02 лютого 2026 рокуСправа №160/34271/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
01 грудня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку відповідно до інформації, яка міститься у військовому квітку серії НОМЕР_2 від 18 листопада 1988 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку відповідно до інформації, яка міститься у військовому квітку серії НОМЕР_2 від 18 листопада 1988 року.
В обґрунтування позову зазначено, що 10 серпня 2022 року ОСОБА_1 на підставі довідки ВЛК №4/3495 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за ст. 39а, 41б графи II Розкладу хвороб (Наказ МОУ №402). Відповідна відмітка внесена до військового квитка серії НОМЕР_2 . Отже, після набрання чинності Закону України від 11 квітня 2024 року № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», у ОСОБА_1 , був відсутній обов'язок щодо уточнення персональних даних, оскільки він був виключений з військового обліку та є невійськовозобов'язаним. Проте, 12 вересня 2025 року ОСОБА_1 сформував електронний військово-обліковий документ у мобільному застосунку «Резерв+» та виявив, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів зазначена суперечлива інформація - позивач значиться як «військовозобов'язаний» та перебуває «на обліку». Численні звернення до ТЦК та СП та Міністерства оборони не призвели до виправлення технічної невідповідності, попри письмові запевнення відповідача про «актуальність даних».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
23.12.2025 відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказав, що на даний час відсутній висновок ВЛК з відміткою про проходження позивачем обов'язкового обстеження у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах про визнання позивача непридатними до військової служби, тому відсутні і правові підстави для виключення позивача з військового обліку та внесення відповідних змін про це до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Також відповідач послався на те, що позивачем не надано доказів особистого звернення до відповідача з оригіналами документів, які підтверджують його вимоги, що свідчить про відсутність особистої участі позивача з питання внесення відповідної інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та виключення його з військового обліку. Також зауважив, що матеріали справи містять лише звернення позивача, до яких додавалися копії документів щодо позивача, а питання щодо відповідності сканованих (скопійованих) документів оригіналам не входить до компетенції відповідача. При цьому, відповідач вважає, що внесення відповідної інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо позивача та виключення його з військового обліку можливе тільки за особистою його участю.
23.12.2025 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві. Також зазначено, що відповідач у відзиві не довів правомірність своїх дій щодо невнесення ним як органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку через непридатність до військової служби.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом з матеріалів справи встановлено, що 10.08.2022 року ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де він був поставлений на військовий облік і його направлено на проходження військово-лікарської комісії.
Відповідно до Довідки військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10 серпня 2022 року № 4/3495, ОСОБА_1 на підставі статей 39а, 41б графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (Додаток 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства Оборони України від 14 серпня 2008 року № 402) визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
До військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 (пункт 32 аркуш 33 та розділ VIII аркуш 26) внесено запис про те, що 10 серпня 2022 року військоволікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку по гр. ІІ ст. 39а, 41б згідно з наказом Міністерства Оборони України від 14 серпня 2008 року № 402.
Відповідно до сформованого 12 вересня 2025 року у мобільному застосунку «Резерв+» електронного військово-облікового документу вбачається, що відповідно до постанови ВЛК від 10 серпня 2022 року ОСОБА_1 є непридатним з виключенням з військового обліку. Також, одночасно в електронному військово-обліковому документі ОСОБА_1 міститься запис про те, що позивач перебуває на обліку у ЦентральноЧечелівському об'єднаному районному у місті Дніпро територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, категорія обліку - військовозобов'язаний.
09 жовтня 2025 року представником позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 направлена заява про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 з метою приведення у відповідність відомостей, які у ньому зазначені, відомостям, зазначеним у військовому квитку серії НОМЕР_2 від 18.11.1988 року, а саме, внести інформацію про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
На вказану заяву відповідач надіслав відповідь від 23 жовтня 2025 року № 4/1/9001 у якій повідомив, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів внесена актуальна інформація щодо ОСОБА_1 , а саме: виключений з військового обліку.
Як зазначив, позивач, оновивши мобільний за стосунок «Резерв+» і сформувавши новий електронний військово-обліковий документ, ОСОБА_1 не виявив жодних змін щодо свого статусу. Згідно з записом в електронному військово-обліковому документі, сформованому у мобільному застосунку «Резерв+» 27 жовтня 2025 року позивач і надалі перебував на обліку та рахувався як військовозобов'язаний.
27 жовтня 2025 року представником позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено адвокатський запит про надання витягу відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
На даний адвокатський запит відповідач надав відповідь від 04 листопада 2025 року № 4/1/9335, у якій повторно вказав, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів внесена актуальна інформація щодо ОСОБА_1 , а саме: виключений з військового обліку. А також відповідач зазначив про неможливість надати запитуваний витяг відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 , з військового обліку, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 не є розпорядником мобільного за стосунку «Резерв+».
06 листопада 2025 року представником позивача до Міністерства оборони України направлена заява про приведення у відповідність (синхронізацію) відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів та відомостей у Електронному кабінеті призовника, військовозобов'язаного, резервіста у формі мобільного додатка «Резерв+» щодо ОСОБА_1 , відомостям, зазначеним у військовому квитку серії НОМЕР_2 від 18.11.1988 року, а саме: інформації про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
На вказану заяву надійшла відповідь ІНФОРМАЦІЯ_5 від 18 листопада 2025 року № 195/1/5919, у якій зазначено, що власником Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони (далі - Портал) та виключних майнових прав інтелектуальної власності на його програмні засоби є держава в особі Міноборони, для актуалізації інформації стосовно ОСОБА_1 , рекомендовано звернутись до відповідного структурного підрозділу Міноборони, що здійснює загальне управління Порталом.
З урахуванням зазначеного, позивач звернувся до оператора підтримки застосунку «Резерв+» на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 із запитом про приведення у відповідність (синхронізацію) відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів та відомостей у Електронному кабінеті призовника, військовозобов'язаного, резервіста у формі мобільного додатка «Резерв+» щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
Від оператора підтримки застосунку «Резерв+» надійшла відповідь про те, що він не має змоги змінювати дані в реєстрі «Оберіг», а органом, який забезпечує внесення та актуалізацію даних в реєстрі «Оберіг», є ТЦК та СП, у якому ОСОБА_1 перебуває на обліку.
Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд врахував таке.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Поряд з цим, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
На момент розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений.
Згідно із статтею 1 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12.05.2015 №389-VIII (далі Закон №389-VIII), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
У свою чергу, правове регулювання відносин між Державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон №2232-XII).
Згідно з ч.1 ст.27 Закону №2232-XII, у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
На підставі ч.ч.1, 2, 4 ст.28 Закону №2232-XII, запас військовозобов'язаних поділяється на два розряди, що встановлюються залежно від віку військовозобов'язаних.
Військовозобов'язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком: перший розряд - до 35 років; другий розряд - до 60 років.
Граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі.
Відповідно до ст.33 Закону №2232-XII, військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» №1951-VIII від 16.03.2017 (далі - Закон №1951-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1951-VIII, єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів - це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
На підставі ст.2 Закону №1951-VIII, основними завданнями Реєстру є:
1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України;
2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період;
3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Згідно зі статтею 3 Закону № 1951-VIII, основними засадами ведення Реєстру є:
1) обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.
Частиною 5 статті 5 Закону №1951-VIII передбачено, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частини 8, 9 статті 5 Закону №1951-VIII).
За змістом статті 6 Закону №1951-VIII, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
До службових даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про виконання військового обов'язку; відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно доЗакону України "Про альтернативну (невійськову) службу"; відомості про участь у бойових діях. (стаття 8 Закону № 1951-VIII)
Відповідно до статті 9 Закону №1951-VIII, призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Згідно з ч.1 ст.14 Закону №1951-VIII, ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною (частина 3 статті 14 Закону №1951-VIII).
Відповідно до п. 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2025 року № 559 (надалі - Порядок № 559) у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Відповідно до п. 5 Порядку № 559 військово-обліковим документом призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», в електронній формі (далі - військовообліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.
Відповідно до п. 6 Порядку № 559 військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка.
Пунктом 8 Порядку № 559 встановлено, що військово-обліковий документ в електронній формі містить зокрема такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності): 7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку; 10) військово-облікова спеціальність для військовозобов'язаних та резервістів; 11) відомості про виконання військового обов'язку (категорія обліку); 12) відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку).
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 №1487 (далі Порядок №1487), визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Відповідно до п.п.2, 3, 4, 5 Порядку №1487, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Завданнями військового обліку є:
утворення військового резерву людських ресурсів, накопичення військово-навчених людських ресурсів, необхідних для укомплектування Збройних Сил, інших військових формувань у мирний час та в особливий період;
проведення аналізу кількісного складу та якісного стану призовників, військовозобов'язаних та резервістів для їх ефективного використання в інтересах оборони та національної безпеки держави;
своєчасне оформлення військово-облікових документів призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
організація своєчасного бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час;
забезпечення контролю за станом військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях;
забезпечення контролю за дотриманням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами правил військового обліку;
забезпечення громадян України інформацією щодо виконання ними військового обов'язку.
З метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - система військового обліку).
Системою військового обліку є сукупність узгоджених за завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством.
Головною вимогою до системи військового обліку є забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з п.79 Порядку №1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:
організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;
організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;
виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-IX, ч.6 ст.37 викладено у такій редакції:
«Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.».
Як встановлено судом, відповідно до Довідки військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10 серпня 2022 року № 4/3495, ОСОБА_1 на підставі статей 39а, 41б графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (Додаток 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства Оборони України від 14 серпня 2008 року № 402) був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Також, як вбачається з змісту військового квитка серії НОМЕР_2 (пункт 32 аркуш 33 та розділ VIII аркуш 26), до нього внесено запис про те, що 10 серпня 2022 року військоволікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку по гр. ІІ ст. 39а, 41б наказу Міністерства Оборони України від 14 серпня 2008 року № 402.
Водночас, відповідно до даних військового обліково документа, сформованого 12.09.2025 за допомогою застосунку «Резерв+», позивач перебуває на обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд зазначає, що доказів протиправності або безпідставності записів, внесених до військового квитка військовозобов'язаного серії НОМЕР_2 , суду не надано. Тому, суд вважає, що військовий квиток є допустимим доказом, який свідчить про те, що позивач станом на день розгляду справи не має статусу військовозобов'язаного та виключений з військового обліку військовозобов'язаних через непридатність до військової служби за станом здоров'я з 10.08.2022.
При цьому, суд бере до уваги, що умовою для виключення особи з військового обліку, є саме визнання її ВЛК непридатною до військової служби.
Відповідно до п. 1.1. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 р. № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Як передбачено п. 3.8. Положення про ВЛК, після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов:
- "Придатний до військової служби";
- "Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)";
- "Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".
Цій нормі кореспондують положення п. 20.3. б Положення про ВЛК - при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови такого змісту: "Непридатний": до військової служби з виключенням з військового обліку.
Як вже було вказано судом, рішенням ВЛК від 11.08.2022 позивач був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Пункт 22.12. Положення про ВЛК передбачає, що постанови ВЛК щодо військовослужбовців, які визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час, повинні бути реалізовані негайно.
Наведені норми Положення про ВЛК не вимагають від позивача вчинення будь-яких додаткових дій для виключення з військового обліку, а єдиною і достатньою підставою для вчинення відповідачем дій по виключенню позивача з військового обліку, є постанова ВЛК.
Разом з цим, у даній справі суд не перебирає повноваження ВЛК та не надає власну оцінку поставленому діагнозу щодо наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби, а лише перевіряє дотримання процедури внесення відомостей про позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно визнання його не придатним до військової служби з виключенням з військового обліку згідно поданих документів, які оформлені відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України та Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, місять всі необхідні реквізити та відомості, а також гербові печатки відповідача.
При цьому, під час розгляду справи відповідач не надав до суду належних доказів, що з боку позивача було допущено будь-які порушення під час проходження ВЛК, чи подання позивачем підроблених документів під час визнання його не придатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Крім того, відповідач не надав доказів, що позивачем було повідомлено свідомо неправдиві відомості та/або надані документи містили недостовірні дані та/або були підробленими.
Суд зазначає, що з огляду на наявні в матеріалах справи докази, необхідно зробити єдиний висновок, що дії з виключення позивача з військового обліку фактично відбулись в минулому (з серпня 2022) та не оскаржувалися та не визнавалися протиправними.
На підставі наведеного, суд констатує, що рішення військово-лікарської комісії від 11.08.2022 є чинним, а тому, законні підстави щодо проведення повторного медичного обстеження позивача - відсутні.
Під час судового розгляду справи відповідачем не надано суду доказів в обґрунтування об'єктивності, правомірності та законності проведення обстеження та підстав повторного медичного огляду позивача. Доказів визнання позивача придатним до військової служби за станом здоров'я відповідачем до суду також не надано.
Водночас, суд зазначає, що процедура повторного взяття на військовий облік на момент виникнення спірних правовідносин чинним законодавством не передбачена в т.ч і для повторного проведення процедури виключення з військового обліку.
Крім того, суд зауважує, що згідно з положеннями Порядку № 1487, відповідальними за організацію та забезпечення зберігання облікової документації військовозобов'язаних, персональних даних, які в них містяться, збереження підтвердних документів, що стали підставою для виключення з військового обліку військовозобов'язаних, а також своєчасне внесення даних про військовозобов'язаного, у тому числі й про виключення з військового обліку із зазначенням підстав, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, є саме територіальні центри комплектування та соціальної підтримки громадян.
Тому, суд вважає, що тягар настання несприятливих наслідків через невиконання (не належне виконання) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки своїх обов'язків, у тому числі й щодо своєчасного внесення даних про військовозобов'язаного до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, не може покладатися на позивача та створювати для нього додаткових обов'язків щодо повторного постановлення на військовий облік військовозобов'язаного за відсутності законодавчо визначених для цього підстав та проходження військово-лікарської комісії з метою підтвердження раніше встановленої непридатності до військової служби за станом здоров'я.
Аналіз наведених вище положень Порядку № 1487 та Правил військового обліку дає підстави для висновку, що військовозобов'язані повинні:
- перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідному районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи, у разі залишення свого зареєстрованого місця проживання;
- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
- особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних.
Проте, положеннями Порядку № 559 визначена можливість звернутися у паперовій формі для уточнення військово-облікових даних, внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку.
Таким чином, позивачем були дотримані вимоги п. 4 Порядку № 559 щодо звернення до ІНФОРМАЦІЯ_1 для внесення у разі невідповідності відомостей, зазначених у військовому квитку, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін.
Відтак, за встановлених обставин, суд зазначає, що доводи відповідача про відсутність доказів визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби не відповідають фактичним обставинами. Доводи про необхідність проходження позивачем повторного медичного огляду військово-лікарською комісією та особистої участі ОСОБА_1 при внесенні щодо нього відповідної інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, не ґрунтуються на вимогах закону.
За наведеного вище, суд дійшов висновку, що у відповідача були законні підстави для внесення відомостей про позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно виключення з військового обліку на підставі визнання військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, оскільки вчинення таких дій прямо передбачено Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» та Порядком ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а не вчинення таких дій фактично є порушенням з боку державного органу взятих на себе зобов'язань, тобто є порушенням принципів належного урядування та юридичної визначеності.
Так, суд враховує, що бездіяльність - це не вчинення у встановлений законом строк дії, яку суб'єкт владних повноважень повинен вчинити.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що бездіяльність відповідача щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів Оберіг стосовно визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку є протиправною.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч.1 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно із частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Таким чином, встановивши порушення прав позивача, суд має обрати такий захисту, який з урахуванням конкретних обставин справи буде ефективним з точки зору ч.1 ст.2 КАС України та ст.13 Конвенції та виключатиме можливі подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах.
Частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку відповідно до інформації, яка міститься у військовому квітку серії НОМЕР_2 від 18 листопада 1988 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник