Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/7228/25
Номер провадження 1-кс/650/96/26
29 січня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчий - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділення ВП № 1 Бериславського РВП ГУНП у Херсонській області у кримінальному провадженні № 12025231130000677, про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Орлове, Високопільського району, Херсонської області, українця, Громадянина Укрїни, адреса проживання: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України,
встановив:
В обґрунтування клопотання зазначено, що у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 . Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення в порядку, визначеному КПК України, доказами. Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
-переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Підозрюваний може переховуватися від органів розслідування та суду, що обґрунтовуються можливістю виїхати на місцевість, що перебуває на території громади, яка перебуває в тимчасові окупації;
-незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме ухилятись від явки до органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення відповідальності, а також він може затягувати строки проведення досудового розслідування;
- вчинення іншого кримінального правопорушення.
В виходячи із вищезазначеного, з метою запобігання протиправній поведінці підозрюваного ОСОБА_5 , а також забезпечення дотримання встановленого законом строку досудового розслідування та виконання ним процесуальних обов'язків, є доцільним застосування до останнього міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Прокурор підтримав подане клопотання, просив його задовольнити та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.
Заслухавши думку учасників розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчим суддею встановлено, що СВ відділення поліції № 1 Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12025231130000677 від 20.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
За версією сторони обвинувачення, 10.02.2025 та 10.06.2025 ОСОБА_5 безпричинно вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 психологічне та фізичне насильство у формі образ, висловлювання на її адресу нецензурною лайкою, погрози фізичною розправою, за що був притягнутий Великоолександрівським районним судом Херсонської області до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, 27.06.2025 ОСОБА_5 спричинив своїй співмешканці ОСОБА_6 тілесні ушкодження, за що був засуджений вироком Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 29.07.2025 за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у вигляді 200 годин громадських робіт.
Таким чином, ОСОБА_5 будучи неодноразово притягнутим до відповідальності, на шлях виправлення не став та вчинив злочин, пов'язаний з домашнім насильством.
Зокрема, ОСОБА_5 , 20.11.2025 близько 02:00 години, знаходячись в будинку за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на заподіяння шкоди психічному та фізичному здоров'ю співмешканки ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність вчинюваних дій, на ґрунті безпідставних ревнощів, вчинив психологічне насильство відносно своєї співмешканки, яке виразилось у словесних образах, погрозах, приниженні та залякуванні останньої, що відповідно висновку судово-психологічної експертизи від 15.12.2025 призвело до появи негативних психоемоційних змін ОСОБА_6 , завдали негативні зміни в емоційній сфері та у звичній діяльності потерпілої, негативного впливу на сімейну сферу, додаткових перешкод для реалізації її оптимальної життєдіяльності, докладання додаткових зусиль та витрачення психофізіологічних ресурсів задля подолання перешкод і наслідків, порушення життєвого укладу, завдавши психологічні (моральні) страждання, та нанесенні на менше одного удару кулаком руки в область голови потерпілої, від якого потерпіла впала обличчям на підлогу, та не менше одного удару ногою в область тулуба ОСОБА_6 , внаслідок чого спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді забоїв (травматичних набряків) м'яких тканин в лівій завушній ділянці голови, правій половині обличчя, синців на повіках правого ока, підборідді, спині, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 21.11.2025 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України - домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до фізичних та психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.
28.01.2026 року у відповідності до ст.ст. 40, 42, 276-278 КПК України ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії не тяжких злочинів.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- рапортом оперативного чергового ВП № 1 від 20.11.2025 року про те, що надійшло повідомлення від ОСОБА_6 на лінію «102», про те, що її співмешканець ОСОБА_5 вчиняє сварку та наніс їй тілесні ушкодження;
- заявою від ОСОБА_6 від 20.11.2025 про те, що вона просить прийняти міри до її співмешканця ОСОБА_5 , який наніс їй тілесні ушкодження та систематично вчиняє відносно неї домашнє насильство;
- заявою від ОСОБА_6 від 20.11.2025 року про про те, що її співмешканець ОСОБА_7 вчинив відносно неї насильство у сім'ї фізичного характеру;
- висновком експерта № 86 від 21.11.2025 про наявні тілесні ушкодження у ОСОБА_6 , які відносяться до легких тілесних ушкоджень;
- висновком експерта № 131/12/25 від 15.12.2025 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_6 від систематичних дій ОСОБА_5 отримала психологічні страждання;
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6 від 21.11.2025 та від 18.12.2025 року, яка розповіла про обставини вчинення відносно неї систематичного домашнього насильства у сім'ї з боку співмешканця ОСОБА_5 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 26.11.2025року та від 18.12.2025 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 26.11.2025року та від 18.12.2025 року;
- копіями матеріалів, які були складені відносно ОСОБА_5 за вчинення адміністративних правопорушень, що знаходились у матеріалах адміністративної справи №650/838/25:
- протоколом проведення слідчого експерименту від 18.12.2025 проведеного з потерпілою ОСОБА_6 ;
- повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 28.01.2026 року;
- показами підозрюваного ОСОБА_5 від 28.01.2026 року;
- іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
У клопотанні зазначено ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: що підозрюваний може: переховуватися від органу досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню, впливати на свідків та потерпілого, вчинити інше кримінальне провадження.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).
Згідно ст. 126-1 КК України передбачена відповідальність у вигляді громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або пробаційного нагляду на строк до п'яти років, або обмеження волі на той самий строк, або позбавлення волі на строк до двох років..
Отже, відповідно до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ст. 126-1 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 є нетяжким злочином, за які передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк до п'яти років, є злочинами, що дає підстави вважати, що підозрюваний з метою ухилення від кримінального покарання може переховуватися від органів досудового слідства та суду, тому існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також слідчим у судовому засіданні доведено, що існує ризик, передбачений пунктом 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик незаконного впливу на свідків. При цьому слідчий суддя враховує, що за змістом ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тобто ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Крім того, слідчий суддя вважає, що існує ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України перешкоджати кримінальному провадженню.
ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не має офіційних джерел доходу, не працевлаштований, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних кримінальних правопорушень, втому числі і за вчинення кримінальних правопорушень відносно потерпілої ОСОБА_6 , що підтверджує ризик визначений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На переконання слідчого судді наявність підозри та застосовування будь-якого іншого запобіжного заходу вже є стримуючим фактором від вчинення правопорушень і належної процесуальної поведінки особи.
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого повинен бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються.
Згідно інформації наданої виконавчим комітетом Кочубеївської сільської ради ОСОБА_5 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини 1 ст. 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої ст. 194 КПК України цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Таким чином, з огляду на конкретні, наведені вище, обставини кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що прокурор не довів недостатності застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, а тому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який відповідно до ст. 181 КПК України полягає в забороні підозрюваному залишати житло в певний період доби, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти ризикам в межах строку досудового слідства.
Згідно ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, а також виконувати обов'язки, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, та відповідають меті досягнення дієвості кримінального провадження.
Згідно ч.7 ст.194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 176-179, 184, 193-196 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, а саме до 27.03.2026 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
1). Прибувати до слідчого СВ відділення поліції № 1 Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області, прокурора, суду за першою вимогою.
2). Не залишати місце свого постійного проживання - подвір'я будинку АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду в період часу з 21.00 години до 06.00 години.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , згідно ч. 6 ст. 194 КПК України, наступний обмежувальний захід:
- направити підозрюваного ОСОБА_5 для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Даний обмежувальний захід покласти на підозрюваного в межах строку досудового розслідування, тобто до 27.03.2026 року.
Повідомити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Строк дії даної ухвали до 27.03.2026 року включно, по закінченню якого дана ухвала припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим, крім випадку його продовження у встановленому законом порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали виготовлено 02.02.2026 року.
Слідча суддя ОСОБА_1