04 лютого 2026 рокуСправа №160/34625/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
04.12.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 25.09.2025 року №047350008897;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 (підземні роботи) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період навчання в Першотравенському ПТУ №40 з 01.09.2000 року по 01.06.2001 року та періоди учбової відпустки з 29.09.2003 року по 04.10.2003 року, з 02.02.2004 року по 21.02.2004 року, з 24.05.2004 року по 06.06.2004 року, з 12.01.2005 року по 01.02.2005 року, з 11.05.2005 року по 24.05.2005 року, з 08.09.2005 року по 14.09.2005 року, з 17.11.2005 року по 07.12.2005 року, з 26.01.2006 року по 08.02.2006 року, з 02.03.2006 року по 30.04.2006 року та періоди відпусток без збереження заробітної плати з 23.06.2006 року по 23.06.2006 року, з 29.07.2010 року по 31.07.2010 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 , пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з дати звернення, а саме з 17.09.2025 року, з урахуванням норм ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Означені позовні вимоги вмотивовані спірністю та протиправністю рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 25.09.2025 року №047350008897.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач-1 зазначив наступне. Позивач 17.09.2025 року звернувся через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком. За заявою позивача, засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, яким прийнято рішенням від 25.09.2025 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з недосягненням особою необхідного пільгового стажу. Згідно з наданими документами страховий стаж становить 47 років 11 місяців 27 днів (з урахуванням кратності). Вік заявника на дату звернення 42 роки 4 місяці 11 днів. Стаж роботи за Списком №1 становить 24 роки 6 місяців 8 днів (в т.ч. професії за пост. №202 (25) - 23 роки 9 місяців 12 днів, навчання за фахом 8 місяців 27 днів). На думку відповідача-1, на момент розгляду заяви та прийняття рішення від 25.09.2025 року про відмову в призначенні пенсії у позивача недостатньо стажу роботи, передбаченого п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», (25 років), що слугувало підставою для відмови в призначенні пільгової пенсії незалежно від віку виходу на пенсію.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач-2 зазначив наступне. 17.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Заява позивача про призначення пенсії та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 25.09.2025 року № 047350008897 відмовлено у призначенні пільгової пенсії згідно ч.3 статті 114. Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не розглядало заяву позивача про призначення пенсії по суті та не приймало рішення про відмову в призначенні пенсії. Страховий стаж позивача становить: 47 років 11 місяців 27 днів, в тому числі пільговий стаж роботи ( Пост. 202 (25) ) становить 23 роки 09 місяців 12 днів, навчання за фахом 08 місяців 27 днів. На час звернення Позивач досяг повних 42 роки. позивачем була надана пільгова довідка № 486 від 12.09.2025, яка видана ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП “Шахтоуправління Першотравенське», відповідно до якої вказані періоди були зараховані до пільгового стажу, за виключенням днів, в які позивач не був зайнятий на пільговій роботі: з 28.05.2001 по 01.06.2001 - учбовий пункт, з 29.09.2003 по 04.10.2003, з 02.02.2004 по 21.02.2004, з 24.05.2004 по 06.06.2004, з 12.01.2005 по 01.02.2005, з 11.05.2005 по 24.05.2005, з 08.09.2005 по 14.09.2005, з 17.11.2005 по 07.12.2005, з 26.01.2006 по 08.02.2006, з 02.03.2006 по 30.04.2006 - учбова відпустка та з 23.06.2006 по 23.06.2006, з 29.07.2010 по 31.07.2010 - відпустка без збереження заробітної плати, оскільки в ці періоди позивач не був зайнятий повний робочий день під землею. Період навчання у в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України зараховано до страхового стажу з 01.09.2000 по 01.06.2001, для зарахування вказаного періоду до пільгового стажу, відсутні підстави, відповідно до статті 41 Закону України від 23 травня 1991 року №1060-XII “Про освіту».
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 05.12.2025 року передана судді Пруднику С.В.
09.12.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , 17.09.2025 року звернувся засобами вебпорталу із заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
Заява опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, як це передбачено пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за№ 1566/11846 (далі- Порядок № 22-1).
За результатами розгляду зазначеної заяви прийнято рішення №047350008897 про відмову в призначенні пенсії від 25.09.2025 року.
У рішенні про відмову зокрема зазначено:
«...за результатами розгляду документів, доданих до заяви, до стажу роботи за Списком №1 зараховано всі періоди роботи згідно довідки про підтвердження пільгового трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 12.09.2025 №486 з врахуванням відомостей без збереження, учбових відпусток.
До страхового стажу враховано всі періоди згідно записів трудової книжки НОМЕР_3 від 01.09.2000 з врахуванням відомостей в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (Довідка форми ОК 5).
Вирішено: у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058 відмовити, в зв'язку з недостатньою кількістю стажу роботи на пільгових умовах.»
З метою детального аналізу умов та підстав відмови в призначення пенсії ОСОБА_1 до відповідача-2 направлено адвокатський запит.
У відповідь на адвокатський запит, листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 20.11.2025 року №0400-010307-8/218679 повідомлено наступне. Згідно заяви від 17.09.2025 ОСОБА_1 , за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області було відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, про що було винесено рішення про відмову № 047350008897 від 25.09.2025. Страховий стаж заявника складає 47 років 11 місяців 27 днів (зарахований по 31.08.2025), з урахуванням всіх періодів роботи згідно трудової книжки, диплому та даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, в тому числі пільговий стаж за Списком № 1 - 23 роки. До пільгового стажу враховані всі періоди роботи згідно довідки № 486 від 12.09.2025, яка видана ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП “Шахтоуправління Першотравенське», за виключенням днів, в які ОСОБА_1 не був зайнятий на пільговій роботі: з 28.05.2001 по 01.06.2001 - учбовий пункт, з 29.09.2003 по 04.10.2003, з 02.02.2004 по 21.02.2004, з 24.05.2004 по 06.06.2004, з 12.01.2005 по 01.02.2005, з 11.05.2005 по 24.05.2005, з 08.09.2005 по 14.09.2005, з 17.11.2005 по 07.12.2005, з 26.01.2006 по 08.02.2006, з 02.03.2006 по 30.04.2006 - учбова відпустка та з 23.06.2006 по 23.06.2006, з 29.07.2010 по 31.07.2010 - відпустка без збереження заробітної плати, що складає 24 роки 6 місяців 8 днів (зарахований по 12.09.2025), з них: - 23 роки 9 місяців 11 днів - на підземних і відкритих гірничих роботах; - 8 місяців 27 днів - навчання за фахом. Щодо перевірки зазначеної пільгової довідки повідомлено. Перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування з питань достовірності документів, наданих для призначення (перерахунку) пенсій, проводяться в порядку черговості в хронологічному порядку за узгодженням з підприємством на підставі наказу та направлення, виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. На сьогодні відповідь за результатами проведеної перевірки не надходила. Копії запитуваних документів направлені окремим листом.
Вважаючи спірне рішення протиправним та безпідставним, позивач, з метою захисту своїх порушених прав, звернулася із даною позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з офіційним тлумаченням положення статті 1 Конституції України, яке міститься в рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25 січня 2012 року, основними завданнями соціальної держави є створення умов для реалізації соціальних, культурних та економічних прав людини, сприяння самостійності і відповідальності кожної особи за свої дії, надання соціальної допомоги тим громадянам, які з незалежних від них обставин не можуть забезпечити достатній рівень життя для себе і своєї сім'ї.
Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип вер ховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші норма тивно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), який набрав чинності 01 січня 2004 року.
Питання призначення пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників регулюється статтею 114 Закону №1058-IV.
Відповідно до частини 3 статті 114 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Відтак, необхідною умовою призначення пільгової пенсії на підставі частини 3 статті 114 Закону №1058-IV є наявність відповідного стажу роботи, зокрема, на підземних роботах.
Статтею 62 Закону №1788-ХІІ встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1, п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 «Про затвердження Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У відповідності до ст.48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст.62 Закону № 1788-ХІІ, пунктами 1, 2 Порядку № 637 основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. З Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Трудова книжка позивача, яка містить відомості про періоди роботи, посади, які входять до переліку посад, зазначених у Списку №1 (підземні), місце роботи, печатку роботодавця, підписи уповноважених осіб, номери наказів є єдиним документом, що підтверджує роботу на підприємства вугільної промисловості та дає можливість призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Щодо зарахування періоду навчання в Першотравенському професійно-технічному училищі №40 до Списку №1 (підземний)
Так, відповідач-1 у своєму рішенні про відмову в призначенні пенсії зазначено, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви, до стажу роботи за Списком №1 зараховано всі періоди роботи згідно довідки про підтвердження пільгового трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 12.09.2025 №486 з врахуванням відомостей без збереження, учбових відпусток.
Відповідачем-2 зазначено, що страховий стаж заявника складає 47 років 11 місяців 27 днів (зарахований по 31.08.2025), з урахуванням всіх періодів роботи згідно трудової книжки, диплому та даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, в тому числі пільговий стаж за Списком №1 - 23 роки.
До пільгового стажу враховані всі періоди роботи згідно довідки №486 від 12.09.2025, яка видана ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП “Шахтоуправління Першотравенське», за виключенням днів, в які ОСОБА_1 не був зайнятий на пільговій роботі: з 28.05.2001 по 01.06.2001 - учбовий пункт, з 29.09.2003 по 04.10.2003, з 02.02.2004 по 21.02.2004, з 24.05.2004 по 06.06.2024, з 12.01.2005 по 01.02.2005, з 11.05.2005 по 24.05.2005, з 08.09.2005 по 14.09.2005, з 17.11.2005 по 07.12.2005, з 26.01.2006 по 08.02.2006, з 02.03.2006 по 30.04.2006 - учбова відпустка та з 23.06.2006 по 23.06.2006, з 29.07.2010 по 31.07.2010 - відпустка без збереження заробітної плати, що складає 24 роки 6 місяців 8 днів (зарахований по 12.09.2025), з них:
- 23 роки 9 місяців 11 днів - на підземних і відкритих гірничих роботах;
- 8 місяців 27 днів - навчання за фахом.
Суд вважає висновок відповідача-1 про те, що ОСОБА_1 не має достатнього пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України №1058 помилковим та незаконним, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про професійну (професійно - технічну) освіту» №103/98 ВР, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Аналогічна, за змістом, вимога міститься і в абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно - технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 № 1240, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.
Відповідно до п. «д» ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі - зараховується до стажу роботи.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» №103/98 ВР, до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать: професійно- технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійної (професійно-технічної) освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.
Так, згідно довідки від 16.09.2025 №221 виданої комунальним закладом освіти «Професійний ліцей м.Шахтарське» Дніпропетровської обласної ради, ОСОБА_1 в період з 01.09.2000 по 29.06.2001 навчався на денній формі навчання. По закінченню навчання присвоєно третій розряд машиніста електровоза (підземного) та видано диплом НОМЕР_4 .
Суд зазначає, що по спірному періоду позивача наявні записи в трудовій книжці, жодних виправлень, закреслень тощо, не містять, містять підписи відповідальних осіб та печатки підприємства.
Згідно копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 від 01.09.2000:
- Запис №1 від 01.09.2000 прийнятий учнем підземного машиніста електровоза з наступним направленням на навчання до СПТУ №40 (наказ №54 к від 04.09.2000);
- Запис №2 від 05.03.2001 переведений учнем машиніста електровоза поверхні з повним робочим днем на час практики (наказ №39 від 05.03.2001);
- Запис №3 від 28.05.2001 переведений учнем підземного машиніста електровозу з повним робочим днем в шахті на період практики (наказ №123 від 28.05.2001);
- Запис №4 від 01.09.2000-26.06.2001 навчання в СПТУ №40 за професією підземний машиніст електровоза (диплом НОМЕР_4 );
- Запис №5 від 02.07.2001 переведений підземним машиністом електровозу З розряду з повним робочим днем в шахті на УШП (наказ №1073 від 03.07.2001).
Таким чином, оскільки позивач проходив навчання у закладі професійної освіти, такий час навчання зараховується до трудового стажу позивача, як здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, оскільки перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
ОСОБА_1 був влаштований по спеціальності, підземним машиністом електровозу 3 розряду з повним робочим днем в шахті 03.07.2001, що не перевищує трьох місячний термін після закінчення навчання.
Крім того, позивачем надавалась під час призначення пенсії пільгова довідка від 12.09.2025 №486, яка містить відомості щодо періоду навчання з 01.09.2000 по 27.05.2001, та заначено, що за цей період ОСОБА_1 виконував в гірничому виробництві ведення гірничих і інших робіт з метою видобутку вугілля, підземним способом за професією навчання з відривом від виробництва за професією «машиніст електровоза підземний» отримував 100% тарифної ставки підземного робітника, що передбачено Списком 1 розділом 1 підрозділом 1 позиція 1010100а Постанова КМУ № 162 від 11.03.1994.
Довідка Форма ОК-5 Пенсійного фонду України з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування містить відомості, що ОСОБА_2 в спірний період працював на роботах, які відносяться до спеціального стажу, який відображається в 5 колонці в таблиці про спеціальний стаж.
Спеціальний стаж у спірний період зазначений, як ЗЗП3056Д1 та відповідно до Довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства визначений як, «Навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі».
Крім того, період навчання частково врахований органами пенсійного фонду до пільгового стажу за Списком №1 (підземний), та входить до зарахованого періоду з 02.06.2001 по 26.06.2001 (згідно пільгової довідки від 14.09.2025 №486).
З урахуванням викладеного, суд вважає, що час навчання з 01.09.2000 по 01.06.2001, згідно довідки від 16.09.2025 №221, підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком №1 (підземні роботи).
Щодо зарахування періодів учбової відпустки з 29.09.2003 по 04.10.2003, з 02.02.2004 по 21.02.2004, з 24.05.2004 по 06.06.2004, з 12.01.2005 по 01.02.2005, з 11.05.2005 по 24.05.2005, з 08.09.2005 по 14.09.2005, з 17.11.2005 по 07.12.2005, з 26.01.2006 по 08.02.2006, з 02.03.2006 по 30.04.2006 та з 23.06.2006 по 23.06.2006, з 29.07.2010 по 31.07.2010 відпустка без збереження заробітної плати до пільгового стажу позивача за Списком №1 (підземний)
Згідно відповіді на адвокатський запит та форми рс право до пільгового стажу позивача за Списком №1 (підземний) не зараховано періоди знаходження в учбових відпустках та періоди відпусток без збереження заробітної плати. Не можливо погодитись із зазначеним, враховуючи наступне.
Так, дипломом молодшого спеціаліста серії НОМЕР_5 , підтвердженого, що ОСОБА_1 закінчив у 2006 році Павлоградський технікум Національного гірничого університету за спеціальністю «Технологія підземної розробки корисних копалин» і здобув кваліфікацію гірничий технік-технолог.
До того ж, що відповідно до даних довідки ОК-5, що за всі періоди, в яких позивач перебував в учбових відпустках, з його заробітної плати були сплачені страхові внески в значно більшому розмірі ніж мінімальному. Окрім того, з даної довідки вбачається, що всі трудові дні за місяці, в яких позивач перебував в учбових відпустках, зараховані в повному обсязі до спеціального (пільгового) стажу.
Також, відповідно до пункту «д» частини першої статті 56 Закону №1788, визначено види трудової діяльності, що зараховуються до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію. Відповідно до цієї норми, до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Поняття системи освіти, її мету та структуру визначено Законом України «Про освіту» від 23.05.1991 №1060 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Так, відповідно до положень ст.41 зазначеного Закону, до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» №103/98 ВР, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Крім того, відповідно до ст. 217 КЗпП на час додаткових відпусток у зв'язку з навчанням за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата.
Слід зауважити, що під час навчання Позивач працював на посадах та за професією яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, отже періоди перебування в учбових відпустках також мають бути зараховані до пільгового стажу за Списком №1 (підземний).
Згідно зі статтею 84 КЗпП України у випадках, передбачених статтею 25 Закону України "Про відпустки" працівнику за його бажанням надається в обов'язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати.
За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем, але не більше 30 календарних днів на рік.
Як убачається із статті 4 Закону України "Про відпустки", відпустки без збереження заробітної плати є одними із видів відпусток.
Відповідно до статей 25 та 26 Закону України "Про відпустки" відпустки без збереження заробітної плати надаються в обов'язковому порядку, або за згодою сторін.
У листі Міністерства соціальної політики України від 08.02.2016 №713/039/161-16 зазначено, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.
Цим листом Міністерство соціальної політики України роз'яснило, що відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України, простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.
Час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.
У постанові від 19.03.2019 у справі №295/8979/16-а Верховний Суд, між іншим, зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.
Отже, позивач має право на зарахування до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, днів відпустки без збереження заробітної плати за умови що 1) вони пов'язані з виробничою необхідністю та 2) не більше 1 місяця в календарному році.
Крім того, відповідно до даних довідки ОК-5 за червень місяць 2006 та липень 2010 року та (невраховані періоди), в яких позивач перебував у відпустках без збереження заробітної плати, з його заробітної плати були сплачені страхові внески до Пенсійного фонду, в розмірі значно більшому ніж мінімальний.
Враховуючи викладене, суд вважає, що не зарахування до пільгового стажу позивача за Списком №1 (підземний) періодів учбової відпустки з 29.09.2003 по 04.10.2003, з 02.02.2004 по 21.02.2024, з 24.05.2004 по 06.06.2004, з 12.01.2005 по 01.02.2005, з 11.05.2005 по 24.05.2005, з 08.09.2005 по 14.09.2005, з 17.11.2005 по 07.12.2005, з 26.01.2006 по 08.02.2006, з 02.03.2006 по 30.04.2006 та з 23.06.2006 по 23.06.2006, з 29.07.2010 по 31.07.2010 відпустки без збереження заробітної плати є протиправним.
За таких обставин суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 25.09.2025 року №047350008897.
Та як наслідок слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 (підземні роботи) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період навчання в Першотравенському ПТУ №40 з 01.09.2000 року по 01.06.2001 року та періоди учбової відпустки з 29.09.2003 року по 04.10.2003 року, з 02.02.2004 року по 21.02.2004 року, з 24.05.2004 року по 06.06.2004 року, з 12.01.2005 року по 01.02.2005 року, з 11.05.2005 року по 24.05.2005 року, з 08.09.2005 року по 14.09.2005 року, з 17.11.2005 року по 07.12.2005 року, з 26.01.2006 року по 08.02.2006 року, з 02.03.2006 року по 30.04.2006 року та періоди відпусток без збереження заробітної плати з 23.06.2006 року по 23.06.2006 року, з 29.07.2010 року по 31.07.2010 року.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 , пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з дати звернення, а саме з 17.09.2025 року, з урахуванням норм ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах вважає за необхідне зобов'язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву позивача від 17.09.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.
Обираючи такий спосіб захисту порушених прав позивача, суд керується тим, що статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Стосовно питання належного територіального органу Пенсійного фонду, на який має бути покладено обов'язок щодо зарахування стажу та розгляду заяви щодо призначення пенсії суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі - постанова № 25-1).
Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі постанови № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.
Запроваджена у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.
Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв'язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно з пунктом 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Положеннями пункту 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 передбачено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналіз наведених вище положень Порядку № 22-1 свідчить про наступне:
- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Враховуючи вимоги Порядку № 22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про призначення пенсії, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Отже, з огляду на пункти 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 належним відповідачем у правовідносинах щодо зарахування стажу та розгляду заяви щодо призначення пенсії є Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову у її призначенні.
Таким чином, саме Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області має вирішити питання щодо зарахування стажу та розгляду заяви щодо призначення пенсії, а не Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як помилково вважає позивач.
Відповідно до пункту 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Враховуючи те, що підставою звернення до суду стало протиправне рішення відповідача-2 про відмову в призначенні пенсії, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 25.09.2025 року №047350008897.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 (підземні роботи) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період навчання в Першотравенському ПТУ №40 з 01.09.2000 року по 01.06.2001 року та періоди учбової відпустки з 29.09.2003 року по 04.10.2003 року, з 02.02.2004 року по 21.02.2004 року, з 24.05.2004 року по 06.06.2004 року, з 12.01.2005 року по 01.02.2005 року, з 11.05.2005 року по 24.05.2005 року, з 08.09.2005 року по 14.09.2005 року, з 17.11.2005 року по 07.12.2005 року, з 26.01.2006 року по 08.02.2006 року, з 02.03.2006 року по 30.04.2006 року та періоди відпусток без збереження заробітної плати з 23.06.2006 року по 23.06.2006 року, з 29.07.2010 року по 31.07.2010 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.09.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.
В задоволенні решти заявлених позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник