03 лютого 2026 року ЛуцькСправа № 140/15433/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лозовського О.А.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю « 777 Трейдінг Груп» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
Товариство з обмеженою відповідальністю « 777 Трейдінг Груп» (далі - ТзОВ « 777 Трейдінг Груп», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Волинської митниці (далі - митний орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 12.08.2025 №UA205050/2025/000200/2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою митного оформлення товару 11.08.2025 декларант позивача подав до Волинської митниці митну декларацію (далі - МД) №25UA205050030822U7. Однак, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю і прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 12.08.2025 №UA205050/2025/000200/2, визначивши митну вартість за резервним методом. При цьому митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з огляду на те, що подані документи, не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.
Позивач не погоджується із таким рішенням та зазначає, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару уповноваженою ним особою були подані передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) необхідні документи, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України (тобто чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця), у зв'язку з чим давали можливість відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору (за основним методом).
Відтак, позивач вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Ухвалою суду від 12.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзиві на позов Волинська митниця заперечує проти задоволення позовних вимог, вказуючи, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару діяла в межах повноважень та у спосіб, передбачений МК України.
Відповідач посилається на положення статей 49, 52-55 МК України, якими встановлено обов'язок декларанта подавати достовірні та документально підтверджені відомості щодо митної вартості товарів. Митниця зазначає, що подані декларантом документи містили розбіжності та не підтверджували у повному обсязі числові значення складових митної вартості, зокрема щодо транспортних витрат та джерел формування ціни товару.
Крім того, відповідач вказує, що спрацювання профілів ризику відповідно до статті 337 МК України та Методичних рекомендацій, затверджених наказом Державної митної служби України від 01.07.2021 №476, стало підставою для поглибленої перевірки поданих документів та подальшого коригування митної вартості із застосуванням резервного методу на підставі статті 64 МК України з використанням цінової інформації ЄАІС Держмитслужби.
У зв'язку з цим митниця дійшла висновку, що відсутні підстави для визнання заявленої митної вартості, а тому було правомірно прийнято рішення про її коригування
У відповіді на відзив позивач не погоджується з доводами митного органу та зазначає, що всі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, були подані разом із митною декларацією, а додаткові документи - на вимогу митного органу у встановлений строк.
Позивач наголошує, що транспортні витрати були включені до ціни товару відповідно до умов поставки, а перевезення здійснювалося власним ходом, у зв'язку з чим твердження митниці про непідтвердженість таких витрат є безпідставними. Також зазначає, що відсутність страхування товару не може розцінюватися як порушення, оскільки страхування не є обов'язковою складовою митної вартості.
Крім того, позивач посилається на практику Верховного Суду та правові позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до яких орган державної влади зобов'язаний належним чином мотивувати свої рішення, а формально нижчий рівень митної вартості сам по собі не є підставою для її коригування. За відсутності доведених митним органом розбіжностей або недостовірних відомостей застосування резервного методу визначення митної вартості є протиправним.
Ухвалою суду від 30.12.2025 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи із викликом (повідомленням) сторін.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
25.07.2025 між ТзОВ «777 Трейдінг Груп» та Womy equipment supply B.V. (Нідерланди) укладено зовнішньоекономічний контракт №2707nl, відповідно до якого, Womy equipment supply B.V. (продавець) зобов'язується поставляти товар - автобуси VDL Ambassador vin № НОМЕР_1 , №XMGDE18FS0H021835, №XMGDE18FS0H021839, а покупець прийняти та оплатити їх на умовах, визначених контрактом. Товар, що поставляється, має бути поставлений в повній відповідності до вимог, на умовах та за цінами, зазначеними в специфікаціях, що є невід'ємною частиною контракту. Валютою платежу за цим контрактом є Євро (а. с. 13-15).
Загальна сума контракту становить 36000,00 Євро. Ціна однієї одиниці транспортного засобу становить 12000,00 Євро.
Відповідно до інвойса 10250769 від 30.07.2025 Womy equipment supply B.V. (Нідерланди) поставлено автобус VDL Ambassador vin № НОМЕР_2 (а. с. 16, 17 переклад).
Оплата за контрактом проведена в повному обсязі відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті №86 від 28.11.2025 (а. с. 18).
З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту 11.08.2025 декларантом ТзОВ «777 Трейдінг Груп» в порядку електронного декларування до Волинської митниці подано МД №25UA205050030822U7 з описом товару «Автобус міський, що був у використанні: марка згідно з довідником - VDL BERKHOF модель згідно з довідником - AMBASSADOR, (кузов, шасі, рама) №XMGDE18FS0H021839, включаючи водія, загальна к-сть сидячих - 31 місце, загальна к-сть стоячих - 50 місць, для людей з обмеженими можливостями - 1 місце, призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, тип двигуна дизель, робочий об'єм циліндрів двигуна 6692 см. куб., номер двигуна невизначений, потужність - 166kw, колісна формула - 4х2, календарний рік виготовлення 2012, модельний рік виготовлення 2012, Країна виробництва - (NL) Торгівельна марка «VDL»» (а. с. 26-27).
У вказаній декларації митна вартість товару визначена за основним - першим методом, а саме на основі ціни товару з урахуванням коригування відповідно до п.10 ст.58 МК України на суму понесених витрат на транспортування товару - 12000,00 Євро (623716,80 грн).
Страхування товару за кошти ТзОВ « 777 Трейдінг Груп» не проводилось, затратна навантаження та розвантаження не було.
Для підтвердження митної вартості надано: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №10250769 від 30.07.2025, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 (Movement certificate EUR. 1) №AF01393844 від 01.08.2025, статус особи, яка подає митну декларацію №2, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №0706302156 від 17.03.2025, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 30.07.2025, калькуляція транспортних витрат від 11.08.2025, висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №2128 від 11.08.2025, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2707nl від 27.07.2025, договір про надання послуг митного брокера №9 від 21.04.2025, довідка №110825019 від 11.08.2025, фото від 11.08.2025, копія митної декларації країни відправлення №25NL8CVS4S0SAP4DA2 від 30.07.2025.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 5) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; 7) виписку з бухгалтерської документації; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
У відповідності до частини восьмої статті 55 МК України ТзОВ « 777 Трейдінг Груп» заявою від 01.10.2025 направило митному органу додаткові документи та пояснення.
Отримання документів митним органом підтверджено листом від 13.10.2025 №7.3-2/15-02/14/11901.
Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 12.08.2025 №UA205050/2025/000200/2 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2025/000702 (а. с. 32).
У графі 33 оскаржуваного рішення від 12.08.2025 №UA205050/2025/000200/2 зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:
- документального підтвердження для здійснення числового розрахунку понесених транспортних витрат (чеків, квитанцій, бухгалтерських документів тощо), згідно калькуляції транспортних витрат від 11.08.2025 не подано до митного оформлення;
- продавець товару відповідно до контракту від 27.07.2025 №2707nl - компанія WOMY EQUIPMENT SUPPLY B.V., покупець - Товариство з обмеженою відповідальністю « 777 ТРЕЙДІНГ ГРУП», тоді як свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 17.03.2025 №0706302156 виписане на третю особу. Документів про перехід права власності, а також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано.
- Продавцем товару відповідно до Контракту є компанія, зареєстрована в Нідерландах та товар оформлено на експорт в Нідерландах (згідно копії митної декларації країни відправлення від 30.07.2025 №25NL8CVS4S0SAP4DA2). При цьому, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 30.07.2025 №A58010909 виписане безпосередньо на ТзОВ « 777 ТРЕЙДІНГ ГРУП», видане в Австрії.
- Одними із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (пункт 6 частини другої статті 53 Митного кодексу України. Для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 11.08.2025 б/н. Інших документів, передбачених Наказом № 599, що підтверджують суму фактично понесених витрат не надано.
У зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження заявленої митної вартості товару, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності, декларанту було запропоновано згідно статті 53 та статті 54 Кодексу в 10-ти денний термін надати документи.
Витребувані документи декларант відмовився надати, про що зазначено в заяві від 11.08.2025 б/н.
Отже, декларантом не забезпечено надання відповідно до п.2 частини другої статті 52 Кодексу достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних.
У зв'язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а та методу 2б з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в та методу 2г з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості для митного органу та декларанта, митну вартість товару визначено за резервним методом згідно статті 64 МК України та у відповідності до наказу ДМСУ №476 від 01.07.2021 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо посадових осіб митних органів з аналізу виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначенням митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України».
Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби (ЕМД від 31.08.2024 №24UA205170025046U0).
За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість товару, митне оформлення якого вже завершено, - автобуса марки VDL, моделі- CITEA LLE120.225, країна походження- EU, календарний рік виготовлення- 2012, модельний рік виготовлення- 2012, технічні характеристики - 6692 см3, 162 квт, 40 місць для сидіння, 41 стояче місце та для людей з обмеженими можливостями - 1 місце, з врахуванням обсягу партії товару (1шт). Рівень митної вартості становить 29000 євро/од. Оцінюваний товар ввезено в тій же кількості, що і товар за ЕМД №24UA205170025046U0.
Крім того, декларанта повідомлено про можливість випуску задекларованого товару у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України.
Товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених частини сьомої статті 55 Митного кодексу України, про що свідчить митна декларація №25UA205050031244U4 від 13.08.2025.
Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У даному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.
Так, для підтвердження митної вартості товару за МД№25UA205050030822U7 від 11.08.2025 декларант позивача подав наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №10250769 від 30.07.2025, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 (Movement certificate EUR. 1) №AF01393844 від 01.08.2025, статус особи, яка подає митну декларацію №2, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 17.03.2025, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 30.07.2025, калькуляція транспортних витрат від 11.08.2025, висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №2128 від 11.08.2025, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2707nl від 27.07.2025, договір про надання послуг митного брокера №9 від 21.04.2025, довідка №110825019 від 11.08.2025, фото від 11.08.2025, копія митної декларації країни відправлення №25NL8CVS4S0SAP4DA2 від 30.07.2025.
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Так, контрактом від 27.07.2025 №2707nl визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту та основні зобов'язання продавця та покупця.
Згідно з пунктом 1, контракту предметом поставки є автобуси VDL Ambassador vin № НОМЕР_1 , №XMGDE18FS0H021835, №XMGDE18FS0H021839.
Загальна сума контракту №2707nL від 21.07.2025 становить 36000,00 Євро. Ціна однієї одиниці транспортного засобу становить 12000,00 Євро.
Відповідно до інвойсу №10250769 від 30.07.2025 Womy equipment supply B.V. (Нідерланди) поставлено позивачу автобус VDL №XMGDE18FS0H021839. Ціна товару згідно вказаного інвойсу становить 12000,00 євро, яка відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №25UA205050030822U7 від 11.08.2025 (графа 22).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано платіжну інструкцію в іноземній валюті від №86 від 28.11.2025, відповідно до якої позивач на виконання умов контракту №2707nL від 27.07.2025, перерахував на рахунок продавця 12000,00 Євро (тобто, за один поставлений автобус).
Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в МД МД №25UA205050030822U7 від 11.08.2025 фактурна вартість товару відповідає тій, що зазначена в інвойсі №10250769 від 30.07.2025. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містять.
Крім того, визначаючи митну вартість за першим методом за МД МД №25UA205050030822U7 від 11.08.2025, декларант до фактурної вартості додав також витрати з перевезення товару від місця передачі перевізнику до кордону України в сумі 47100,00 грн, що не заперечується відповідачем. Такі витрати підтверджено поданими разом із МД калькуляцією транспортних витрат від 27.07.2025 (а. с. 19), так як транспортування здійснюється власним транспортом та на вимогу митного органу надано копію договору про надання послуг від 27.07.2025 №27/07 та акт прийому-передачі №27/07 від 11.08.2025 (а. с. 20-23).
Розподіл витрат проведено відповідно до інформації наданої виконавцем договору на транспортування.
Вартість транспортування до кордону включена у ціну товару та відповідно сплачено всі податки.
За змістом платіжної інструкції можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу, номер контракту №2707pl від 27.07.2025, при цьому в призначенні платежу вказано, що оплата проводиться відповідно до вказаного контракту, тобто оплата здійснювалась за транспортний засіб VIN №XMGDE18FS0H021839, що відповідає інвойсу №10250769 від 30.07.2025.
Щодо твердження митного органу про те, що для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 11.08.2025 б/н, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат.
На вимогу митного органу надано копію договору про надання послуг 27.07.2025 №27/07 та акт прийому-передачі №27/07 від 11.08.2025 (а. с. 20-23).
Розподіл витрат проведено відповідно до інформації наданої виконавцем договору на транспортування.
Вартість транспортування до кордону включена у ціну товару та сплачено всі податки. Страхування товару не здійснювалось.
МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів.
В той же час Верховний Суд звернув увагу на те, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. (п. 2.11 Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень МК України в редакції від 13.03.2012, затвердженої постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2)
Суд зазначає, що наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» надає право митному органу в разі невизнання затрат на транспортування визначити їх самостійно, дослівно «на підставі тарифів, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару». (абзац 7 до гр.20).
Всупереч наведеному вище митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів №UA205050/2025/000200/2 від 12.08.2025 не наведено жодних тарифів, які застосовувались перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару, не здійснено порівняння вартості транспортування ТзОВ « 777 Трейдінг Груп» та тарифів наявних у митного органу.
Наведене підтверджується судовою практикою, зокрема в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі №120/346/24 від 09.10.2024.
В той же час сума понесених витрат на транспортування та умови поставки EXW Zevenbergen, 4761 RK Netherlands відповідно до Правил Інкотерсм-2010 митним органом під сумнів не ставилась.
Надані документи відповідають рекомендаційним вимогам наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення».
Щодо твердження митного органу про те, що продавець товару відповідно до контракту від 27.07.2025 №2707nl - компанія WOMY EQUIPMENT SUPPLY B.V., покупець ТзОВ « 777 Трейдінг Груп», тоді як свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 17.03.2025 №0706302156 виписане на третю особу, суд зазначає, що дійсно, продавцем товару відповідно до умов контракту від 27.07.2025 №2707nL є компанія WOMY EQUIPMENT SUPPLY B.V., а покупець ТзОВ « 777 ТРЕЙДІНГ ГРУП».
В той же час Митний орган прийшов до хибної думки, що документ від 17.03.2025 №0706302156 Kentekenbewijs deel ll є свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, оскільки це документ, який надає тимчасовий дозвіл для руху транспортного засобу по дорогах Європейського Союзу.
Kentekenbewijs deel ll є невід'ємною частиною свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на транспортний засіб, що знятий з обліку і поданий до митного оформлення як документальне підтвердження зняття з обліку транспортного засобу поданого до митного оформлення.
При цьому, суд звертає увагу, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 17.03.2025 №0706302156 виданий на ім'я продавця WOMY EQUIPMENT SUPPLY B.V. (а. с. 36).
Статтею 53 МК України визначено вичерпний перелік документів що подаються на підтвердження заявленої митної вартості товару та встановлено заборону для митного органу вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
У вказаному переліку відсутній документ «Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу»
Стосовно розбіжності, зазначеної відповідачем у оскаржуваному рішення про те, що продавцем товару відповідно до Контракту є компанія, зареєстрована в Нідерландах та товар оформлено на експорт в Нідерландах (згідно копії митної декларації країни відправлення від 30.07.2025 №25NL8CVS4S0SAP4DA2). При цьому, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 30.07.2025 № НОМЕР_5 виписане безпосередньо на ТзОВ « 777 ТРЕЙДІНГ ГРУП», видане в Австрії. Сказане може свідчити про надання неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання товару та наявність третіх осіб в ланцюгу постачання товару, які не є стороною контракт, суд зазначає наступне.
Документ з номером №A58010909 від 30.07.2025 є свідоцтвом про допуск транспортного засобу до експлуатації. (тимчасові номерні знаки NK4LNH на період з 30.07.2025 пo 19.08.2025).
Як встановлено судом, транспортний засіб придбано у Womy equipment supply B.V відповідно до контракту 2707nl від 27.07.2025, за умовами якого, за погодженням сторін, підготовка документів на експорт здійснюється Продавцем (Womy equipment supply B.V.) самостійно, в тому числі і виготовлення свідоцтва про допуск транспортного засобу до експлуатації.
Суд зазначає, що видача свідоцтва про допуск транспортного засобу до експлуатації № A58010909 від 30.07.2025 в іншій державі-члені Європейського Співтовариства (Австрія) є законною та відповідає вимогам Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/103/ЄС від 16.09.2009 про страхування цивільної відповідальності у зв'язку з використанням моторних транспортних засобів та забезпечення виконання обов'язку щодо страхування такої відповідальності.
При цьому, видача свідоцтва про допуск транспортного засобу до експлуатації № A58010909 від 30.07.2025 не є свідченням здійснення реєстрації транспортного засобу в розумінні Директиви Ради Європейського Союзу 1999/37/ЄС від 29.04.1999 «Про реєстраційні документи на транспортні засоби».
Свідоцтво про допуск транспортного засобу до експлуатації № A58010909 від 30.07.2025 - це тимчасовий дозвіл на керування транспортним засобом з короткочасними номерними знаками НОМЕР_6 на період з 30.07.2025 пo 19.08.2025), яке було передано продавцем Womy equipment supply B.V. представнику ТзОВ « 777 Трейдінг Груп» при передачі транспортного засобу, як підстава для розпорядження транспортним засобом та як дозвіл для руху транспортного засобу по дорогах Європейського Союзу з метою його вивезення за межі Європейського Союзу. Директива Ради Європейського Союзу 1999/37/ЄС від 29.04.1999 «Про реєстраційні документи на транспортні засоби»).
Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу є документ № НОМЕР_4 від 17.03.2025, виданий на ім'я продавця Womy equipment supply B.V.
Слід зазначити, що всі документи митним органом визнано дійсними, оскільки товар випущено у вільний обіг за МД №25UA205050031244U4 від 13.08.2025 у зв'язку із сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та забезпечено сплату різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України.
Враховуючи вище наведені обставини суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
За приписами частини третьої статті 53 МК України вимога про надання документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Відповідач же не встановив (не довів) наявність таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, або ж ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви митного органу щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях.
При цьому суд зазначає, що відсутність договірних відносин із третіми особами вже само по собі робить невиконуваною вимогу митного органу надати договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов'язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам. Тому митний орган не може покликатися на ненадання декларантом таких документів, яких у нього не було і не могло бути. Доказів протилежного відповідачем не надано. Аналогічно позивач не може надати страхових документів, оскільки страхування вантажу не здійснювалося, що підтверджується калькуляцією транспортних витрат від 03.07.2025 (а. с. 19). Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Крім того, ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.
Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).
Щодо необхідності надання банківських платіжних документів, транспортних документів, то їх витребування є безпідставним, оскільки такі документи надавалися митному органу як під час митного оформлення товару, так і в порядку частини восьмої статті 55 МК України.
З урахуванням наведеного висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
При вирішенні спору суд також враховує, що за усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в Автоматизованій системі аналізу та управління ризиками (АСАУР), повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов'язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Тож вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан транспортного засобу, пробіг, умови поставки тощо. Тому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за обраним декларантом методом.
Між тим принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі №300/784/24).
Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю товару. Тому підстави вважати, що рішення відповідача від 12.08.2025 №UA205050/2025/000200/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні, а отже це рішення підлягає скасуванню як протиправне.
Поряд з цим, надаючи оцінку кожному аргументу учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29). Наведена позиція Європейського суду з прав людини також застосовується і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 28.08.2018 у справі №802/2236/17-а.
Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3028,00 грн, сплачений платіжною інструкцією від 20.11.2025 №472.
Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 ККАС України, суд
Адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю « 777 Трейдінг Груп» (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок 124; ідентифікаційний код 44356571) до Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 12.08.2025 №UA205050/2025/000200/2.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю « 777 Трейдінг Груп» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.А. Лозовський