03 лютого 2026 року ЛуцькСправа № 140/174/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до військової частини ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною відмову у звільненні з військової служби на підставі підпункту «ж» пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану;
зобов'язання звільнити з військової служби на підставі підпункту «ж» пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
29.01.2026 представник позивача - адвокат Дешко В.О. через систему Електронний суд подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій просить:
визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №88-ОС від 23.01.2026 в частині продовження строку дії контракту молодшого сержанта ОСОБА_1 понад встановлений строк без його волевиявлення;
визнати протиправним продовження строку дії контракту позивача на підставі зазначеного наказу;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту «ж» пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку із закінченням строку контракту та відсутністю волевиявлення на його продовження.
В обґрунтування поданої заяви представник позивача вказує, що з відзиву відповідача стало відомо про наявність наказу №88-ОС від 23.01.2026 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким дію контракту ОСОБА_1 протиправно продовжено понад встановлені строки без волевиявлення позивача та в супереч вимогам чинного законодавства. Вказана обставина зумовила необхідність збільшення розміру позовних вимог та викладення прохальної частини позовної заяви в новій редакції.
При розгляді заяви про збільшення розміру позовних вимог суд враховує наступне.
Частинами першою та другою статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з пунктами 3, 6 частини третьої цієї статті учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, а також користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Відповідно до частини першої статті 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, процесуальним законом позивачу як ініціатору судового процесу надано широке коло процесуальних прав, у тому числі змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не дають йому можливості задовольнити свої інтереси.
Зміна предмету адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.
Зміна підстави адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими; 2) доповнення фактичних чи правових підстав новими; 3) вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав.
Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
Необхідно зауважити, що предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних відносин.
У постанові від 22.01.2020 у справі №826/19197/16 Верховний Суд підкреслив, що зміна предмета позову або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Згідно із частиною третьою статті 262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, в разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Так, заява від 29.01.2026 не стосується зміни кількісних характеристик заявлених позивачем позовних вимог, а полягає у зміні первісних позовних вимог новими вимогами в межах спірних правовідносин, тож по своїй суті є заявою про зміну предмету позову.
Враховуючи право позивача на зміну предмету позову, відповідність поданої заяви вимогам статті 47 КАС України, а також дотримання позивачем строку подання заяви та її направлення іншим учасникам справи, суд дійшов висновку про прийняття заяви про зміну предмету позову до розгляду.
Керуючись статтями 47, 248 КАС України, суд
Прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову.
Розгляд справи продовжити в межах змінених позовних вимог.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Н.Б.Плахтій