Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 лютого 2026 року Справа№200/6430/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Крилової М.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
22 серпня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду, через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», надійшла позовна заява адвоката Єфімік О.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії з 09.08.2025 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 28.04.2022 року, на підставі положень підпункту 14-6.2 пункту 14-6 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу роботи за списком №1 періоди роботи згідно трудової книжки з 22.08.1983 року по 30.06.1988 року , з 06.09.1988 року по 31.12.1998 року, з 30.06.2014 року по 28.11.2014 року.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказав, що 09.08.2025 року звернувся до пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії з 28.04.2022 року. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 050750002829 від 15.08.2025 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком. У подальшому, відповідачем було переглянуто рішення про відмову в призначенні пенсії та призначено пенсію на пільгових умовах, проте пенсію було призначено без урахування підпункту 14-6.2 пункту 14-6 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто не з дати набуття права на призначення пенсії (28.04.2022) а з дати подання заяви про призначення пенсії (09.08.2025). Також вважає, що відповідачем протиправно не було зараховано до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи з 22.08.1983 року по 30.06.1988 року , з 06.09.1988 року по 31.12.1998 року, з 30.06.2014 року по 28.11.2014 року.
Вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його право на належне пенсійне забезпечення.
На адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, зі змісту якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обгрунтування своєї позиції зазначив, що 09.08.2025 ОСОБА_1 , звернувся через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області 15.08.2025 прийнято рішення № 050750002829 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058 у зв'язку з тим, що заявник не досяг настання пенсійного віку 60 років. 11.09.2025 за результатом перегляду заяви позивача від 09.08.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області на заміну рішення про відмову від 15.08.2025 № 050750002829 прийнято рішення від 11.09.2025 № 050750002829 про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058 з 09.08.2025.
Вказує, що за результатом розгляду матеріалів електронної пенсійної справи № 050750002829 ОСОБА_1 встановлено, що записи в трудовій книжці НОМЕР_1 від 29.06.1986 про періоди роботи з 06.09.1988 по 31.07.2003 в Ровеньківськім ШПУ № 6 тресту «Антрацитвуглебуд» (ЄДРПОУ 00181243) на посадах горного майстра підземного, заступника начальника дільниці, начальника дільниці, головного інженера; з 01.08.2003 по 30.06.2010 в ВП тресту «Антрацитвуглебуд» ДП «Ровенькиантрацит» (ЄДРПОУ 26349510) на посаді головного інженера, з 05.07.2010 по 31.07.2012 в ТОВ «ЕММЕД» (ЄДРПОУ 33528933) на посаді головного інженера, з 01.08.2012 по 28.11.2014 в ПП «УГК-Трейд» (ЄДРПОУ 35798498) на посаді головного інженера не відповідають вимогам пункту10 Порядку № 383 (відсутні запис про роботу повний робочий день, посилання на Списки, дані про проведення атестації на відповідному робочому місці). Період роботи з 06.09.1988 по 31.12.1998 в Ровеньківськім ШПУ № 6 тресту «Антрацитвуглебуд» не зараховано до пільгового стажу за Списком № 1, так як пільговий характер роботи не підтверджено у встановленому порядку.
Щодо зарахування до пільгового стажу роботи періоду навчання в Шахтинському філіалі Новочеркаського політехнічного інституту (НПІ) з 22.08.1983 по 30.06.1988 вказує, що вищі навчальні заклади не передбачені статтею 18 Закону № 3025, крім того ОСОБА_1 після закінчення навчання отримав кваліфікацію горного інженера-будівельника, працював на посаді горного майстра, що не відповідає отриманій професії, підстави зарахування періоду навчання до пільгового стажу за Списком № 1 відсутні.
Щодо вимоги призначити пенсію з 28.04.2022 вказує, що право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058 ОСОБА_1 мав з 29.04.2016 року. Оскільки заявник не використав своє право на призначення пенсії, відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією - з 09.08.2025.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В. від 28.08.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі № 200/6430/25, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
У зв'язку з перебуванням судді Давиденко Т.В на лікарняному 16.12.2025 року адміністративну справу передано до відділу документообігу та архівної роботи Донецького окружного адміністративного суду для здійснення повторного автоматизованого розподілу, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
В результаті повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями було визначено суддю Крилову М.М. для розгляду адміністративної справи № 200/6430/25.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 200/6430/25 та залишено без руху позовну заяву.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2025 року продовжено розгляд справи № 200/6430/25.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву представника позивача від 29 грудня 2025 року про уточнення позовних вимог.
Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 .
09.08.2025 позивач звернувся через веб портал пенсійного фонду України із заявою та відповідними документами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За принципом екстериторіальності документи позивача розглянуті Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області 15.08.2025 прийнято рішення № 050750002829 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058 у зв'язку з тим, що заявник не досяг настання пенсійного віку 60 років.
З відзиву на позовну заяву судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області на заміну рішення про відмову від 15.08.2025 № 050750002829 прийнято рішення від 11.09.2025 № 050750002829 про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058 з 09.08.2025.
Згідно з протоколом призначення пенсії № 050750002829 страховий стаж ОСОБА_1 становить 45 років 10 місяців 0 днів, пільговий за Списком № 1 - 15 років 4 місяці 27 днів. Розмір пенсії з надбавками - 23017,03 грн.
Відповідно до розрахунку стажу (Форма РС-право) ОСОБА_1 зараховано до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи з 01.01.1999 по 31.12.2006, з 01.09.2012 по 30.09.2012, з 01.11.2012 по 30.06.2014, до пільгового підземного стажу (Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в) періоди роботи з 01.01.2007 по 30.06.2010, з 05.07.2010 по 31.07.2012, з 01.10.2012 по 31.10.2012. До страхового стажу зараховано період навчання з 01.09.1983 по 30.06.1988 та періоди роботи з 01.07.1988 по 31.12.1998 та з 01.08.2012 по 31.08.2012.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо призначення пенсії не з дати набуття права та не зарахування до пільгового стажу періодів навчання та роботи позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058).
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 8 Закону № 1058 закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченогочастиною першоюстатті 26 цього Закону.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
За частиною 2 статті 27 Закону № 1058-IV, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами 1 та 2 статті 42 цього Закону.
Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Відповідно до частини 6 статті 114 Закону № 1058-IV, контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення таких списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Перелік робіт та професій, зайнятість на яких протягом 25 років дає право на призначення пенсії незалежно від віку, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років».
Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків
Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах за п.1 ч.2 статті 114 Закону №1058 є досягнення особою відповідного віку, перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, з урахуванням проведеної атестації робочих місць за час виконання роботи після 21 серпня 1992 року, а також документальне підтвердження зайнятості працівника повний робочий день за відповідною професією.
Так, згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.
Згідно п.1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17, від 16 травня 2019 року в справі № 161/17658/16-а, від 27 лютого 2020 року в справі № 577/2688/17, від 31 березня 2020 року в справі № 446/656/17, від 21 травня 2020 року в справі № 550/927/17, від 10 грудня 2020 року в справі № 195/840/17.
Стосовно зарахування позивачу до пільгового стажу за Списком №1 періоду навчання з 22.08.1983 по 30.06.1988.
Так, зі змісту матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, з 22.08.1983 по 30.06.1988 позивач навчався в Шахтинському філіалі Новочеркаського політехнічного інституту та здобув кваліфікацію гірничого інженера-будівельника.
Згідно приписів ст. 38 Закону України від 10.02.1998 № 103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Як вбачається з матеріалів справи, у спірні періоди позивач навчався саме у інституті.
На момент навчання позивача правовідносини у сфері освіти регулювалися Законом Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про народну освіту» від 28 червня 1974 року № 2778-VIII.
Згідно зі ст. 55 Закону № 2778-VIII вища освіта здійснюється в університетах, інститутах, академіях та інших навчальних закладах, віднесених у встановленому порядку до вищих навчальних закладів.
Згідно положень ст. 42 Закону № 2778-VIII до професійно-технічних навчальних закладів (училищ, професійних шкіл) приймаються громадяни СРСР, які закінчили восьмирічну або середню загальноосвітню школу.
Отже, оскільки позивач у спірний період навчався у вищому навчальному закладі, а можливість зарахування часу навчання до трудового стажу, що дає право на пільги, передбачена лише щодо професійно-технічних навчальних закладів (ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту»), то відповідач правомірно не зарахував до пільгового стажу позивача час його навчання з 22.08.1983 по 30.06.1988.
Разом з цим, з аналізу трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 29.06.1986 вбачається, що у період навчання позивач фактично виконував роботи на підземних гірничих роботах.
Так, у Краснолучському шахтобудівельному управлінні № 2 позивач працював з 16.06.1986 по 24.09.1986 за професією прохідника 5 розряду з повним робочим днем під землею.
Крім того, у Шахтопрохідницькому управлінні № 5 позивач у період з 01.07.1987 по 20.07.1987 працював за професією учня прохідника з повним робочим днем на підземних роботах з метою проходження виробничої практики.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що професії «прохідник» та «учень прохідника» відносяться до провідних професій на підземних роботах та відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV дають право на призначення пенсії незалежно від віку за умови зайнятості протягом повного робочого дня.
Оскільки зазначені періоди роботи позивача з 16.06.1986 по 24.09.1986 та з 01.07.1987 по 20.07.1987 не були зараховані відповідачем до пільгового стажу, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача періоди роботи за провідною професією з 16.06.1986 по 24.09.1986 та з 01.07.1987 по 20.07.1987.
Щодо зарахування до пільгового стажу період роботи позивача з 06.09.1988 року по 31.12.1998 року, з 30.06.2014 року по 28.11.2014 року.
З трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 29.06.1986 вбачається, що позивач працював та перебував на посадах:
Ровеньківський ШПУ № 6 тресту «Антрацитвуглебуд»:
з 06.09.1988 по 10.02.1991 на посаді гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею;
з 11.02.1991 по 02.05.1993 заступником начальника дільниці;
з 03.05.1993 по 05.05.1996 начальником дільниці підземним з повним робочим днем під землею;
з 06.05.1996 по 31.07.2003 головним інженером управління пов'язаного з підземними роботами.
Приватне підприємство «УГК-Трейд»:
з 01.08.2012 по 28.11.2014 на посаді головного інженера з повним робочим днем під землею.
Записи трудової книжки позивача виконані чітко, зрозуміло та в повному обсязі, містять відомості про періоди роботи, займані посади, а також реквізити відповідних наказів, на підставі яких такі записи внесені.
Право на пенсійне забезпечення на пільгових умовах незалежно від віку визначається, зокрема, Списком робіт і професій, що дають таке право за умови безпосередньої зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах, пов'язаних з видобутком корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 341).
Суд також враховує, що Списки № 1 та № 2 застосовуються залежно від періоду виконання пільгових робіт, а саме:
до 31.12.1991 - відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173;
з 01.01.1992 до 11.03.1994 - відповідно до постанови Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10;
з 11.03.1994 до 16.01.2003 - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162;
з 16.01.2003 до 03.08.2016 - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36;
після 03.08.2016 - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461 та постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202.
Судом встановлено, що період роботи позивача з 06.09.1988 по 31.12.1998 за професією «гірничий майстер підземний» передбачений Списком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202, та відноситься до робіт, що дають право на пенсію незалежно від віку за умови безпосередньої зайнятості протягом повного робочого дня на підземних роботах.
Період роботи позивача за професією «головний інженер» передбачена Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.
Разом з тим, відповідно до відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, витяг з якого надано позивачем до суду, у період 2012-2014 років позивач виконував роботи, що дають право на пільги у пенсійному забезпеченні, з кодом підстави ЗПЗ013А1.
Наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (зі змінами) затверджено довідник кодів підстав для обліку Пенсійним фондом України стажу окремим категоріям осіб. Відповідно до зазначеного довідника, код ЗПЗ013А1 означає працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, за результатами атестації робочих місць.
Суд зазначає, що записами у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 29.06.1986 підтверджується його зайнятість за відповідною професією протягом повного робочого дня в шахті, а отже пільговий характер роботи позивача у спірні періоди підтверджується належними та допустимими доказами, оформленими відповідно до вимог чинного законодавства.
За таких обставин посилання відповідача на відсутність належного підтвердження пільгового стажу суд вважає безпідставними, оскільки записи трудової книжки достовірно підтверджують пільговий характер роботи позивача з повною зайнятістю під землею.
З розрахунку стажу за формою РС-право, наданого відповідачем, судом встановлено, що період роботи позивача з 01.07.1988 по 31.12.1998 зараховано до страхового стажу, період роботи з 01.11.2012 по 30.06.2014 зараховано до пільгового стажу за Списком № 1. При цьому, періоди роботи з 06.09.1988 пл 30.06.1998 та з 01.07.2014 по 28.11.2014 взагалі не зараховано до страхового та пільгового стажу позивача.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не зарахував до страхового та пільгового стажу позивача за Списком № 1 періоди роботи з 06.09.1988 по 30.06.1998 та з 01.07.2014 по 28.11.2014, а також протиправно не зарахував до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 01.07.1998 по 31.12.1998.
Водночас позовні вимоги в частині зарахування до пільгового стажу періоду роботи 30.06.2014 (один день) задоволенню не підлягають, оскільки зазначений період уже був зарахований відповідачем до пільгового стажу за Списком № 1.
Щодо дати, з якої необхідно призначити пенсію.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків- пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому, затвердженими відповідними законами України дія воєнного стану продовжувалася та діє на теперішній час.
Згідно з пунктом 14-6.2 «Прикінцеві положення» Закону № 1058 тимчасово, у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, для осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, у разі якщо звернення за призначенням пенсії відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, за умови що передбачений частиною першою статті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року, пенсія призначається: за віком - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку (…).
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України формується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (…).
Відповідно до розділу ІІ «Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України» Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, затвердженому наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 23.12.2022 за № 1668/39004 з наступними змінами (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) Волноваська міська територіальна громада Донецької області визначена як тимчасово окупована з 10 березня 2022 року.
Як свідчать матеріали справи, позивач мав реєстрацію за адресою: Донецька область, Волноваський район, с. Новопетриківка, вул. Дачна, б. 24, тобто на тимчасово окупованій Російською Федерацією території.
Разом з тим, відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком № 1, за результатами атестації робочих місць, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах після досягнення 50-річного віку та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з яких не менше 10 років - на зазначених роботах.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , досяг необхідного пенсійного віку - 50 років - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Враховуючи наведене, строк звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 45 Закону № 1058-IV сплив до 24 лютого 2022 року, тобто до введення воєнного стану в Україні. За таких обставин положення пункту 14-6.2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV до спірних правовідносин не застосовуються.
За наведених підстав відповідач правомірно призначив позивачу пенсію з дати звернення до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, а саме - з 09 серпня 2025 року.
Отже, позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Тобто, для того, щоб особа могла реалізувати своє право на судовий захист, необхідно встановити, що оскаржуваними рішенням чи діянням суб'єкта владних повноважень порушено права, свободи чи інтереси саме цієї особи або особи в інтересах якої вона звертається.
При цьому, як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
Суд зазначає, що відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною 5 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії), суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Суд наголошує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Отже суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах “Пономарьов проти України», “Рябих проти Росії», “Нєлюбін проти Росії»), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі “Серявін та інші проти України» зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на встановлені обставини, суд приходить висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є:
визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 періодів його роботи до страхового та пільгового стажу при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 09.08.2025 року зарахувавши до страхового та пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи з 06.09.1988 по 30.06.1998 та з 01.07.2014 по 28.11.2014, до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 01.07.1998 по 31.12.1998 та до пільгового стажу за провідними професіями періоди роботи з 16.06.1986 по 24.09.1986 та з 01.07.1987 по 20.07.1987.
При прийнятті рішення суд виходить з положень, закріплених в п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, де вказано, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Частиною 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог
З огляду на те, що спірне рішення відповідача визнано протиправним та скасовано, суд дійшов висновку, що судовий збір у розмірі 678,27 грн (70%) підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 5-14, 19-22, 72-78, 94, 132-143, 159-165, 241-247, 255, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 періодів його роботи до страхового та пільгового стажу при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, пл.. Соборна, буд. 3; код ЄДРПОУ 13486010) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) з 09.08.2025 року зарахувавши до страхового та пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи з 06.09.1988 по 30.06.1998 та з 01.07.2014 по 28.11.2014, до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 01.07.1998 по 31.12.1998 та до пільгового стажу за провідними професіями періоди роботи з 16.06.1986 по 24.09.1986 та з 01.07.1987 по 20.07.1987.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, пл.. Соборна, буд. 3; код ЄДРПОУ 13486010) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 678,27 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя М.М. Крилова