04 лютого 2026 року Справа № 280/10730/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний, 158-б, 69005, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за №112250001821 від 23.10.2025 року щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.10.2025 року про призначення пенсії за віком, та зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 10.10.1982 року по 16.08.1984 року та з 1987 по 1992 рік (період роботи в колгоспі імені Чкалова), згідно із записами у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 02.07.1979 .
Позовні вимоги мотивовані незгодою з рішенням відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також не зарахування її періоду трудової діяльності з 10.10.1982 року по 16.08.1984 року та з 1987 по 1992 рік (в колгоспі імені Чкалова), згідно із записами у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 02.07.1979.
Ухвалою суду від 04.12.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
17.12.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив та вказав, що 15.10.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону № 1058-VІ. При опрацюванні звернення позивача було відмовлено в призначені пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу (рішення № 112250001821 від 23.10.2025). До страхового стажу не зараховано період роботи з 10.10.1982 по 16.08.1984 рік по трудовій книжці НОМЕР_3 від 02.07.1979 року, оскільки запис про звільнення з роботи завірено нечітким відбитком печатки за яким неможливо визначити назву організації. Необхідно надати уточнюючі довідки про стаж роботи та реорганізацію підприємства; - період роботи по довідці про підтвердження стажу роботи №01-32/531 від 30.09.2025 року за 1987-1992 року (частково враховано по догляду за дітьми до з-х річного віку), оскільки вказано по батькові з скороченням та ім'я ( ОСОБА_2 ) мають розбіжність з паспортними даними заявника. Також дані періоди не можливо врахувати по записам трудової книжки, оскільки в трудовій книжці не повністю дооформлені записи про встановлений мінімум трудової участі та кількість відпрацьованих трудоднів у колгоспі відсутнє посилання на документ № та дату внесення запису). За викладених обставин, вважає, що орган Пенсійного фонду діяв в межах своїх повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступні обставини.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що 15.10.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з заявою про призначення пенсії за віком згідно статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За принципом екстериторіальності заяву про призначення пенсії позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області та прийнято рішення № 112250001821 від 23.10.2025 про відмову в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, та зазначено наступне:
«…Вік позивачки 61 рік 09 місяців 13 днів.
Згідно наданих документів страховий стаж - 13 років 07 місяців 10 днів.
За доданими документами до страхового стажу не зараховано:
період роботи з 10.10.1982 по 16.08.1984 рік по трудовій книжці НОМЕР_3 від 02.07.1979 року, оскільки запис про звільнення з роботи завірено нечітким відбитком печатки за яким неможливо визначити назву організації.
Необхідно надати уточнюючі довідки про стаж роботи та реорганізацію підприємства.
період роботи по довідці про підтвердження стажу роботи №01-32/531 від 30.09.2025 року за 1987-1992 року (частково враховано по догляду за дітьми до з-х річного віку), оскільки вказано по батькові з скороченням та ім'я ( ОСОБА_2 ) мають розбіжність з паспортними даними заявника. Також дані періоди не можливо врахувати по записам трудової книжки, оскільки в трудовій книжці не повністю дооформлені записи про встановлений мінімум трудової участі та кількість відпрацьованих трудоднів у колгоспі відсутнє посилання на документ № та дату внесення запису).
Прийнято рішення відмовити у призначенні пенсії відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного стахового стажу. …».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законі України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII) та Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
Згідно ст. 1 Закону № 1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 7 Закону № 1788-XII звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно із ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Наведене кореспондується положеннями ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV, за якими страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі Порядок № 637), встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених правових положень свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі Порядок № 22-1), передбачено перелік документів, що додаються до заяви для призначення пенсії за віком.
Згідно з п. п. 3 п. 4.2 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що право органів, які призначають пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов'язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено у пункті 4.7 Порядку № 22-1.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
Суд зазначає, що вищенаведені норми встановлюють виключний пріоритет трудової книжки перед іншими документами для визначення страхового стажу.
Судом встановлено, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 від 02.07.1979 року містить наступні записи щодо спірних періодів роботи позивача:
4-5 сторінці трудової книжки серії НОМЕР_2 від 02.07.1979 року зроблено записи: 10.10.1982 року - про зарахування на посаду«офіціантом»;
19.11.1982 року - про переведення на посаду молодшої медицинської сестри по догляду за хворими;
16.08.1984 року - про звільнення за власним бажанням за статтею 38 КЗоТ УССР.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що трудова книжка позивача містить неправдиві або недостовірні відомості щодо періодів трудової діяльності позивача.
Щодо незарахування до страхового стажу спірного періоду роботи позивача з огляду на нечіткість відбитка печатки, неможливість ідентифікації назви підприємства, суд зазначає наступне.
Суд наголошує на тому, що таке твердження відповідача суперечити принципу правової визначеності, оскільки в п. 3.1 Рішення Конституційного Суду України (справа №1-25/2010 від 29.06.2010) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Суд уважає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Нечіткий відтиск печатки в трудовій книжці не може бути підставою для виключення певних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення та належний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства.
В даному випадку, встановлено, що записи в трудовій книжці зроблено чітко, зрозуміло та без будь-яких виправлень та неточностей, відсутні ознаки підчисток та підробок, у зв'язку з чим, нечіткість відбитку печатки підприємства не може бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні спірного періоду роботи позивача з 10.10.1982 по 16.08.1984 до страхового стажу останнього.
Відтак, до загального страхового стажу позивача підлягає зарахуванню період роботи останнього з 10.10.1982 по 16.08.1984.
Щодо незарахування до страхового стажу спірного періоду період трудової діяльності позивача з 1987 року по 1992 року в колгоспі ім. Чкалова з огляду на розбіжність по батькові з скороченням та ім'я з паспортними даними заявника та не повністю до оформленними записами про встановлений мінімум трудової участі та кількість відпрацьованих трудоднів в колгоспі, суд зазначає наступне.
Трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 від 02.07.1979 року містить наступні записи:
27.09.1984 року - - про зарахування в члени колгоспу імені Чкалова на посаду доярки;
24.02.2000 року - про виключення з членів колгоспу та звільнення, у зв'язку з реорганізацією колгоспу імені Чкалова в Сільськогосподарський виробничий кооператив (СВК) «Лан».
Позивачем до заяви про призначення пенсії було подано архівні довідки № 01-32/525 від 30.09.2025 року, №01-32/526 від 30.09.2025 року, № 01-32/527 від 30.09.2025 року, № 01-32/528 від 30.09.2025 року, № 01-32/531 від 30.09.2025 року, видані Архівною установою «Трудовий архів» Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області. Відповідно до вказаних довідок, по документах архівного фонду «Колгосп ім. Леніна» в книгах книг по обліку праці і розрахунків за 1984 року по 1985 рік та за період з 1987 року по 1999 рік є такі дані про заробітну плату та кількість відпрацьованих вихододнів ОСОБА_3 (так у документах за 1984-1985 роки, зазначено російською мовою), ОСОБА_4 ( так у документі за 1987, 1990-1993, 1999 роки, зазначено російською мовою), ОСОБА_4 ( так у документі за 1988 рік, зазначено російською мовою), ОСОБА_4 . (так у документі за 1989 рік) , ОСОБА_3 ( так у документах за 1994-1995 роки), ОСОБА_1 (так у документі за 1996-1998,2000 роки), яка значиться дояркою. У первинних документах міститься інформація про місяць та рік, за який нарахована заробітна плата та ПІБ працівника. Довідка № 01-32/525 від 30.09.2025 року містить відомості про кількість вироблених трудоднів.
В той же час, роки роботи в колгоспі та відомості про кількість вироблених трудоднів, що зазначені в архівній довідці № 01-32/525 від 30.09.2025 року та в книзі обліку трудового стажу колгоспника щодо ОСОБА_1 , співпадають з такими ж даними зазначеними у трудовій книжці позивача ОСОБА_1 .
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що наведені докази в сукупності підтверджують, що саме позивач ( ОСОБА_1 ) працював у зазначені в трудовій книжці та архівній довідці № 01-32/531 від 30.09.2025 року, роки в колгоспі ім. Леніна.
При цьому, суд вважає безпідставним посилання відповідача як на причину не врахування даних архівної довідки на те, що в такій довідці прізвище, ім'я, по батькові не співпадає з паспортними даними заявника, оскільки інформація, яка внесена до трудової книжки про спірний період роботи, з урахуванням наданої довідки, дає можливість встановити місце роботи, посаду та період роботи позивача.
Необхідно враховувати, що Верховний Суд у постанові від 06.03.2018 по справі №754/14898/15-а дійшов висновку, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Отже, повідомляючи позивачу про відмову в призначенні пільгової пенсії, ПФУ діяло необґрунтовано.
У позивача наявна трудова книжка та вкладиш до неї, які дають можливість встановити період роботи в колгоспі.
Наявність інших довідок на підтвердження трудового стажу не може нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу.
Окремо суд зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Не всі недоліки записів у трудовій книжці, можуть бути підставою для не врахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 під час розгляду справи в аналогічних правовідносинах № 754/14898/15-а, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, провівши правовий аналіз законодавчих актів, що регулюють спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що оскаржене рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області є протиправним та підлягає скасуванню.
Відтак слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 , до страхового стажу періоди роботи з 10.10.1982 року по 16.08.1984 року та з 1987 по 1992 рік (період роботи в колгоспі імені Чкалова), згідно із записами у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 02.07.1979 та повторно розглянути заяву позивача від 15.10.2025 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний, 158-б, 69005, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за №112250001821 від 23.10.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 , до страхового стажу періоди роботи з 10.10.1982 року по 16.08.1984 року та з 1987 по 1992 рік (період роботи в колгоспі імені Чкалова), згідно із записами у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 02.07.1979 та повторно розглянути заяву позивача від 15.10.2025 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 968,96 грн. в рахунок відшкодування судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 04.02.2026.
Суддя А.В. Сіпака