Іменем України
№ 610/438/26 № 1-кс/610/53/2026
м. Балаклія04 лютого 2026 року
Слідчий суддя Балаклійського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12026221080000049 про арешт майна,
02.02.2026 до суду надійшло клопотання прокурора про арешт майна від 31.01.2026.
Предметом клопотання є майно: змив на ватну паличку зі складного ножа, складний ніж; футболка камуфляжного окрасу та мобільний телефон «Motorola Votog01s», власником яких є ОСОБА_4 ; біологічні зразки підозрюваного ОСОБА_4 , а саме: зразки букального епітелію, змиви з правої руки, змиви з лівої руки, зрізи нігтьових пластин з правої руки, зрізи нігтьових пластин з лівої руки, зразок крові.
Клопотання обґрунтовано тим, що 31.01.2026 в ході огляду місця подій, в ході затримання особи та відібрання біологічних зразківу підозрюваного було виявлено та вилучено вищевказане майно, яке зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому на нього доцільно накласти арешт з метою збереження як речових доказів, які визнані такими за постановою слідчого, та недопущення їх знищення, пошкодження, приховування, перетворення або відчуження.
Виходячи з того, що для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вище зазначеного кримінального правопорушення, у зв'язку з необхідністю проведення ряду судових експертиз, які вимагають відповідного доступу до об'єктів дослідження, необхідно здійснити накладення арешту на виявлені речі і предмети.
Прокурор просив розглянути клопотання за його відсутності.
Власник майна ОСОБА_4 просив розглянути клопотання за його відсутності. Заперечував проти накладення арешту на його мобільний телефон, в іншій частині не заперечував.
Під час розгляду клопотання з наявних у суду матеріалів справи встановлено наступне.
31.01.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) внесені відомості про вчинене кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 121 КК України, кримінальному провадженню присвоєний № 12026221080000049.
Частиною 1 статті 121 КК України передбачено кримінальну відповідальність за умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, каліцтво статевих органів, психічну хворобу або інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя.
На час розгляду клопотання убачається, що до відділу поліції надійшло повідомлення про те, що 30.01.2026 приблизно о 22.00 год за адресою: АДРЕСА_1 , під час вжиття спиртних напоїв між військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на ґрунті неприязних відносин виник конфлікт, під час якого ОСОБА_4 складним ножем наніс тілесні ушкодження в область черевної порожнини ОСОБА_5 , після чого останнього військовослужбовцями було доставлено до лікувального закладу. Після проведення операційних заходів ОСОБА_5 було встановлено діагноз: проникаюча колото-різана рана черевної порожнини з множинними ушкодженнями тонкої кишки та великого чепця, локальний перетонит.
31.01.2026 в період часу з 03.39 год по 03.48 годслідчим було проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: змив на ватну паличку зі складного ножа та складний ніж.
31.01.2026 в ході затримання особи в порядку ст. 208 КПК України за адресою: Харківська область, Ізюмський район, м. Балаклія, вул. Захисників України, буд. 33, було вилучено у ОСОБА_4 : футболку камуфляжного окрасу та мобільний телефон «Motorola Votog01s».
У відповідності до протоколу про отримання зразків для експертизи від 31.01.2026 в приміщені ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області за адресою: Харківська область, Ізюмський район м. Балаклія, вул. Захисників України, 33, на підставі постанови слідчого від 31.01.2026 у підозрюваного ОСОБА_4 було відібрано біологічні зразки для проведення подальших експертиз, а саме: зразки букального епітелію, змиви з правої руки, змиви з лівої руки, зрізи нігтьових пластин з правої руки, зрізи нігтьових пластин з лівої руки, зразок крові.
За постановою слідчого від 31.01.2026 вищевказані предмети було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 7 ст. 237 КПК України вказане у клопотанні майно вважається тимчасово вилученим.
Пункт 7 частини 2 статті 131 КПК України регламентує арешт майна, як один з заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
До того ж ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, могло бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегти на собі його сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому є речовим доказом у цьому кримінальному провадженні та на нього необхідно накласти арешт з метою його збереження.
У відповідності до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування цим майном є доцільним, оскільки в даному випадку забезпечує запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі.
Матеріали клопотання та встановлені судом обставини свідчать, що на цьому первинному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження зазначених об'єктів, як речових доказів.
Проте арешт на мобільний телефон слід накласти на строк 1 місяць, що буде достатнім для виявлення і копіювання інформації для проведення необхідних експертиз, інших слідчих дій.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170-174 КПК України,
1)Клопотання задовольнити повністю.
2)Накласти арешт на тимчасово вилучене 31.01.2026 в ході огляду місця події, затримання особи та під час відібрання зразків майно:1) змив на ватну паличку зі складного ножа, 2) складний ніж, 3) футболку камуфляжного окрасу, 4) біологічні зразки підозрюваного ОСОБА_4 : зразки букального епітелію, змиви з правої руки, змиви з лівої руки, зрізи нігтьових пластин з правої руки, зрізи нігтьових пластин з лівої руки, зразок крові, позбавивши права на відчуження, розпорядження та користування цим майном.Місцем його зберігання визначити ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області.
3)До 04.03.2026 включно накласти арешт на тимчасово вилучене 31.01.2026 в ході затримання особи майно:мобільний телефон «Motorola Votog01s», позбавивши права на відчуження, розпорядження та користування цим майном. Місцем його зберігання визначити ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області. Після чого на відповідальне зберігання передати його володільцю ОСОБА_4 , попередивши його про необхідність збереження вказаного майна та про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном.
4)Копію ухвали направити ініціатору клопотання для виконання та заінтересованим особам для інформування.
Ухвала виконується неґайно, може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Можливо слідчому судді заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя ОСОБА_1