м. Вінниця
04 лютого 2026 р. Справа № 120/1874/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Медичного реабілітаційного центру МВС України "Південний Буг" до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування висновку
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Медичного реабілітаційного центру МВС України "Південний Буг" до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування висновку.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 04.02.2025 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-06-19-000996-а.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення її недоліків.
У встановлений судом строк позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі від 17.02.2025 року.
Ухвалою суду від 03.03.2025 року відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
У встановлений судом строк відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги заперечив, зазначивши, що моніторингом закупівлі установлено, що переліки документів та/або інформації для учасників та переможця закупівлі Замовником не оформлено як окремі додатки до тендерної документації, чим порушено вимоги абзацу десятого пункту 28 Постанови № 1178. Також звертає увагу, що вимоги до учасника та переможця, визначені у Додатку 1 «Перелік документів, які вимагаються для підтвердження відповідності пропозиції учасника кваліфікаційним та іншим вимогам замовника» відрізняються від вимог, що зазначені у Додатках 7, 8. На переконання відповідача, застосований органом державного фінансового контролю спосіб усунення виявлених порушень «здійснити заходи щодо недопущення виявлених порушень у подальшому», є превентивним заходом, що не вимагає розірвання договірних відносин, а така вимога відповідача скерована на дотримання в подальшому вказаних правових норм під час проведення закупівель.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Позивачем опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів закупівлі ДК 021:2015: 98310000-9 - Послуги з прання і сухого чищення (прання килимів та доріжок; прання подушок; прання ковдр; прання білизни, рушників, хімчистка меблів (стільці, дивани, крісла)) (ідентифікатор закупівлі: UA-2024-06-19-000996-а).
Відповідачем проведено моніторинг процедури вищевказаної закупівлі, за результатами проведення якої прийнято висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 04.02.2025.
Як слідує з вказаного висновку, моніторингом закупівлі установлено, що переліки документів та/або інформації для учасників та переможця закупівлі Замовником не оформлено як окремі додатки до тендерної документації, чим порушено вимоги абзацу десятого пункту 28 Постанови № 1178.
З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області зобов'язало позивача здійснити заходи направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому та притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Не погоджуючись з таким висновком відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції» України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Компетенцію Держаудитслужби та її міжрегіональних територіальних органів визначено Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939-ХІІ (далі - Закон № 2939-ХП) та підпунктами 3, 4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43.
Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону № 2939-ХІІ орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Згідно з ч.ч. 2, 3 статті 2 Закону N° 2939-ХП державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі, порядок проведення яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 N° 922 VIII редакція від 19.04.2020 (далі - Закон № 922 VIII) визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі-органи державного фінансового контролю).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Відповідно до частини б статті 8 Закону № 922 - VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі фіксує порушення законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем проведено моніторинг публічної закупівлі ДК 021:2015: 98310000-9 - Послуги з прання і сухого чищення (прання килимів та доріжок; прання подушок; прання ковдр; прання білизни, рушників, хімчистка меблів (стільці, дивани, крісла)) (ідентифікатор закупівлі: UA-2024-06-19-000996-а), про що складено та опубліковано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі.
Відповідно до пункту 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Постанова № 1178) замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Постанови №1178 та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Відповідно до пункту 31 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.
З огляду на вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
При цьому, вимогою абзацу першому пункту 28 Постанови № 1178 визначено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням Постанови № 1178.
Абзацом десятим пункту 28 Постанови № 1178 визначено, що тендерна документація повинна містити перелік документів та/ або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, та перелік документів та/або інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі. Зазначені переліки оформляються як окремі додатки до тендерної документації.
Відтак замовники з 09.07.2024 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2024 № 782 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178» мають встановлювати вимоги до учасників та переможця закупівлі в окремих додатках до тендерної документації.
У свою чергу, наказом Наказом Міністерства економіки України від 06.12.2024 № 27593 (далі - Наказ № 27593) затверджено, зокрема, Примірну тендерну документацію для процедури закупівлі - відкритих торгів.
Згідно із Наказом № 27593 у Примірній тендерній документації зазначається інформація, визначена статтею 22 Закону України «Про публічні закупівлі», з урахуванням Постанови №1178 під час здійснення публічних закупівель шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному розділом «Порядок проведення відкритих торгів» Постанови № 1178, яка оформлюється у вигляді таблиці, що складається із трьох граф та подається замовником разом з додатками, посилання на які містяться в тексті цієї Примірної тендерної документації. У графі “1» зазначається нумерація, у графі “2» - перелік складових тендерної документації, у графі “3» - вимоги щодо їх заповнення. Зміст кожного розділу тендерної документації визначається замовником з урахуванням вимог законодавства.
Відповідно до підпункту 7.3 пункту 7 Розділу 3. «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації, затвердженої рішенням уповноваженої особи Замовника (протокол від 06.12.2024) тендерна пропозиція подається в електронній формі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям (у разі їх (його) встановлення, наявність/відсутність підстав, установлених у пункті 47 цих особливостей і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються Замовником у тендерній документації.
Так, підпунктом 2.1. пункту 2 Розділу 3. «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації Замовника встановлено, що тендерна пропозиція, яка подається учасником процедури закупівлі повинна складатися з тендерної пропозиції, яка подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель: - документів, що підтверджують повноваження посадової особи або представника (якщо такий призначений) Учасника процедури закупівлі щодо підпису документів тендерної пропозиції; - документа, що підтверджує надання учасником забезпечення тендерної пропозиції (якщо таке забезпечення передбачено оголошенням про проведення процедури закупівлі);
- документально підтвердженої інформації про відповідність учасника кваліфікаційним критеріям та іншим вимогам тендерної документації (згідно Додатку №1);
- інформації про субпідрядника (субпідрядників); - інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, в тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби (плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі) (згідно Додатку №2), та інші відомості що передбачено тендерною документацією.
При цьому, Додаток 1 «Перелік документів, які вимагаються для підтвердження відповідності пропозиції учасника кваліфікаційним та іншим вимогам замовника» містить перелік документів та/або інформації для учасників та переможця закупівлі.
Як слідує з вказаного висновку, моніторингом закупівлі установлено, що переліки документів та/або інформації для учасників та переможця закупівлі Замовником не оформлено як окремі додатки до тендерної документації, чим порушено вимоги абзацу десятого пункту 28 Постанови № 1178.
Окрім того, вимоги до учасника та переможця, визначені у Додатку 1 «Перелік документів, які вимагаються для підтвердження відповідності пропозиції учасника кваліфікаційним та іншим вимогам замовника» відрізняються від вимог, що зазначені у Додатках 7, 8.
З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області зобов'язало позивача здійснити заходи направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому та притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Суд вказує, що відповідно до частини 7 статті 8 Закону № 922-VIII у висновку обов'язково зазначаються:
-найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
-назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
-унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер
-повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
-опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
-зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено .ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Форма висновку та порядок його заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення»(далі - Порядок № 522).
Згідно з приписами пункту 3 Порядку №522, висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
Таким чином, відповідно до положень пункту 5 частини 7 статті 8 Закону № 922-VІІI та пункту 1 Розділу III Порядку № 552 висновок про результати моніторингу процедури закупівлі повинен обов'язково містити зобов'язання щодо усунення виявлених порушень (порушення) законодавства у сфері публічних закупівель.
Спосіб усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель законом не визначається.
Водночас, частиною восьмою статті 8 Закону № 922ЛЛІІ визначено, що замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку. Протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених, у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Матеріалами справи підтверджено, що у Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-06-19-000996-а відповідачем вказано для позивача конкретні шляхи усунення виявлених порушень, а саме: здійснити заходи направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку.
Таким чином, після оприлюднення висновку замовник має три варіанти поведінки: 1) усунути викладені у ньому порушення законодавства у сфері публічних закупівель та надати документи, що підтверджують це органу державного фінансового контролю; 2) надати аргументовані, заперечення до висновку; 3) надати інформацію про причини неможливості усунення виявлених, порушень.
Отже, виходячи із структури та змісту частини 8 статті 8 Закону № 922-VІІІ, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених, законом правомірних варіантів поведінки.
Суд вказує, що зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах № 280/8475/20, № 420/693/21, № 200/10092/20, № 620/6135/20.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що зобов'язальна частина висновку може включати як заходи, направлені на виправлення виявлених порушень та приведення процедури закупівлі у відповідність до встановлених правил та стандартів, так і рекомендації, спрямовані на запобігання вчинення таких порушень у подальшому.
Зміст зобов'язальної частини оскаржуваного висновку сформульовано на виконання його владних управлінських функцій, як наслідок встановлених порушень замовником процедури закупівлі, з урахуванням контексту допущених порушень Позивачем та вагомості їх впливу на процедуру закупівлі з метою обрання пропорційного та ефективного заходу для їх. усунення та/або недопущення у подальшому.
Крім того, спосіб усунення порушень визначено з метою попередження вчинення замовником нового порушення вимог законодавства, та не створює реальних порушень прав Позивача, не впливає на укладений останнім з учасником- переможцем договір за наслідками тендеру. Офіс чітко зазначив конкретний захід (варіант поведінки), який слід вжити замовнику для їх усунення.
Також, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.03.2023 року у справі № 420/11945/21, застосований органом державного фінансового контролю спосіб усунення виявлених порушень «здійснити заходи щодо недопущення виявлених порушень у подальшому», є превентивним заходом, що не вимагає розірвання договірних відносин. Така вимога відповідача скерована на дотримання в подальшому вказаних правових норм під час проведення закупівель.
Такий підхід узгоджується також із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15 червня 2023 року у справі № 160/15844/22.
Суд також вказує, що проведення перевірки органом державного фінансового контролю здійснюється з метою корегування роботи підконтрольного суб'єкта та приведення його діяльності відповідно до вимог законодавства. Наслідком такої перевірки є складання висновку, що містить інформацію про виявлені порушення. Одночасно, з метою коригування діяльності об'єкта перевірки, у такому висновку може бути зазначено і вимогу усунути виявлені порушення та способи їхнього усунення, що є обов'язковим до виконання. Разом з тим, у разі несуттєвості виявлених порушень, вимога органу державного фінансового контролю щодо необхідності у майбутньому вжити певних заходів, спрямованих на уникнення таких порушень, є лише превентивним заходом.
Суд визнає, що зобов'язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, наслідком якого є визначення імперативного обов'язкового способу його усунення.
Крім того, як зауважує Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2023 року у справі №5 160/20791/22, зобов'язання органом державного фінансового контролю позивача щодо розгляду питання про притягнення винних працівників до відповідальності саме по собі не створює жодних, негативних наслідків для позивача, оскільки не зобов'язує його прийняти конкретне рішення. В силу вимог пункту 15 частини першої статті 10 Закону № 2939-ХІІ та підпункту 20 пункту 6 Положення М» 23 орган державного фінансового контролю наділений лише правом ініціювання питання щодо притягнення до відповідальності винних у допущених порушеннях осіб. Водночас питання виявлення осіб, винних у порушеннях, зазначених в спірному висновку, та встановлення достатності підстав для притягнення їх до відповідальності є прерогативою позивача.
Аналогічні правові висновки сформовано Верховним Судом у постановах від 21 грудня 2023 року у справі №160/18147/22, від 01 лютого 2024 року у справі № 160/18391/22, від 30 листопада 2023 року у справі № 160/20791/22, 30 березня 2023 року у справі 4-20/11945/21.
Таким чином, позивач звертаючись з позовною заявою до суду не довів порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача внаслідок прийняття оскаржуваного висновку.
Законодавець в абзаці 2 частини 8 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» надав право замовнику, подати аргументовані заперечення до висновку без жодних негативних наслідків для замовника. Водночас, орган державного фінансового контролю позбавлений можливості реагування в будь-який спосіб на подані заперечення замовником, оскільки відповідними повноваженнями не наділений.
З урахуванням вищезазначеної норми статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», саме позивач має право подати аргументовані заперечення до висновку відповідача, та виразити свою позицію щодо інформації викладеної у висновку відповідача.
При цьому, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є саме наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
За цих обставин суд не погоджується з доводами позивача та зазначає, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-06-19-000996-а, є законним та обґрунтованим, відповідає Конституції України, Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в України», Закону України «Про публічні закупівлі», та є правомірним, а тому заявлені позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги нормативно та документально не обґрунтовані, суперечать діючому законодавству, а тому не підлягають задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Медичний реабілітаційний центр "Південний Буг" (вул. Шевченка, 25, м. Хмільник, Вінницька область, код ЄДРПОУ: 08733794)
Відповідач: Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (вул. Січових стрільців, 18, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ: 40479560)
Суддя Чернюк Алла Юріївна