м. Вінниця
04 лютого 2026 р. Справа № 120/13703/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Вінницькій області з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідач перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Вінницькій області та є платником податків і зборів.
Згідно картки особового рахунку платника податків за відповідачем рахується податкова заборгованість в сумі 6887,63 грн., яка складається з наступних платежів: земельний податок з фізичних осіб, з яких основний платіж - 6887,63 грн., штрафні санкції - 0,00 грн., пеня - 0,00 грн.
Зазначена заборгованість утворилась в результаті несплати відповідачем сум грошового зобов'язання та підтверджується карткою особового рахунку, податковими повідомленнями-рішеннями №820678-2405-0228 від 22.07.2022, №59898-2407-0228 від 22.03.2023, №146938-2407-0228 від 03.04.2024.
Згідно із частиною 3 статті 171 КАС України, якщо відповідачем у позовній заяві, щодо якої відсутні підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
01.10.2025 року, на виконання вимог частини 3 статті 171 КАС України, до адресно-довідкового підрозділу Головного управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області направлено запит про місце проживання відповідача.
08.10.2025 року надійшла відповідь на запит, з якого встановлено, що зареєстрованим місцем реєстрації відповідача є: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 13.10.2025 року, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
Ухвала суду про відкриття провадження направлена відповідачу на адресу: АДРЕСА_1 , однак на адресу суду повернувся конверт із вкладенням, із відміткою про причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до частини 11 статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Отже, відповідач вважається такою, що належним чином повідомлена про розгляд цієї справи, однак своїм правом на подання відзиву не скористалася.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.
Відповідач перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Вінницькій області та є платником податків і зборів.
За інформацією з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України від 28.03.2025 податковою адресою ОСОБА_1 з 27.06.2008 року значиться: АДРЕСА_1 .
Згідно із інформацією, яка міститься в довідці ГУ ДПС у Вінницькій області про суми податкового боргу платника податків, станом на 26.09.2025 року, за відповідачем рахується податковий борг в загальній сумі 6887,63 грн., який складається з наступних платежів:
- земельний податок з фізичних осіб (код бюджетної класифікації - "18010700") в сумі 6887,63 грн. (основний платіж), штрафні санкції - 0,00 грн., пеня - 0,00 грн. Дата виникнення податкового боргу - 05.11.2022 року.
Зазначена заборгованість утворилась в результаті несплати сум грошового зобов'язання та підтверджується карткою особового рахунку, податковими повідомленнями-рішеннями №820678-2405-0228 від 22.07.2022, №59898-2407-0228 від 22.03.2023, №146938-2407-0228 від 03.04.2024.
З метою погашення грошового зобов'язання на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми "Ф" від 23.02.2024 року №0006117-1303-0232 на суму 4409,03 грн.
До податкової вимоги додано детальний розрахунок суми податкового боргу, по якому виник борг, зокрема, земельний податок з фізичних осіб на суму 4409,03 грн.
У добровільному порядку відповідач вказану заборгованість не сплатила, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо наявності підстав для стягнення суми боргу, суд виходить з наступного.
В силу вимог ст. 67 Конституції України, пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України відповідач, як платник податків, зобов'язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Згідно з п.п. 15.1-15.2 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове зобов'язання згідно з п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до п. 54.5 ст. 54 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно п. 56.1 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п. 56.1 ст. 56 ПК України).
В силу п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Судом встановлено, що податкові повідомлення - рішення №820678-2405-0228 від 22.07.2022, №146938-2407-0228 від 03.04.2024, на підставі яких у відповідача виник податковий борг, були направлені на податкову адресу відповідача, про що свідчить наявні у матеріалах справи копії рекомендованих повідомлень, але повернуті з відміткою "за закінченням терміну зберігання". Податкове повідомлення-рішення №59898-2407-0228 від 22.03.2023 вручене відповідачу 23.06.2023, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Однак, визначені у таких податкових повідомленнях-рішеннях суми грошових зобов'язань у встановлений податковим законодавством України строк сплачені в повному обсязі не були.
При розгляді цієї справи доказів оскарження/скасування вказаних податкових повідомлень-рішень до суду не надано. Таким чином, на час ухвалення рішення у справі прийняті контролюючим органом податкові повідомлення - рішення є чинними, а визначені у них податкові зобов'язання вважаються узгодженими, а отже визнаються податковим боргом.
В даній справі вимогами заявленого контролюючим органом позову є саме стягнення податкового боргу, тобто предметом доказування є обставини, що свідчать про наявність чи відсутність правових підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, у той час як питання правомірності нарахування податкових зобов'язань, прийняття податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, як і питання правильності визначення у них сум, не є предметом даного спору.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктами 59.4, 59.5 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується борг зі сплати земельного податку з фізичних осіб (за основним платежем).
Грошове зобов'язання на цю суму у встановленому законом порядку узгоджене, а отже визнається податковим боргом.
На виконання вимог ст. 59 ПК України податковим органом надіслано на податкову адресу відповідача податкову вимогу форми "Ф" від 23.02.2024 року №0006117-1303-0232 на суму 4409,03 грн.
Станом на день розгляду справи суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку існуючої заборгованості із земельного податку з фізичних осіб на суму 6887,63 грн.
Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган вправі звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.
Згідно п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове страхування.
Тому, розподіл судових витрат у вигляді судового збору не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг в сумі 6887,63 грн. (шість тисяч вісімсот вісімдесят сім гривень 63 копійки).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ ВП 44069150)
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя Віятик Наталія Володимирівна