничний розмір, визначений пунктом 4 частини 4 статті 12 та пунктом 4 частини 4 статті 257 КАС України, тому дана справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.
Суд, розглянувши клопотання представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч.2 ст.12 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч.2 ст.12 КАС України).
Згідно з п.10 ч.6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч. 2 ст. 257 КАС України).
При цьому, згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Як зазначено у ч. 1 ст. 260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 7 ст. 260 КАС України зазначено, що частини друга - шоста цієї статті не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 цього Кодексу.
Згідно з ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Аналіз вищевикладених норм показує, що КАС України визначає право адміністративного суду на призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін за їх клопотанням або загального позовного провадження, з урахуванням встановлених КАС України обмежень.
Суд зазначає, що принцип змагальності сторін під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, учасники справи реалізують, обґрунтовуючи свої доводи чи заперечення, можуть подати до суду заяви по суті справи у спрощеному позовному провадженні.
Щодо посилання представника відповідача на те, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд вважає за необхідне вказати на таке.
Частиною 4 ст. 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Суд зазначає, що рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості №UA403070/2025/000436/2 від 19.12.2025 не є рішенням суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів.
При цьому, п.2 ч.4 ст.12 КАС України також не може застосовуватись у даній справі, оскільки позивачем не заявлено вимог про відшкодування шкоди, заподіяної оскарженим рішенням, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тому, з огляду на предмет спору між сторонами, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників у цій адміністративній справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи у загальному позовному провадженні або за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а відтак суд відмовляє у задоволенні заяви про перехід у спрощене позовне провадження з викликом сторін.
Поряд з викладеним, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача, що незалежно від порядку розгляду справи, суд досліджує наявні в справі докази, при цьому, всі учасники справи перебувають у рівних умовах, а забезпечення права на ефективне представлення своєї позиції учасниками справи забезпечується шляхом реалізації такими учасниками прав щодо надання доказів в обґрунтування своєї позиції, подання заяв по суті справи.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданого представником відповідача клопотання та відсутність підстав для його задоволення.
Керуючись ст.ст. 241, 248, 256, 257, 262 КАС України, суд -
У задоволенні клопотання представника Тернопільської митниці про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовити.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/gromadyanam/csz/.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.В.Батрак