04 лютого 2026 рокуСправа №160/2011/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юрков Е.О., розглянувши заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в адміністративній справі №160/2011/26 за позовом Фермерського господарства "ДЕНАРТ-2021" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фермерське господарство "ЛАМАКС" про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
29 січня 2026 року Фермерське господарство "ДЕНАРТ-2021" (вул. Ювілейна, буд. 16, с. Водяне (Софіївський), Криворізький р-н, Дніпропетровська обл.,53130; ІК в ЄДРПОУ 44572432) в особі представника Василюхи Тетяни Олександрівни, через систему "Електронний Суд" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49005; ІК в ЄДРПОУ 44118658), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053; ІК в ЄДРПОУ 43005393) з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ від 07.11.2025 року №53917 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;
- зобов'язати ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ виключити ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «ДЕНАРТ-2021» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 44572432) з переліку ризикових платників податку;
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.12.2025 року №13520129/44572432;
- зобов'язати Державну податкову службу України (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43005393; місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «ДЕНАРТ-2021» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 44572432; місцезнаходження: вул. Ювілейна, б. 16, с. Водяне, Девладівська ТГ, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53130) №1 від 30.10.2025 року датою її фактичного подання - 17.11.2025 року.
Ухвалою суду від 30.01.2026 відкрито провадження в адміністративній справі №160/2011/26 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Цією ж ухвалою суду залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фермерське господарство "ЛАМАКС" (вул. Снігурівська, буд. 79, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50082; ІК в ЄДРПОУ 45155004).
03.02.2026 через систему «Електронний суду» від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшла заява про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в адміністративній справі №160/1032/26. В обґрунтування заяви зазначено, що у випадку розгляду справи в порядку спрощеного провадження відповідач може бути позбавлений касаційного перегляду справи.
Суд, розглянувши зазначені заяві, проаналізувавши норми Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до таких висновків.
Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Відповідно до положень частин 1, 4 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
За змістом частин 1, 2 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до положень частини 2 статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частиною 4 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до вимог частини 4 статті 260 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про, зокрема, залишення заяви відповідача без задоволення.
Згідно вимог пункту другого частини 6 статті 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Аналіз вищевикладених норм показує, що КАС України визначає право адміністративного суду на призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін за їх клопотанням або загального позовного провадження, з урахуванням встановлених КАС України обмежень.
Суд зауважує, що частиною 4 статті 12 КАС України визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Проте, спірними у даному випадку є рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ від 07.11.2025 року №53917 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.12.2025 року №13520129/44572432.
Також, в даному випадку, позивачем не заявлено вимогу про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Щодо права на касаційне оскарження судового рішення суд вказує, що Кодекс адміністративного судочинства України не обмежує стороні у справі на подання касаційної скарги на судове рішення у разі оскарження судового рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження. Так, є певні обмеження, проте розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження не є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Суд зазначає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування, є незначної складності та не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Тому суд вважає за необхідне залишити без задоволення заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в адміністративній справі №160/2011/26.
Керуючись ст. ст. 12, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в адміністративній справі №160/2011/26 за позовом Фермерського господарства "ДЕНАРТ-2021" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фермерське господарство "ЛАМАКС" про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Е.О. Юрков